
- •Курсовий проект
- •1. Виробнича програма підприємства
- •1.1 Історія
- •Планові обсяги фасування продукції з власної сировини
- •Структура фасування продукції, %
- •2. Планування витрат на виробництво продукції
- •2.1. Сировина і матеріали
- •2.2. Допоміжні матеріали
- •2.3. Вартість електроенергії і води на технологічні цілі
- •2.4. Основна і додаткова заробітна плата
- •2.5. Відрахування на соціальні заходи
- •2.6. Амортизація і поточний ремонт обладнання, будівель і споруд
- •2.7. Роботи і послуги (витрати елеватора)
- •2.8. Загальновиробничі витрати
- •Розрахунок витрат на організацію і управління виробництвом
- •2.9. Адміністративні витрати (загальногосподарські)
- •2.10. Витрати на збут
- •3. Визначення собівартості продукції (послуг)
- •Визначення повної собівартості 1 т кожного виду продукції
- •Визначення повної собівартості 1 т кожного виду продукції
- •Визначення повної собівартості одиниці послуг
- •4. Планування ціноутворення на підприємстві. Економічна сутність та функції ціни
- •Визначення реалізаційної ціни одиниці продукції з власної сировини
- •5. Формування плану збуту продукції з урахуванням дослідження ринку
- •Виручка від реалізації продукції та послуг по підприємству
- •6. Фінансові результати підприємства. Доход, прибуток і рентабельність
- •Список використаної літератури
4. Планування ціноутворення на підприємстві. Економічна сутність та функції ціни
Результативність діяльності підприємства залежить від багатьох факторів, одним з яких є процес ціноутворення. У сучасних умовах господарювання ціна є засобом маркетингового впливу підприємства на споживача з метою забезпечення ринкової рівноваги між попитом і пропозицією.
Ціна, як економічна категорія, є грошовим вираженням вартості товару (послуги). У ціні відображені всі витрати на виробництво та реалізацію продукції. Одночасно, ціна є важливим джерелом доходу підприємства, оскільки містить прибуток. Складовими ціни є також різні види непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір), порівняльні чи спеціальні надбавки, націнки або знижки. Через ціну формується більшість економічних відносин у суспільстві. У загальному розумінні ціна відображає кількість грошей, за яку продавець бажає продати товар, а покупець – купити його.
Функції цін:
облікова, яка забезпечує облік результатів господарювання. Крім того, ціна включає прибуток підприємства;
стимулююча, яка сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, процесу оновлення асортименту продукції;
розподільча, яка впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві;
Багатогранна роль ціни в складних ринкових процесах зумовлює необхідність використання різних її видів.
Всі ціни поділяються на відпускні, оптові та роздрібні.
Відпускна ціна – це ціна за якою підприємство продає продукцію оптово – збутовим і роздрібним торгівельним організаціям та іншим споживачам. Вона включає витрати виробництва і реалізації (повна собівартість продукції), прибуток підприємств, податок на додану вартість, акції. Додана вартість – це вартість, яку підприємство в сфері виробництва і обігу додає до вартості сировини, матеріалів, товарів при їх виробництві та реалізації.
Оптова ціна – це ціна, за якою оптово-збутові організації відпускають продукцію роздрібним організаціям та іншим споживачам. Вона включає відпускну ціну підприємства і збутові надбавки (націнки) оптових організацій. Збутові надбавки дають змогу повернути витрати на формування прибутку, сплату податків та інші відрахування.
Роздрібна ціна – це ціна, за якою роздрібні торговельні організації продають продукцію населенню і організаціям. Вона складається з оптової ціни (роздрібної ціни підприємства, якщо продукція була закуплена у виробника) та торговельної надбавки роздрібних торговельних організацій.
В залежності від ступеня участі держави в регулюванні цін використовуються фіксовані, регульовані та вільні ціни.
Фіксовані – це сталі державні ціни, максимальний чи мінімальний рівень яких підприємства не мають права перевищувати.
Регульовані – ціни, що формуються на види продукції на які держава вводить граничний рівень рентабельності.
Вільні – це ціни, які підприємство встановлює самостійно, враховуючи попит ринку.
Договірні – це ціни встановлюються на сільськогосподарську продукцію при укладанні договорів між заготівельними, переробними та аграрними підприємствами.
Конкурентна ціна – за якою продають продукцію конкуренти.
Потрібно враховувати, чим нижчі витрати на виробництво одиниці продукції, тим вища її конкурентоспроможність у результаті більшої можливості зниження ціни порівняно з конкурентами.
Індикативні ціни – це ціни на товари, що склалися на ринку експорту та імпорту на час здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та розрахунків згідно з чинним законодавством України.
Визначення рівня індикативних цін передбачає врахування діючих в Україні стандартів якості продукції; кон’юнктури зовнішніх і внутрішніх ринків; цінової інформації про рівні цін, що склалися на географічному ринку збуту; прогнозування можливого коливання цін. При цьому індикативні ціни переглядаються щомісяця.
Номінальна ціна встановлюється у процесі договору про купівлю.
Комісійні ціни встановлюються під впливом попиту і пропозиції.
Монопольна ціна встановлюється виробниками або реалізаторами, які є монополістами і займають найбільший сегмент ринку. Як правило ці ціни можуть бути завищені. Тому їх величину регулює Антимонопольний комітет України.
Таблиця 16