Тема 4. Робоча карта командира.

Робочі карти відносяться до важливих графічних документів, які веду­ться командирами і офіцерами штабів в межах задач, які вони виконують. Кожен офіцер наносить на свою робочу карту тільки ті дані обстановки, як йому необхідні стосовно займаної посади.

Під час ведення робочих карт необхідні дані наносять на них олівцем обумовлених кольорів.

Червоним кольором показують положення, задачі і дії танкових, мотострілецьких, аеромобільних підрозділів, їх пункти керування, лінії кордонів, тилові установи.

Чорним кольором наносять положення, задачі і дії ракетних, артилерійських, зенітних, інженерних, хімічних, радіотехнічних підрозділів, підрозділів зв'язку, тилови заклади цих військ, а також надписи, які мають від­ношення до своїх військ.

Синім кольором відображають війська противника, в тому числі його позиції, інженерні споруди, загородження, вогні, а також усі підписи і ціфрові позначення, які мають відношення до них.

Джерела отримання даних про противника позначаються чорним кольором, початковими літерами найменувань джерел. Підпис виконують у виді дробу: чисельник - джерело відомостей, знамен

- час і дата, до яких відносяться дані про противника. Відомості, потрібні для перевірки позначають знаком питання, який ставлять справа від об'єкту (цілі) противника.

С - спостереження, П П- показання полонених, ДП - документи противник ПР - повітряна розвідка, РТР - радіотехнічна розвідка, АР артилерійська розвідка, РР - інженерна розвідка, РХР - радіаційна і хімічна розвідка, ФЗ - фотозйомка, РР - радіорозвідка, МЖ - місцевих жителів.

Для прискорення і спрощення роботи в бойових умовах усі дані про свої війська, можуть наноситися на карту одним червоним кольором.

На робочу карту наносяться

- склад, положення, нумерація і характер дій своїх, підпорядкованим підтримуючих підрозділів і передбачений характер дій підрозділів і часі противника перед франтом батальону і його сусідів на усю глибину постав; Нові задачі. Особливу увагу звернути на нанесення на карту виявлених вогневих засобів противника;

-положення, склад, нумерація, характер дій, задачі сусідів і лінії межі з ними;

-дані про хімічну, радіаційну обстановку, яка може впливати на виконання бойової задачі.

-бойова задача батальону;

-бойові задачі рот першого і другого ешелонів, вогневі засоби;

- місця встановлення інженерних зогороджень і проходи, які зроблені і них;

-маршрут висування, початковий рубіж, пункти (рубежі ) регулюванні руху, місця і час привалів, рубежі розгортання, атаки, безпечного відда­лення;

- місця розташування підрозділів тилу.

-пункти спостереження.

Робоча карта кожної керівної особи повинна мати подальше оформлення:

-службовий заголовок;

-вказівку про час початку і кінця ведення карти;

-підпис керівної особи.

Робоча карта командира Таємно

2 М6 . Примірник - один

Почата –Закінчена

Командир 2 МБ

Підполковник =Іванов=

Робоча карта, це один з основних, а дуже часто і єдиний бойовий доку­мент, за допомогою якого командири підрозділів організують і проводять ке­рування в бою. Вона базується на топографічній основі карти, тому за її допомогою можливо вирішувати не тільки тактичні, але й топографічні задачі, пов'язані з керуванням військ в бою.

За допомогою робочої карти командир може

з'ясувати отриману бойову задачу;

вивчити і оцінити обстановку, прийняти рішення»

поставити бойові задачі підпорядкованим підрозділам;

- віддати вказівки стосовно взаємодій бойовому, тиловому і технічному забезпеченню;

-скласти донесення старшому начальникові;

-рухатися з підрозділами по місцевості, по якій важко орієнтуватися;

-вирішувати вогневі задачі щодо по давлення або знешкодження против­ника.

Всі ці задачі можливо виконувати, якщо на робочу карту будуть нанесе­ні потрібні дані, тобто відомості про противника, своїх підрозділів, сусідів, радіаційна і хімічна обстановки та інші дані.

