Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЗ що впливабть на систему крові.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
201.73 Кб
Скачать

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ.

ПЛАН.

1. засоби, що впливають на гемопоез:

  • стимулятори еритропоезу

  • стимулятори лейкопоезу і колонієстимулюючі засоби

2. Засоби, що впливають на систему гемостазу:

  • коагулянти (гемостатики)

  • антикоагулянти й антиагреганти

  • засоби, що впливають на фібринолітичну систему

3. засоби для інфузійно-трансфузійної терапії:

  • компоненти крові

  • плазмозамінники

кров – це життєво-важлива середа організму, яка виконує численні та різноманітні функції дихання, живлення, екскреції, терморегуляції, захисту гемостазу та підтримки водно-електролітного балансу. Кров складається з формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів) і плазми з вмістом білків-факторів гемокоагуляційної та антигемокоагуляційної системи.

словотворення:

- haema, atis, n (грецька); sanguis, inis, m (латинь) - кров

- coagulatio, onis, f - згортання

- anti - проти

порушення кількості та якості формених елементів крові, хімічного складу плазми, зменшення ОЦК лежать в основі захворювань, лікування яких здійснюється:

І. засобами, що впливають на гемопоез;

ІІ. Засобами, що впливають на систему гемостазу;

ІІІ. засобами для інфузійно-трансфузійної терапії (гемокоректорами).

словотворення:

- stasis - зупинка

- infusio, onis, f – вливання (розчинів)

- transfusio, onis, f – переливання (крові)

- correctio, onis, f - виправлення

І. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ГЕМОПОЕЗ.

Гемопоез (haemopoesis) – процес утворення, розвитку і визрівання клітин крові.

Еритропоез (erythropoesis) – процес утворення еритроцитів в кістковому мозку.

Основна функція еритроцитів – перенесення кисню від легень до органів і тканин, що забезпечується наявністю в них гемоглобіну.

Нестача еритроцитів і/або гемоглобіну в них називається анемією (an – від-сутність, -aemia - кров), а різке збільшення еритроцитів – еритремією.

Анемія (недокрів’я) – це зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну в одиниці об’єму крові, що поєднується з якісними змінами еритроцитів.

Класифікації анемій.

За патогенезом анемії поділяють на 4 групи:

1. постгеморагічні (гострі і хронічні) – внаслідок гострих і хронічних крововтрат.

Словотворення:

- anaemia posthaemorragica (acuta, chronica) – анемія постгеморагічна (гостра, хронічна)

- post - після

- haemorragia, ae, f – кровотеча.

2. Дефіцитні (залізодефіцитні, В12-фолієводефіцитні) – внаслідок нестачі для кровотворення заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти.

Словотворення:

- anaemia sideropenica – залізодефіцитна анемія

- anaemia B12-folicipenica - В12-фолієводефіцитна анемія

- penia – нестача, дефіцит.

3. Гемолітичні – розвиваються внаслідок надмірного руйнування еритроцитів.

Словотворення:

- anaemia haemolytica - гемолітична анемія

- haemolysis - руйнування еритроцитів.

4. Апластичні – внаслідок порушення кровотворення; характеризуються панцитопенією (лейкопенія, еритропенія, тромбоцитопенія).

Словотворення:

- anaemia aplastica - апластична анемія

- a - відсутність; plastica - утворення

- pan - весь

- cyto - клітина

- penia - бідність

- leucopenia – зниження кількості лейкоцитів в периферичній крові;

- erythropenia - зниження кількості еритроцитів в периферичній крові;

- trombocytopenia - зниження кількості тромбоцитів в периферичній крові.

У відповідності зі ступеням насичуваності еритроцитів гемоглобіном виділяють 3 групи анемій, що розрізняються за колірним показником. Суфікс - хромна походить від грецького слова - chroma - колір, по-латині - color.

- нормохромна анемія (колірний показник від 0,8 до 1,0);

- гіпохромна анемія (колірний показник <0,8);

- гіперхромна анемія (колірний показник >1,0).

в залежності від розміру красних кров’яних клітин розрізняють:

- нормоцитарні анемії – клітини нормального розміру і вигляду;

- мікроцитарні анемії – маленькі еритроцити;

- макроцитарна анемії – великі еритроцити.

Для лікування анемій застосовують стимулятори еритропоезу.

