- •1. Визначення, цілі і напрямки діяльності підприємства.
- •Правові основи функціонування підприємств.
- •Класифікація підприємств.
- •Основні види об'єднань підприємств.
- •Підприємницька діяльність, її форми та види.
- •Принципи і функції управління підприємством
- •Методи управління підприємством.
- •Організаційна структура управління підприємством
- •Визначення та класифікація персоналу, його структура.
- •10.Визначення чисельності окремих категорій персоналу.
- •11 .Кадрова політика та управління персоналом сучасного підприємства
- •25. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •26. Значення та напрямки прискорення їх оборотності.
- •27. Нематеріальні ресурси та нематеріальні активи підприємства.
- •28. Оцінка вартості та амортизації нематеріальних активів.
- •29. Виробнича потужність підприємства.
- •30. Методичні принципи розрахунку виробничої потужності.
- •31. Прогнозування та планування на підприємстві.
- •32. Принципи, види та методи планування на підприємстві.
- •33. Бізнес-плани підприємств.
- •34. Функції, цілі та складові елементи бізнес-плану.
- •35. Тактичний план підприємства та його розділи
- •36. Загальна характеристика продукції підприємства, вимірювання його обсягів.
- •49 Визначення критичного обсягу виробництва.
- •50 Кошторис виробництва.
- •51 Особливості розрахунку собівартості валової, товарної та реалізованої продукції.
- •52 Суть і методи калькулювання.
- •53 Методика обчислення окремих статей калькуляції.
- •54 Поняття,функції та елементи ціни товару.Види цін
- •55 Методи ціноутворення за ринкових умов господарування.
- •56 Доходи та прибуток підприємства.Напрямки використання прибутку.
- •57 Оцінка фінансового стану підприємства
- •58 Система показників оцінки прибутковості та активності підприємства.
- •59 Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.
- •60 Сутність та види ефективності виробництва.
55 Методи ціноутворення за ринкових умов господарування.
При ринкових умовах господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення. Слід звернути увагу на їх змістовну характеристику.
1) Розрахунок ціни за методом "середні витрати плюс прибуток" є найпростішим і широко застосовуваним. Відповідно до нього ціна (Ц) визначається за формулою:
Ц = СЗ + П
де СЗ - середні витрати (собівартість) ;
П - величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством (організацією) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).
2) Розрахунок ціни на підставі цільової (фіксованого) прибутку вважається різновидом методики визначення ціни на основі середніх витрат (собівартість). Особливість його полягає в тому, що ціна поставлена в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.
За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється використанням формули:
Ц = С пер + (3.5.2)
де С пер - змінні витрати на одиницю продукції (послуги);
З пост - постійні витрати на дану продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);
П заг - загальна сума прибутку, що можна отримати від продажу продукції (надані послуги) за один і той же період;
N - обсяг продажу продукції (наданої послуги) у натуральному вимірі.
3) Встановлення ціни н основі суб'єктивної цінності товару здійснюється урахуванням потенційного (реального виявленого попиту).
4) Метод ціноутворення "за рівнем поточних цін" ("за рівнем конкуренції") полягає в тому, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію у конкурентів. Залежно від особливостей продукції і типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (встановлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче неї, встановлення ціни на конкретний виріб урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів).
5) Встановлення ціни на підставі результатів закритих торгів різновидом методу "за рівнем поточних цін" і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції торг за вигідний контракт.
6) Метод ціноутворення "за рівнем попиту" передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на одні й ті ж товари ціни можуть бути різними.
7) Метод встановлення ціни за місцем походження товару полягає в тому, що товар передається транспортній організації за умов "франко-вагон", після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника).
8) Метод встановлення єдиної ціни з включенням до неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).
9) Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тому, що підприємство (фірма) виділяє декілька зон, в межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.
10) Метод встановлення ціни щодо базисного пункту характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, яка дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.
11) Метод встановлення цін прийняттям а себе витрат на постачання означає, що підприємство (організація) частково або повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).
12) За встановлення цін з знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, з огляду на дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або посезонно її закупівлю і т.п. Це дає можливість підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.
.