18

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..…..3

1.Класифікація негативних факторів…………………………………………........5

2.Негативні фактори активної групи та способи захисту від них…………..…....7

3.Класифікація негативних факторів у системі “людина-середовище її існування”.................................................................................................................13

4.Небезпечні хімічні речовини, що знаходяться в оточуючому середовищі................................................................................................................15

Висновок...................................................................................................................17

Список використаної літератури............................................................................18

Вступ

Загроза виживання людства пов’язана зі станом навколишнього середовища, яка швидко деградує під натиском людської діяльності. У процесі своєї економічної діяльності людина, створюючи “умови існування” для себе найбільш руйнівним способом впливає на навколишню його природу. Людина живе, постійно обмінюючись енергією з навколишнім середовищем, бере участь у кругообігу речовин в біосфері. В процесі еволюції людський організм пристосувався до екстремальних кліматичних умов – низьких температур півночі, високих температур екваторіальної зони, до життя в сухій пустелі й на сирих болотах. У природних умовах людина має справу з енергією сонячної радіації, руху повітря, хвиль земної кори. Енергетичний вплив на незахищену людину, що потрапила в шторм чи смерч, в зону землетрусу, діючого вулкана або грозу, може перевищити припустимий для людського організму рівень і нести небезпеку його травмування чи загибелі. Рівні енергії природного походження залишаються практично незмінними. Сучасні технології і технічні засоби дозволяють якоюсь мірою знизити їхній небезпечний вплив, однак складність прогнозування природних процесів і змін у біосфері, недостатність знань про їх природу створюють труднощі в забезпеченні безпеки людини.

Психофізіологічні небезпечні фактори – це такі фактори, які обумовлені особливостями характеру та організації праці, параметрів устаткування, яким обладнано робоче місце. Вони можуть впливати на функціональний стан організму людини, його самопочуття, емоційну та інтелектуальну сфери і приводити до стійкого зниження працездатності і порушення стану здоров'я.

Нормування – це визначення кількісних показників факторів навколишнього середовища, що характеризують безпечні рівні їхнього впливу на стан здоров'я й умови життя населення. Нормативи не можуть бути встановлені довільно, вони розробляються на основі усебічного вивчення взаємин організму з відповідними чинниками навколишнього середовища. Дотримання нормативів на практиці сприяє створенню комфортних умов праці, побуту і відпочинку, зниженню захворюваності, збільшенню довголіття і працездатності всіх членів суспільства.В основу норму-вання покладені принципи збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу) і забезпечення його єдності з навколишнім середовищем, залежності реакцій організму від інтенсивності і тривалості впливу факторів навколишнього середовища, пороговості в прояві несприятливих ефектів.

1.Класифікація негативних факторів.

Відповідно до системи стандартів безпеки праці (ССБП) розрізняють небезпечні та шкідливі фактори. Під небезпечним фактором розуміють фактор, дія якого за певних умов призводить до травми або іншого різкого погіршення здоров’я.  Шкідливим фактором є такий, дія якого за певних умов призводить до захворювання та зниження працездатності.  

Між небезпечним та шкідливим факторами немає принципової різниці. Один і той самий фактор залежно від величини та часу дії може бути небезпечним або шкідливим. Небезпечними та шкідливими факторами можуть бути предмети, засоби, продукти праці, технології, дії, природно-кліматичне середовище (грози, повені, флора, фауна), люди.

Негативні фактори характеризуються:

1)Ймовірністю появи;

2)Часом існування або дії на людину;

3)Розмірами дії зони;

4)Потенціалом;

5)Якістю.                                                          

Потенціал – фактор визначається з кількісного боку, наприклад: рівень шуму, напруга електричного струму, загазованість повітря. 

Якість фактора відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад: дисперсність пилу, частотний склад шуму, вид електричного струму. 

Простір, в якому постійно діють або періодично виникають небезпечні і шкідливі виробничі фактори, називають небезпечною зоною.

Гранично допустимий рівень (ГДР) – напруженість електромагнітного поля на робочому місці, яка при щоденній роботі не викликає у працівників захворювань або відхилень у стані здоров’я.

За структурою всі фактори поділяють на прості (струм, токсичність), складні та похідні (аварії, пожежі, вибухи).

Класифікація негативних факторів за характером дії на людину:

1. Активні;

2. Пасивно-активні;

3. Пасивні.

До активних факторів належать ті, які можуть діяти гна людину через різні види енергії.

За природою походження вони поділяються на:

• механічні;

• термічні;

• електричні;

• електромагнітні;

• хімічні;

• біологічні;

• психофізіологічні.

До пасивно-активної групи належать фактори, які проявляються внаслідок дії самої людини.

До пасивно-активної групи належать: гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя і нерівності поверхонь, а також уклони і підйоми.

До групи пасивних факторів належать ті, які проявляються опосередковано. 

До пасивних факторів належать: корозія матеріалів, накип, недостатня міцність конструкцій, підвищені навантаження на механізми і машини та ін. Формою прояву цих факторів є руйнування, вибухи, аварії [3, с.95-96].

2. Негативні фактори активної групи та способи захисту від них.  1. Механічні фактори характеризуються кінетичною, потенціальною енергією і механічною дією на людину: елементи, що рухаються та крутяться, шум, вібрація, ударна хвиля, прискорення, гравітаційне тяжіння, статичне напруження, дим, туман, пил у повітрі, аномальний барометричний тиск та ін.

Виробничий шум - це сукупність різних за тоном та силою звуків, що виникають при коливних рухах різних тіл та передаються в повітряному просторі .

За тривалої дії шуму в людини знижується гострота слуху, змінюється кров’яний тиск, послаблюється увага, зростає витрата енергії за однакового фізичного навантаження, виникає підвищене нервове збудження.

У приміщеннях підприємств торгівлі рівень шуму не повинен перевищувати 80 дБ, що є гранично допустимим рівнем шуму.

Для боротьби з шумом використовуються колективні (шумопоглинаючі перегородки, екрани та ін.) та індивідуальні (беруші, навушники) засоби захисту.

Вібрація – складний коливний процес, що виникає при періодичному зміщенні центру ваги тіла від положення рівноваги, а також при періодичній зміні форми тіла, яку воно мало в статистичному стані. При тривалій дії вібрації, що перевищує ГДР у працівників може виникати вібраційна хвороба.

Основними методами боротьби з вібрацією є використання пружинних та гумових прокладок, спеціальних основ під обладнання.