сТИМУЛЯТОРИ ЕРИТРОПОЕЗУ.

Це препарати, які прискорюють регенерацію крові, сприяють збільшенню зрілих еритроцитів, поліпшують синтез гемоглобіну. Розрізняють:

- препарати для лікування гіпохромних анемій (препарати заліза);

- препарати для лікування гіперхромних анемій (ціанокобаламін, фолієва

кислота);

- препарати для лікування анемій при хронічних захворюваннях нирок (еритропоетин).

1. Препарати для лікування гіпохромних анемій.

Для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій використовують препарати заліза (феропрепарати).

Залізо (Ferrum) – основний компонент гемоглобіну, який складає 95 % маси еритроцитів. В організм надходить переважно з їжею. Засвоюється тільки двовалентне залізо, а тривалентне під дією соляної або аскорбінової кислоти переходить в двовалентне і потрапляє в кістковий мозок та інші депо. При нестачі заліза в організмі виникає гіпохромна (залізодефіцитна) анемія.

Причини:

  1. крововтрати.

  2. Нестача заліза в їжі або порушення його всмоктування в кишках із-за ахілії

(відсутності соляної кислоти).

  1. Підвищена потреба організму в залізі під час росту, вагітності.

залізодефіцитна анемія – це розповсюджене захворювання, особливо серед жінок і дітей. Вихід був знайдений ще в XVII сторіччі англійським лікарем Сиденхеймом, який вперше застосував ліки з залізних обпилювань на рейнському віні. Лікування залізодефіцитної анемії полягає в усуненні її причин та призначенні препаратів заліза. Перевагу надають пероральним феропрепаратам, які містять двовалентне залізо у високих дозах із вмістом речовин, які покращують всмоктування заліза (аскорбінова кислота, амінокислоти).

ПРЕПАРАТИ.

Феронал (Ferronalum)

Форма випуску: таблетки 0,3 г.

1 таблетка містить 30 мг заліза (ІІ) глюконату. Призначають всередину по 1-2 таблетки 3 рази на день після їди.

Таблетки “Ферокаль” (Ferrocalum)

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою.

містять сульфат заліза (ІІ) 0,2 г, кальцію фруктозодифосфат 0,1 г, церебро-лецитин 0,02 г. Призначають всередину по 2-6 таблеток 3 рази на день після їди.

Драже “Фероплекс” (Ferroplex)

Форма випуску: драже.

1 драже містить заліза (ІІ) сульфату 0,05 г і кислоти аскорбінової 0,03 г. Призначають всередину по 1-2 драже 3 рази на день після їди.

Таблетки “Фероплект” (Ferroplectum)

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою.

містять сульфат заліза (ІІ) 0,05 г, кислоту аскорбінову 0,03 г. аскорбінова кислота покращує всмоктування заліза, попереджує його окислення до тривалентного заліза. Призначають всередину по 1-2 таблетки 3 рази на день після їди.

Ферамід (Ferramidum)

Форма випуску: таблетки 0,1 г.

Комплексна сполука заліза з нікотинамідом. Призначають всередину по 0,1 г 3 рази на день після їди.

Механізм дії: дія феропрепаратів полягає в ліквідації дефіциту заліза в організмі, стимуляції еритропоезу та відновленні рівня гемоглобіну.

Застосування: профілактика і лікування залізодефіцитної анемії.

Побічні ефекти: потемніння зубів, ясень; диспепсія – болі у шлунку, нудота, пронос; забарвлення кала в чорний колір, що може маскувати кровотечу (мелена – чорний кал).

Протипоказання: гемохроматоз, гемосидероз, захворювання травного каналу, апластичні і гемолітичні анемії.

Взаємодія з іншими препаратами: кислота аскорбінова, кислота соляна підвищують всмоктування заліза в кишках; антацидні засоби (альмагель, магнію оксид), тетрациклін – гальмують абсорбцію заліза.

ФЕРОПРЕПАРАТИ ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ.

Тардиферон (Tardiferon)

Форма випуску: таблетки, драже.

Комбінований препарат, що містить 80 мг заліза (ІІ) сульфату, 30 мг кислоти аскорбінової, мукопротеазу, амінокислоти.

Гіно-тардиферон (Gino-Tardiferon)

Форма випуску: драже.