Для зручності використання карти, швидкого отримання з неї потрібних відомостей, я також для кращого її збереження карта підготовлюється до ро­боти.

Підготовка карти включав в себе: вибір, оцінку, склеювання, складан­ня і підйом карти. Найбільш доцільно підготувати каргу до роботи завчасно.

Вибір масштабу до карти залежить від умов передбачених бойових дій, характеру і змісту бойових задач, які покладені на той або інший підрозділ. Тому, перед тим як вибрати масштаб робочої карти, командир повинен вивчити і з'ясувати район передбачених бойових дій свого підрозділу.

Найбільш повною і точною картою є топографічна карта масштабу 1ї50000 (точність вимірів до 50 м) . Тому її доцільно застосовувати для більш де­тальних розрахунків, особливо пов'язаних з вирішенням вогневих задач ар­тилерійськими і мінометними підрозділами, інженерним устаткуванням рубе­жів, районів, позицій; форсуванням водних перешкод, десантуванням і широ­ко використовувати в якості робочої карти командирів мотострілкових (тан­кових) підрозділів, особливо під час вирішення питання вогневого ураження противника.

Карта масштабу 1:100000 (точність вимірів до 100 м) широко викорис­товується в загальновійськовому бої, при вдосконаленні маршів, перегрупувань, переслідуванні. На цій карті є також топографічні дані, що і на карті масштабу 1:50000, але з меншими подробицями. Допустима помилка під час вимірів відстаней дозволяє використовувати її в якості робочої карти командирів частин (підрозділів).

Таким чином, усі топографічні карти тактичного або оперативно-так­тичного призначення можуть бути використані як робочі карти.

Оцінка карти (ознайомлення з картою). Вибравши потрібний дня робо­чої карти масштаб , значення якого дано на кожному листі під північною (нижньою) стороною рамки, командир приступає до всебічної оцінки пі­дібраної карти. Робоча карта командира багато листова, складається з се­рії стандартних листів, які мають свою номенклатуру. Оцінка карти заключається у в вивченні кожного листа карти. При цьому уточнюється масштаб і рік зйомки або виправлення, рік видавництва, система координаційної сіт­ки і поправка направлення. Це потрібно для того, щоб встановити, в якій степені карта відповідає дійсності. Рік зйомки і рік поновлення (виправ­лення) вказані за рамкою листа карти в її південно-східному куті. В північно-східному - вказано рік видавництва, а також відображено, в якій системі координат складено той або інший лист, що потрібно враховувати під час використання робочої карти при цілевказанні в прямокутних коорди­натах.

Вивчення вибраного масштабу карти необхідно для відпрацювання у коман­дира почуття масштабності, яке потрібне в практичній роботі під час нане­сення обстановки на карту, так як обстановка нанесена за допомогою умов­них знаків на карту, повинна відповідати дійсності розташування підрозді­лів на місцевості, але це зовсім не значить, що під час нанесення того чи іншого умовного знаку треба до міліметру виміряти його величину. Так, якщо мотострілковий взвод наступав на фронті 300 м., на карті масштабу 1:50000 це буде відповідати 0,6 см, розмір умовного знаку слід брати 1 см або тре­ба ще нанести гармату або танк на вогневій позиції. їхні розміри 2,5-3,5 м, їх прийшлося б наносити на карту масштабу 1:50000 умовним знаком розміром не менш 1 мм. тому такі елементи наносяться поза масштабними знаками.

Масштаб і рік видання карти необхідно з'ясувати і для вірного оформ­лення службових заголовків на всіх документах, розроблених за допомогою робочої карти: наказів, розпоряджень, донесень.

Крім того, вивчаються чисто топографічні характеристика підібраних листів карт. Оцінка чисто топографічних характеристик карти, таких як сітка координат, висота січення, крутизна скатів, шкала закладення, поправ­ка направлення, необхідна командиру для вірного руху по місцевості, цілевказівок, орієнтування, рішення вогневих задач, визначення умовному наг­ляду, прохідності місцевості в цілях проведення маневру силами і засобами.

