4 Етап. Аналіз виробництва в системі «витрати - обсяги виробництва - прибуток» на підприємстві

Для того щоб зробити остаточні висновки щодо ефективності господарювання підприємства у внутрішньовиробничому середовищі в системі «витрати - обсяги виробництва - прибуток», слід визначитися із системою критеріальних показників, за якими буде здійснюватися цей аналіз.

В нашому випадку доцільно буде зупинитися на наступному переліку показників, що визначають ефективність чинного внутрішнього економічного механізму:

а) обсяг виготовленої продукції в натуральному вираженні (виробнича про грама підприємства) Q_Ф (дані індивідуального варіанта Додатку А);

б) обсяг товарної продукції підприємства (ТП), яка розраховується як добуток ціни одиниці продукції (Ц_од) на її обсяг в натуральному вираженні (Q_Ф);

в) фондовіддача (f_в), яка розраховується шляхом ділення обсягів товарної продукції (ТП) на середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємст ва (Ф_ср)

г) фондоємність (f_є), яка розраховується як показник, зворотний показнику фондовіддачі

ґ) собівартість обсягу виготовленої продукції С_заг (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 7 табл. 8.2);

д) собівартість одиниці виготовленої продукції С_од (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 5 табл. 2.5);

є) витрати на 1 грн товарної продукції (z_тп) розраховуються шляхом ділення собівартості товарної продукції (С_заг) на її обсяг (ТП)

є) продуктивність праці виробничих працівників (ПТ_пр) та продуктивність праці всього виробничо-промислового персоналу (ПТ_ВПП), які розраховуються шляхом ділення виготовленої товарної продукції (ТП) на кількість виробничих працівників (ч_пр) чи штат виробничо-промислового персоналу (ч_впп)

ж) фондоозброєність праці (f_п) - співвідношення активної частини середньо річної вартості основних виробничих фондів Ф_ср (II, III, IV) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів за наведеними в Додатку Д даними) і чисельності виробничо-промислового персоналу підприємства (ч_впп)

з) фактичний прибуток від господарської діяльності підприємства (П_Ф), який пропонується розраховувати в цій роботі як різницю між обсягом товарної продукції (ТП), її собівартістю (С_заг), податком на додану вартість (ПДВ), та податком на прибуток (ПП). Враховуючи той факт, що підприємство не має жодних пільг і функціонує відповідно до норм чинного законодавства (ПДВ сплачується за ставкою 20%, а податок на прибуток-за ставкою 25%), застосовується спрощений варіант розрахунку чистого прибутку наведений у другій частині формули (2.19). Отриманий показник чистого прибутку слід порівняти із запланованим прибутком (Ппл) і зробити висновки:

П_Ф=ТП - С_ЗАГ - ПДВ -ПП = (ТП - С_ЗАГ – ТП/6) × 0,75, (2.19)

і) фактична рентабельність виготовленої продукції (R_Ф), яка розраховується шляхом ділення фактично отриманого прибутку (П_ф) на сукупні витрати на її виробництво (С_заг) порівнюється з нормативним рівнем рентабельності (R_h), вказаним в Додатку Л:

Згідно з отриманими результатами слід зробити висновок щодо ефективності досліджуваного виробництва на конкретному підприємстві, визначивши можливі напрямки поліпшення існуючої ситуації.

В індивідуальній роботі необхідно також на базі здійсненого на попередньому етапі аналізу в системі показників «витрати - обсяги виробництва - прибуток» вказати на можливі шляхи поліпшення ситуації, що склалася на підприємстві у виробничій сфері.

Для підвищення ефективності чинного економічного стану підприємства передбачені наступні заходи:

а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок додаткового введення в дію прогресивного парку обладнання, техніко-економічні показники якого відповідають сучасним вимогам здійснення господарської діяльності;

б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого можливо досягти зміни (зменшення чи збільшення) норм витрат сировини та основних матеріалів; застосування дешевших чи дорожчих матеріалів за попередньою домовленістю з постачальником; зниження чи зростання витрат електроенергії на технологічні потреби;

в) оптимізація завантаження основного технологічного устаткування, що до зволяє підвищити коефіцієнт використання наявних потужностей.