Комбінований препарат, що містить 80 мг заліза (ІІ) сульфату, 30 мг кислоти аскорбінової, мукопротеазу, амінокислоти, кислоту фолієву.

Механізм дії: залізо повільно всмоктується протягом 5-6 годин, не подразнює слизову оболонку травного каналу, не викликає побічних диспепсич-них явищ завдяки мукопротеазі; фолієва кислота необхідна для синтезу нуклеїнових кислот та вагітним для нормального розвитку нервових волокон у зародку. Призначають всередину за годину до їди по 1 драже для профілактики анемії, по 1 драже вранці і ввечері для лікування.

Застосування: профілактика і лікування залізодефіцитної анемії з дефіцитом фолієвої кислоти (у вагітних).

Принципи лікування препаратами заліза.

1. призначають максимальні добові дози заліза, які добре переносяться хворими (від 100 до 300 мг на добу).

2. тривале призначення препаратів протягом 3-х місяців після нормалізації рівня гемоглобіну для поповнення заліза в тканинних депо.

3. залізо краще всмоктується на “порожній шлунок”, тому препарати застосовують за 30-60 хвилин до їди, але якщо викликають диспепсію – під час або після їди.

4. при непереносимості пероральних препаратів, порушенні всмоктування заліза з шлунково-кишкового тракту, необхідності швидкого поповнення втрати заліза при постгеморагічній анемії або при неефективності інших препаратів застосовують препарати тривалентного заліза для парентерального введення.

ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА (ІІІ) ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ.

Ферум Лек (Ferrum Lek)

Форма випуску: ампули 2 мл (50 мг) для внутрішньом’язового введення.

Для внутрішньом'язових ін'єкцій містить триосновне залізо в комплексі з мальтозою, для внутрішньовенних вливань - із заліза сахаратом. Препарат для внутрішньом'язових ін'єкцій вводять по 4 мл (2 ампули) через день.

Феролек-плюс для ін’єкцій (Ferrolecum-plus pro injectionibus)

Форма випуску: ампули 2 мл (100 мг) для внутрішньовенного і внутрішньо-м’язового введення.

Механізм дії: іони заліза (ІІІ) сприяють більш швидкому відновленню рівня гемоглобіну в порівнянні з пероральними препаратами заліза (ІІ).

Застосування: залізодефіцитна анемія, яка вимагає швидкого поповнення втрати заліза; неефективність, непереносимість інших препаратів.

Побічні ефекти: алергічні реакції, анафілаксія, при передозуванні – гемосидероз.

Взаємодія: не можна застосовувати з іншими препаратами заліза із-за небезпеки передозування.

Отруєння препаратами заліза.

Прийом більш ніж 2 г заліза викликає смерть через 8-12 годин; при прийомі більше 1 г - протягом декількох годин розвивається гостре отруєння.

Симптоми: геморагічний гастроентерит – нудота, кров’яна блювота, кров’яний понос; судинний шок.

Невідкладна допомога:

1. Прийом молока, яєць для утворення залізо білкового комплексу.

2. Промивання шлунка 1 % розчином натрію гідрокарбонату для зв’язування заліза і утворення нерозчинного карбоната заліза.

3. Антидот дефероксамін 5-10 г в 100 мл фізіологічного розчину через шлунковий зонд, а також внутрішньом’язово 0,5-1 г. утворює халатні сполуки, які не всмоктуються і швидко виводяться з крові через нирки.

Для лікування гіпохромної анемії, крім залізовмісних препаратів, використовуються також кобальтвмісні засоби, зокрема коамід. Вони також є стимуляторами кровотворення, сприяють за­своєнню заліза організмом, синтезу гемоглобіну тощо.

ПРИКЛАДИ РЕЦЕПТІВ.

Rp.: Dr. Gino-Tardiferoni N. 30

D. S. По 1 драже 2 рази на день за годину до їди.

#

Rp.: Ferri Lek 2 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. Внутрішньом’язово по 2 мл щоденно.

#

Rp.: Tab. “Ferroplectum” obductas N. 50

D.S. По 2 таблетки 3 рази на день піcля їди.

#

Rp.: Sol. Ferroleci-plus p/i 5 % - 2 ml

D.t.d. N. 5 in amp.

S. Внутрішньом’язово по 2 мл 1 раз на день.