Склеювання карти. Дуже часто райони дій підрозділів будуть знаходи­тися за межами одного листа карти. Б цих випадках робоча карта командира може складатися з декількох листів. Для зручності використання вибраними листами карт дозволяється склеювання.

Для правильності склейки потрібних листів карій важливо встановити їх взаємне розташування. Якщо робоча карта буде складатися з декількох листів, достатньо взяти один лист, переглянути номенклатуру сусідніх лис­тів, яка вказана на кожній стороні рамки листа карти і підібрати потрібні для склейки листи. Якщо робоча карта складається з більшої кількості лис­тів, то їх підбір роблять по схемі розташування листів в системі розграфи топографічних карт. Для склеювання потрібно зрізати східні і південні краї карти, за винятком нижніх. Спочатку склеюють листи карти по вертикалі, з півдня на північ, а потів утворені колонки склеюють між собою зі сходу на захід.

На карті, яка склеєна таким порядком, рекомендується наносити обста­новку проводячи ліні і зверху вниз і зліва направо, щоб не задиралися листи в місцях склеювання.

Складання карти. Ніщо не діє так негативно на використанні карти, як недбайливе її складання.

Вірне складання робочої карти забезпечує:

-зручне розміщення карти в планшеті, польовій сумці або на будь яко­му робочому місті;

-користування картою без повного ії розгортання;

-швидке знаходження на карті потрібного району.

-збереження карти від передчасного псування.

Форма складання робочої карти залежить від масштабу карти, а також від того, в яких умовах вона буде використовуватися. На форму складеної карти впливає також характер поставленої бойової задачі. Розклавши склеєну карту на столі, визначають район бойових дій які плануються потім, орієнтуючи карту за напрямком до противника або вздовж маршруту майбутнього руху, підгинають з двох сторін непотрібні для роботи частини карти, після чого складають її гармошкою, що дозволяє листувати її в сторону противника або в сторону руху, як книгу. Робочу карту не слід складувати по лініях склеювання, тому що зразу відбудеться розрив карти в цих місцях.

Підьом карти.

Важливим етапом під час підготовки карти до роботи є її підйом. Підьом карти це більш наглядне відображення на ній елементів місцевості і місцевих предметів, які за характером майбутніх дій військ треба виділити серед інших, або доповнити карту новими даними, потрібними для оцінки обстановки і прийняття рішення. Найбільш повно робоча карта піднімається в тих випадках, коли на ній недостатньо наглядно виділені елементи місцевості і місцеві предмети, які мають важливе значення для бо­йових дій.

Карта піднімається кольоровим олівцем з застосуванням умовних скоро­чень, позначок і картографічних знаків. Олівці зеленого кольору застосо­вуються для підйому кущів і деревинної рослинності, олівці синього кольору -- для підйому гідрографії і болота , світло-коричневого - для рельє­фу, темно-коричневого - для шляхової сітки (окрім залізничної) і чорного - для інших об'єктів і підписів.

Населенні пункти, залізні дороги піднімаються збільшенням їх умовного знаку. Підписи назв населених пунктів підкреслюються або збільшуються олівцем коричневого кольору. Якщо потрібно підняти мілкий населений пункт то він обводиться по зовнішньому контуру олівцем чорного кольору, включаючи сади і огороди. Якщо командира цікавить в самому населеному пункті будь-яким місцевий предмет, який має особливе значення дня виконання бойової задачі, а сам населений пункт не такий важливий, то слід виділити олівцем одного кольору тільки цей об'єкт.

Звичайно на карті піднімаються населенні пункти, які орієнтують смугу або напрямок наступу, рубіж, район, яким повинні оволодіти або утримати підрозділи, уповні пункти на маршрутах руху під час проведення маршу і ін.

Додатки

1.Основні умовні позначення які застосовуються в бойових документах.

2.Пам’ятка з нанесення бойової обстановки.

57