Але впровадження намічених заходів потребує:

додаткових капіталовкладень на придбання додаткового нового технологічного устаткування;

додаткових одноразових витрат на удосконалення технології;

залучення до виробництва певної кількості основних виробничих робітників внаслідок автоматизації виробництва та встановлення прогресивного парку обладнання, кваліфікація яких дає можливість ефективно його експлуатувати.

Внаслідок цього відбудуться зміни собівартості продукції за такими статтями:

зниження чи зростання витрат на сировину, матеріали, енергію тощо;

зростання витрат на заробітну плату основних виробничих працівників та на відрахування від їх заробітної плати у відповідні соціальні фонди;

зростання витрат на амортизацію.

Всі ці зміни необхідно обчислити у вартісних показниках відповідно до удосконаленого стану економічного розвитку підприємства.

Але разом з тим, слід брати до уваги той факт, що оскільки будь-яке підприємство діє не відокремлено від інших суб'єктів господарювання, а в тісному взаємозв'язку з ними та з державою (особливо в законодавчий сфері), а також із постачальниками, торговельними посередниками і кінцевими споживачами продукції, необхідно врахувати наступні зміни:

а) постачальники можуть підвищити ціни на сировину;

б) держава підвищує тарифи на споживання електроенергії;

б) підвищення рівня мінімальної заробітної плати державою змушує підприємство підвищувати заробітну плату всім категоріям працівників;

в) внаслідок підвищеної вибагливості споживачів до вироблюваних товарів підприємству слід безперервно здійснювати маркетингові дослідження для того, щоб воно могло з високим ступенем ймовірності розраховувати на те, що вироблена понад фактичного обсягу продукція буде реалізована.

Для розрахунку наслідків вказаних вище змін необхідно скористатися інформацією, що міститься у Додатку М, і здійснити відповідні розрахунки у порядку, визначеному в індивідуальній роботі етапами 2 і 3.

Остаточний підсумок здійснених розрахунків полягає в зіставленні основних економічних показників ефективності чинного та удосконаленого економічного стану виробництва на досліджуваному підприємстві.

За даними розрахунків, здійснених за напрямками, вказаними в Додатку М, необхідно скласти підсумкову таблицю (табл. 2.6), яка характеризуватиме наслідки їх впровадження (зростання ефективності, або її зменшення).

Економічний ефект від впроваджених заходів (Е) слід обчислити за методикою, представленою формулою (2.20):

Е = [(С₁ + Е_Н × К₁) - (С₂ + Е_Н × К₂ )]Q_ф, (2.20)

де Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який в індивідуальній роботі приймається Е_н = 0,1;

K₁ та К₂ - питомі капіталовкладення чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, які розраховуються шляхом віднесення середньорічної вартості основних виробничих фондів до фактичного випуску продукції в натуральному відтворенні (тобто до виробничої програми підприємства), грн / тонну;

С₁ та С₂ - собівартість одиниці виготовленої продукції за умов чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, грн / тонну.

№ з/п	Показник	Чинний стан	Удосконалений стан	Відхилення
				абсолютне, ±	відносне, %
1	Виробнича програма, тонн
2	Товарна продукція, грн
3	Собівартість товарної продукції, грн
4	Собівартість 1 тонни продукції, грн
5	Витрати на 1 грн товарної продукції, грн/грн
6	Чисельність виробничих працівників, осіб
7	Чисельність виробничо-промислового персоналу, осіб
8	Продуктивність праці виробничих працівників, грн /людину
9	Продуктивність праці виробничо-промислового персоналу, грн / люд.
10	Фондовіддача, грн /грн
11	Фондомісткість, грн /грн
12	Фондоозброєність, грн /людину
13	Матеріалоємність, грн /грн
14	Зарплатоємність, грн /грн
15	Прибуток, грн
16	Рентабельність продукції, %
17	Економічний ефект від впроваджених заходів, грн

Таблиця 2.6