56 Доходи та прибуток підприємства.Напрямки використання прибутку.

Прибуток — це кінцевий фінансовий результат діяльності під-приємств і в загальному вигляді є різницею між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції. Як економічна катего-рія прибуток відображає чистий дохід, створений у процесі підприєм-ницької діяльності. Прибуток як головний результат підприємниць-кої діяльності забезпечує підприємство, його працівників і державу в цілому обіговими коштами.Прибуток як ключова економічна категорія виконує ряд функцій.

• По-перше, він є показником ефективності діяльності підприємства.

• По-друге, прибуток виконує стимулювальну функцію, оскільки він є основним джерелом приросту власного капіталу. В умовах ринкових відносин власники і менеджери, орієнтуючись на розмір прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, ухвалюють рішен-ня з приводу дивідендної й інвестиційної політики, яка проводиться підприємством з урахуванням перспектив його розвитку. Прибуток у ринковій економіці – рушійна сила і джерело оновлення виробничих фондів та продукції, яка випускається.

• По-третє, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудово-го колективу. За рахунок нього на підприємстві після сплати податків і виплати дивідендів, а також інших першочергових відрахувань здій-снюються матеріальні заохочення, надаються соціальні пільги праців-никам, утримуються об’єкти соціальної сфери. По-четверте, прибуток є джерелом формування доходів бюджетів різного рівня. Він поступає до бюджету у вигляді податків, а також економічних санкцій і викорис-товується на різні цілі, визначені витратною частиною бюджету.

Таким чином, прибуток підприємства – основний фактор його еко-номічного і соціального розвитку. Тому важливо визначити механізм формування прибутку на підприємстві, розглянути різні види прибут-ку та сферу його застосування. Відповідно до бухгалтерської звітності підприємства визначають такі види прибутку:

• валовий прибуток;

• прибуток (збиток) від продажу;

• прибуток (збиток) до оподаткування;

• прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

• чистий (нерозподілений) прибуток (збиток) звітного періоду.

-Валовий прибуток визначається як різниця між виручкою від про-дажу товарів (робіт, послуг) і повною виробничою собівартістю реалі-зованої продукції.

-Прибуток від продажу визначається як різниця між валовим при-бутком і комерційними (витратами на збут) й управлінськими (загаль-ногосподарськими) витратами, якщо останні визнані організацією як витрати зі звичайних видів діяльності.

-Прибуток (збиток) до оподаткування розраховується таким чи-ном: до прибутку від продажу додається (віднімається) сальдо опера-ційних і позареалізаційних доходів і витрат.

-Прибуток від звичайної діяльності визначається відніманням від прибутку до оподаткування податку на прибуток та інших аналогіч-них платежів.

-Чистий прибуток (нерозподілений прибуток), який залишається в розпорядженні підприємства, визначається з урахуванням сальдо над-звичайних доходів і витрат.

Поряд з показниками прибутку в даний час велику увагу приділя-ють поняттю «доходи підприємства (організації)», які є початковою базою для обчислення показників прибутку.

Доходами організації, згідно з бухгалтерським обліком, вважається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (гро-шових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов’язань, що приво-дить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасни-ків (власників майна). Доходи поділяються:

- на доходи від звичайних видів діяльності

- інші надходження. До інших надходжень відносяться:

• операційні доходи;

• позареалізаційні доходи;

• надзвичайні доходи.

Організація самостійно визнає надходження доходами від зви-чайних видів діяльності або іншими надходженнями, використову-ючи Положення бухгалтерського обліку «Доходи організацій».

Надзвичайні доходи

Надходження, які виникли внаслідок надзвичайних об-ставин, страхові повернення, вартість матеріальних цін-ностей, що залишаються від списання активів, які не під-даються відновленню і подальшому використанню

Бухгалтерський облік істотно відрізняється від податкового об-ліку. Тому прибутком для оподаткування є дохід, зменшений на ве-личину здійснених витрат, які визначаються відповідно до Податко-вого кодексу.

До доходів належать:

• доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), майна і майнових прав;

• позареалізаційні доходи.

Доходом від реалізації є:

1) виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних;

2) вируч-ка від реалізації майна (включаючи цінні папери) і майнових прав. Позареалізаційними доходами, згідно з Податковим кодексом, є:

а) доходи від пайової участі в інших організаціях;

б) доходи від опера-цій купівлі-продажу іноземної валюти;

в) доходи у вигляді штрафів, пені й (або) інших санкцій за порушення договірних зобов’язань, а також сум відшкодування збитків;

г) інші доходи.

Із загального прибутку сплачується податок згідно з умовами, передбаченими законодавством про оподаткування прибутку підприємств. Прибуток, що залишився після оподаткування (чистий прибуток), поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.

Напрямки використання прибутку.

Відповідно до принципових напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів.Акціонерне товариство мусить вибирати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.

Основними варіантами дивідендної політики можуть бути:

1) виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох років;

2) виплата дивідендів зі щорічним певним зростанням;

3) спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого прибутку;

4) виплата дивідендів із залишку прибутку після фінансування інвестиційних потреб;

5) виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій.