Тема 2.Розлінування і номенклатура топографічних карт.

Координатами називають кутові або лінійні величини, які визначають положення точки на будь-якій поверхні або у просторі. При визначенні координат точок місцевості на карті широко застосовують географічні і плоскі прямокутні координати.

Розлініювання карт - це поділ топографічних карт на окремі аркуші лініями географічних меридіанів і паралелей.

Номенклатура карт - система позначення (нумерації) окремих аркушів.

В основу номенклатури топографічних карт покладена карта масштабу 1:1000000.

Суміжні листи карт позначуються внизу карти праворуч. А такою по периметру карти(в середній частині рамки).

Географічні координати- кутові величини - широта і довжина, які виявляють положення точок на земній кулі.

Плоскі прямокутні координати- лінійні величини -абсциса і ордината, які визначають положення точок на плоскості. На топографічних картах система плоских прямокутних координат дається у вигляді сітки взаємне перпендикулярних ліній. Лінії проводяться на рівних відстанях одна від одної і має вигляд сітки квадратів, яку називають координатною, або кілометровою.

Полярні координати-величини азимуту визначенного від направлення відліку і відстані до об’єкту.

Тема 3. Орієнтування на місцевості,по карті,рух за азимутом.

Орієнтування на місцевості

Намалювати схему визначення сторін світу по годиннику

Орієнтирами називаються- місцеві предмети і деталі рельєфу, відносно яких визначається своє місцезнаходження, називаються орієнтирами.

Орієнтиром може бути любий предмет місцевості, деталь рельєфу, які ми добре бачимо і виділені на місцевості.

Орієнтири для цілевказання і постанови завдань призначає старший начальник при доведенні бойового приказу.

Вибрані орієнтири нумеруються справа наліво від себе, в сторону супротивника.

Для того, щоб вказати положення цілі, треба назвати номер найближчого орієнтиру і вказати де, відносно нього знаходиться ціль.

Наприклад :”Орієнтир другий, правіше 20,блище 100-в кущах кулемет”

По орієнтирах ставляться задачі спостереження, вказуються сектори обстрілу кулеметом (гарматою).

Наприклад: „Спостерігати в секторі: справа орієнтир №2-чорний кущ, зліва орієнтир №3-розтрощений будинок”.

Визначення магнітних азимутів по компасу

Для цього необхідно:

-установити покажчик мушки компаса на відлік по шкалі, дорівнює заданому азимуту;

-тримаючи компас горизонтально прорізом візирного пристосування до себе, повернути його так, щоб північний кінець магнітної стрілки встав проти нульового розподілу шкали;

-при такім положенні компаса помітити на місцевості вилучений орієнтир, розташований у напрямку візирної лінії (цілина-мушка); цей напрямок на орієнтир і буде шуканим напрямком, що відповідає заданому азимуту.

Визначення магнітного азимута по компасі (в). Істинний (а) і магнітний (б) азимути

Способи вимірювання відстаней

1.Вимірювння відстані за допомогою окоміру.

2.Вимірювання відстані по лінійним розмірам предмету.

3.Визначення відстані по кутовим розмірам предмету.

4.Визначення відстані за допомогою біноклю.

5.Визначення відстані на слух.

6.Вимірювання відстані по часу руху.

7.Вимірювання по співвідношенню швидкості світла і звуку.

8.Вимілювання відстані шагами.

ДЕЯКІ РОЗМІРИ ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ

Вимірювання відстаней засобом «Тисячні»

Спосіб базується на залежності між кутовими і лінійними значеннями.

Залежність: довжина 1/6000 частині кола дорівнює 1/1000 її радіусу.

Для визначення відстані, треба знати скільки тисячних долів дуги кола займає бачений предмет.(треба знати справжні розміри предмету!)

Наприклад: відстань між стовпами-25 тисячних,а лінійний розмір-50 м.

Поділив 50 м. на величину тисячних взнаємо, скільком метрам

Відповідає одна тисячна- 55:25=2 метри.

Помножив 2 м. на 1000 отримаємо відстань до стовпів- 2000 м.

Тисячні читаються і записуються так: одна тисячна „0-01” і читається „нуль-нуль-один”.

Сто двадцять п”ять тисячних- „1-25”- „один-двадцять п”ять”.

В

ФОРМУЛА: Д = . 1 000

У

Д- відстань, яку треба визначити.

В-розміри предмету в метрах.

У-кутові значення предмету в тисячних.

Вимірювання відстані по часу руху. Середня швидкість(якщо підйоми і спуски не більш. 5 град).Дорівнює 5 км. На годину.

Вимірювання по співвідношенню швидкості світла і звуку. Швидкість звуків в повітрі-330 м. в сек..(1 км на 3 секунди)

Вимірювання відстані шагами. Шаги рахують парами. Одна пара дорівнює приблизно 1,5 м.

В изначення відстаней на слух

При нормальній гостроті слуху можливі відстані розповсюдження звуків: