Розділ 1 Кримінальний закон. (34 тести)

Чинний КК України має своїм завданням:

1. визначення порядку провадження у кримінальних справах;

2. охорону прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;

3. забезпечення виконання кримінального покарання з тим, щоб воно не тільки було карою за вчинений злочин, але виправляло та перевиховувало засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, відвертало вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також сприяло викорененню злочинності;

4. правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання правопорушенням;

5. правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам;

6. визначення, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили;

7. регулювання суспільних відносин, які виникають у процесі боротьби зі злочинністю;

8. визначення основ кримінальної політики;

9. встановлення правових основ попередження і боротьби зі злочинністю;

10. охорону правопорядку, визначення порядку провадження у кримінальних справах, забезпечення виконання покарання.

Диспозиція, яка лише називає передбачений нею злочин, але не розкриває його ознак (змісту), іменується:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Диспозиція, яка не лише називає передбачений нею злочин, але й розкриває його ознаки (зміст), іменується:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Диспозиція, яка відсилає до іншої статті або частини чи пункту статті кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність), де називається передбачений нею злочин чи описуються його ознаки або розкривається їх зміст, іменується:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Диспозиція, яка для з’ясування змісту ознак передбаченого нею злочину відсилає до нормативно-правових актів, що не є кримінальними законами (нормативних актів інших галузей права), називається:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Санкція, в якій передбачений лише один вид основного покарання, називається:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Санкція, яка встановлює точний розмір передбаченого нею покарання, називається:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Санкція, яка встановлює нижню (мінімальну) і верхню (максимальну) межі передбаченого нею покарання, називається:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Санкція, яка передбачає два чи більше основних видів покарань, лише один з яких і може бути застосований до винної у вчиненні злочину особи, називається:

1. пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Санкція, яка поряд с основним передбачає і додаткове покарання, називається:

1) пряма;

2. називна (проста);

3. описова;

4. бланкетна;

5. відсильна;

6. змішана (комбінована);

7. альтернативна;

8. безальтернативна;

9. складна (комулятивна);

10. абсолютно визначена;

11. відносно визначена;

12. невизначена.

Якщо санкція текстуально встановлює лише верхню (максимальну межу) відповідного виду покарання, то його мінімальний розмір:

1. у кожному конкретному випадку визначається судом;

2. становить 6 місяців;

3. становить 1 рік;

4. становить одну третину передбаченого у ній покарання;

5. становить половину передбаченого у ній покарання;

6. становить нижня межа, визначена для даного виду покарання у Загальній частині КК;

7. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Злочин визнається вчиненим на території України:

1. лише тоді, коли його було почато і припинено на території України;

2. лише тоді, коли його було припинено на території України;

3. лише тоді, коли його було почато на території України;

4. лише тоді, коли його було закінчено на території України;

5. лише тоді, коли його було почато і закінчено на території України;

6. лише тоді, коли його було почато або закінчено на території України;

7. лише тоді, коли його було почато і продовжено на території України;

8. лише тоді, коли його було закінчено або припинено на території України;

9. якщо його було і почато, і продовжено, і закінчено або припинено на території України;

10. якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України;

11. це питання чинним КК не врегульоване;

12. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Злочин, вчинений у співучасті, визнається вчиненим на території України:

1. лише тоді, коли усі співучасники діяли на території України;

2. лише тоді, коли виконавець і хоча б один із співучасників діяли на території України;

3. якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України;

4. якщо його виконавець і не менше двох співучасників діяли на території України;

5. якщо його виконавець або не менше двох співучасників діяли на території України;

6. це питання чинним КК не врегульоване;

7. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Якщо громадянин України вчинив злочин за її межами і там зазнав за нього покарання:

1. він не може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

2. він може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

3. він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

4. він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може пом¢якшити призначене йому покарання;

5. він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може звільнити його від відбування призначеного покарання;

6. питання про його кримінальну відповідальність в Україні вирішується у кожному конкретному випадку слідчим, прокурором, судом;

7. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Якщо особа без громадянства, що постійно проживає в Україні, вчинила злочин за її межами і там зазнала за нього покарання:

1. Він не може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

2. він може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

3. він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

4. він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може пом¢якшити призначене йому покарання;

5. він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може звільнити його від відбування призначеного покарання;

6. питання про його кримінальну відповідальність в Україні вирішується у кожному конкретному випадку слідчим, прокурором, судом;

7) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Громадянин України, який вчинив злочин за її межами:

1. не підлягає відповідальності за КК України;

2. завжди підлягає відповідальності за КК України;

3. підлягає відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов¢язковість яких надана Верховною Радою України;

4. питання про кримінальну відповідальність такої особи в Україні вирішується у кожному конкретному випадку слідчим, прокурором, судом;

5. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Особа без громадянства, що постійно проживає в Україні, за вчинений за її межами злочин:

1. не підлягає відповідальності за КК України;

2. завжди підлягає відповідальності за КК України;

3. підлягає відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов¢язковість яких надана Верховною Радою України;

4. питання про кримінальну відповідальність такої особи в Україні вирішується у кожному конкретному випадку слідчим, прокурором, судом;

5) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

Чи може дипломатичний представник іноземної держави у разі вчинення ним злочину на території України підлягати відповідальності за КК України?

1. Не може.

2. Може у випадку вчинення ним шпигунства.

3. Може у випадку вчинення ним умисного вбивства.

4. Може у випадку вчинення ним тяжкого злочину.

5. Може у випадку вчинення ним умисного злочину.

6. Може у випадку вчинення ним посягання на життя державного діяча.

7. Може у випадку вчинення ним злочину, не зв¢язаного з виконанням службових обов¢язків.

8. Може у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо він вчинив передбачені цим КК особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України чи інтересів України;

9. Може у випадку вчинення ним особливо тяжкого злочину.

10. Може у випадку ясно вираженої на це згоди акредитуючої держави.

Особа без громадянства, що не проживає постійно в Україні, за вчинений за її межами злочин: