5.Хімічні фактори — їдкі, токсичні, отруйні, вогне- та вибухонебезпечні речовини.

За фізіологічним впливом на організм людини вони поділяються на:

-загальнотоксичні;

- подразнюючі;

-сенсибілізуючі (після недовгої дії на організм зумовлюють у ньому підвищену чутливість до цієї речовини – алергічні захворювання);

- канцерогенні (спричиняють розвиток злоякісних пухлин);

 -мутагенні (спричиняють зміни у генетичному коді клітин організму).  6. Біологічні фактори — небезпечні та шкідливі мікро- та макроорганізми, продукти їх життєдіяльності та життєдіяльності людей.  

Вплив окремих видів живих організмів на людину може у деяких випадках становити серйозну небезпеку.

Патогенні мікроорганізми спричиняють захворювання людини, в тому числі інфекційними хворобами.

Для усунення небезпечної дії біологічних факторів потрібно здійснити:

- усунення чи зменшення дії хоча б одного з наступних чинників:

- джерела інфекції,

- шляхів передачі та розповсюдження інфекції;

- підвищення стійкості людей до інфекції.

Деякі мікроорганізми розвиваються у харчових продуктах з утворенням отруйних речовин, які, потрапляючи до організму людини, спричиняють розвиток отруєнь.

Рослини і тварини іноді є причиною тяжких захворювань людей внаслідок ураження отрутами, що продукуються в їх організмах.

7.Психофізіологічні фактори – втома,стрес, помилкові операції, конфлікти.

Психофізіологічні негативні фактори життєдіяльності людини поділяються на:

1) Фізичні перенавантаження: статичні і динамічні.

2)Нервово-психічні перенавантаження: розумове та емоційне, стрес, перенапруга органів чуття, монотонність праці.

Людина є частиною виробничого колективу. Створення комфортних умов праці, автоматизація та механізація технологічних процесів, підтримання сприятливого соціального і морального клімату, психологічна сумісність усіх членів колективу — запорука успішної діяльності та вирішення всіх поточних і перспективних завдань [6, с. 65-67].

3. Класифікація негативних факторів у системі “людина-середовище її існування” Людина живе, безупинно обмінюючись енергією з навколишнім середовищем, бере участь у кругообігу речовини в біосфері. В процесі еволюції людський організм пристосувався до екстремальних кліматичних умов –низьких температур півночі, високих температур екваторіальної зони, до життя в сухій пустелі й на сирих болотах. У природних умовах людина має справу з енергією сонячної радіації, руху повітря, хвиль земної кори. Енергетичний вплив на незахищену людину, що потрапила в шторм чи смерч, в зону землетрусу, діючого вулкана або грозу, може перевищити припустимий для людського організму рівень і нести небезпеку його травмування чи загибелі. Рівні енергії природного походження залишаються практично незмінними. Сучасні технології і технічні засоби дозволяють якоюсь мірою знизити їхній небезпечний вплив, однак складність прогнозування природних процесів і змін у біосфері, недостатність знань про їх природу, створюють труднощі в забезпеченні безпеки людини в системі “Людина – природне середовище”. Поява техногенних джерел теплової й електричної енергії, вивільнення ядерної енергії, освоєння родовищ нафти і газу зі спорудженням протяжних комунікацій породили небезпеку різноманітних негативних впливів на людину і середовище існування.

Негативні фактори, що впливають на людей поділяються на: природні і антропогенні – викликані діяльністю людини. Наприклад, пил у повітрі з’являється в результаті вираження вулканів, вітрової ерозії грунту, разом з тим величезна кількість частинок викидається промисловими підприємствами.

Небезпечні, шкідливі і уражаючиі фактори по природі дії у свою чергу ділять на фізичні і хімічні [4, с.46].

До фізичних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів відносяться: 1)машини і механізми, що рухаються, рухливі частини устаткування, хитливі конструкції і природні утворення;

2)гострі і падаючі предмети;

3)підвищення і зниження температури повітря і навколишніх поверхонь;

4) підвищена запилованість і загазованість повітр’я;

5)підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації;

6)підвищений чи знижений барометричний тиск;

7)підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

8)підвищена напруга в мережі, що може замкнутися на тіло людини;

9)підвищений рівень електромагнітного випромінювання, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

10)недостатність та зниженість контрастості освітлення і ін. До хімічних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів відносяться: 1)агресивні речовини, що використовуються в технологічних процесах;

2)промислові отрути і отруйні речовини (сильнодіючі отруйні речовини – СДОР), отрутохімікати;

3)засоби захисту рослин;

4)мінеральні добрива;

5)лікарські засоби, застосовувані не по призначенню;

6)бойові отруйні речовини [7, с. 241].

4. Небезпечні хімічні речовини, що знаходяться у оточуючому середовищі

Для організму людини розмаїтість хімічних речовин має неоднозначне значення. Одні з них індиферентні, тобто байдужні для організму; другі шкідливо впливають на організм; треті мають виражену біологічну активність, будучи будівельним матеріалом чи компонентом живого організму, або обов'язковою складовою частиною хімічних регуляторів фізіологічних функцій: ферментами, пігментами, вітамінами. Останні одержали назву біологічно активних елементів (біогенних елементів).

Якісний і кількісний вміст хімічних елементів визначається природою організму, при цьому внутрішнє і зовнішнє середовище являє собою єдину, цілісну систему, що знаходиться в динамічній рівновазі з навколишнім середовищем.

Неможливо не допустити надходження різноманітних хімічних речовин у навколишнє середовище й організм людини. Але кількісно це надходження повинно бути обмежене дозами, при яких шкідливі речовини стають індиферентними як для організму людини, так і для біосфери в цілому [1, с.205].

Широкий розвиток хімізації обумовив застосування в промисловості і сільському господарстві величезної кількості хімічних речовин – у вигляді сировини, допоміжних, проміжних, побічних продуктів і відходів виробництва. Ті хімічні речовини, що, проникаючи в організм навіть у невеликих кількостях, викликають у ньому порушення нормальної життєдіяльності, називаються шкідливими речовинами. Шкідливі речовини чи промислові отрути у виді пари, газів, пилу зустрічаються в багатьох галузях промисловості. Наприклад, у шахтах присутні шкідливі гази (оксиди азоту, вуглецю), джерелом яких є підривні роботи. У металургійній промисловості, крім здавна відомих газів (оксиду вуглецю і сірчистого газу) з'являються нові токсичні речовини (рідкісні метали), які застосовуються у ливарному виробництві для одержання різних сплавів (вольфрам, молібден, хром, берилій, літій і ін.). У металообробній промисловості поширені процеси травлення металів кислотами, гальванічне покриття, ціанування, кадміювання, азотування, покриття фарбами, при яких можливе виділення в повітря шкідливих газів і пари органічних розчинників. Значним джерелом шкідливих речовин у навколишнім середовищі є хімічна промисловість – основна хімія, коксохімія, промисловість, що призначена для виробництва синтетичних смол, фарб, пластмас, каучуку, синтетичних волокон. У сільському господарстві основним джерелом шкідливих речовин є застосування отрутохімікатів.

По ступені потенційної небезпеки впливу на організм людини шкідливі речовини можна підрозділити на 4 класи: 1 – надзвичайно небезпечні, 2 – сильно небезпечні, 3 – помірно небезпечні, 4 – слабо небезпечні. Критеріями при визначенні класу небезпеки служать ГДК, середня смертельна токсодоза, середня смертельна концентрація й інші. Визначення проводиться по показнику, значення якого відповідає найбільш високому класу небезпеки [5, с.78-79].