1. звільняється від кримінальної відповідальності;

2. звільняється лише від покарання;

3. звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4. може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

5. може бути звільнена від покарання;

6. може бути звільнена і від кримінальної відповідальності, і від покарання;

7. не звільняється від кримінальної відповідальності;

8. підлягає кримінальній відповідальності;

9. не підлягає кримінальній відповідальності;

10. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння:

1. звільняється лише від покарання;

2. звільняється від кримінальної відповідальності;

3. звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4. може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

5. може бути звільнена від покарання;

6. може бути звільнена і від кримінальної відповідальності, і від покарання;

7. не звільняється від кримінальної відповідальності;

8. підлягає кримінальній відповідальності;

9. не підлягає кримінальній відповідальності;

10. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Примусове лікування може бути застосоване:

1. до будь-якої особи, яка вчинила злочин;

2. до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин;

3. до особи, яка вчинила тяжкий злочин;

4. до особи, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягла встановленого віку;

5. до особи, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності;

6. до особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

7. до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

8. до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

9. до особи, яка вчинила злочин та має якусь хворобу;

10. до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для її життя;

11. до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоровя інших осіб;

12. лише до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для життя інших осіб;

13. лише до особи, яка вчинила злочин у стані спяніння.

Згідно із законодавчим його визначенням спеціальний суб’єкт злочину – це:

1. організатор, підмовник, активний учасник і пособник злочину;

2. особа, причетна до злочину;

3. особа, до якої можуть застосовуватися спеціальні види покарань;

4. особа, щодо якої встановлена спеціальна або персональна підсудність;

5. особа, яка вчинила злочин, за який може бути застосоване таке додаткове покарання як позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

6. особа, яка характеризується обмеженою осудністю;

7. особа, яка може бути суб’єктом спеціального складу злочину;

8. особа, яка поряд з ознаками, властивими загальному суб’єктові злочину, характеризується ще й передбаченими відповідною статтею Особливої частини КК (прямо у ній вказаними або такими, що випливають з її змісту) додатковими ознаками, лише за наявності яких вона і може бути суб’єктом (виконавцем) даного злочину;

9. особа, яка характеризується іншими, ніж загальний суб’єкт злочину, ознаками;

10. фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа;

11. фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

12. чинний КК поняття спеціального субєкта злочину не дає;

13. у жодній з наведених вище відповідей спеціальний суб’єкт злочину не визначений.

Особа злочинця - це:

1. обвинувачений;

2. підозрюваний;

3. підсудний;

4. засуджений;

5. злочинець;

6. будь-яка особа (фізична чи юридична), що вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння;

7. особа, яка за вчинений нею злочин засуджена до покарання;

8. правосуб’єктна особа;

9. фізична особа;

10. фізична осудна особа;

11. фізична підсудна особа;

12. фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

13. фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

14. фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

15. фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

16. фізична особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа;

17. фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа;

18. фізична особа (людина), яка після досягнення встановлего КК віку вчинила у стані осудності передбачене цим законом суспільно небезпечне діяння;

19. фізична особа (людина), яка після досягнення встановленого КК віку, у стані осудності та за наявності у визначених цим законом випадках й інших ознак, вчинила передбачене ним суспільно небезпечне діяння;

20. фізична особа (людина), що у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або у стані осудності вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння;

21. сукупність усіх соціально значимих ознак (рис), які характеризують особу, що вчинила злочин, як людину (особистість).

Особа злочинця:

1. є ознакою злочину;

2. є ознакою суб’єкта злочину;

3. є елементом складу злочину;

4. враховується при вирішенні питання про наявність чи відсутність у вчиненому діянні складу злочину;

5. впливає на визначення ступеня тяжкості вчиненого злочину;

6. враховується тільки при вирішенні питання про дострокове зняття судимості;

7. враховується тільки при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності;

8. враховується при призначенні покарання;

9. враховується при вирішенні питання про звільнення від покарання, його відбування і заміну покарання більш м’яким покаранням;

10. береться до уваги тільки при розгляді клопотання про помилування;

11. враховується тільки при обчисленні строку давності притягнення до кримінальної відповідальності;

12. враховується тільки при обчисленні строку давності виконання обвинувального вироку;

13. враховується при обчисленні строку погашення судимості;

14. має лише кримінологічне значення.