2. Мини-дискуссия.

Учитель: Как вы думаете, надо ли исследовать сленг и с какой целью?

Учитель обращает внимание на кроссворд из газеты, на анекдот с использованием сленга, написанный на доске.

Объявление в библиотеке для новых русских: «Братва! Толстых, в натуре, было несколько! Если не в облом, называйте имя».

Скажите, исходя из всего, что мы узнали о сленге, с вашей точки зрения, нужен сленг или нет?

3. Пятиминутка понимания.

Учитель: Давайте сейчас до конца заполним таблицу понимания. Не забудьте ее сдать. Обобщенный вариант заполненных таблиц:

1. Что я знаю по теме урока	1. Есть слова общеупотребительные и не общеупотребительные. К не общеупотребительным словам относятся диалектные, профессиональные, жаргонные слова и т. д. 2. Слова, ограниченные в употреблении, – это те, которые не употребляют везде. Мы еще не проходили, что такое нелитературная речь. 3. Я догадываюсь, что такое сленг, знаю, что сленговые слова загрязняют лексику.
2. Что я хочу узнать	1. Откуда берутся сленговые слова? 2. Чем отличается жаргон от сленга?
3. Что я узнал	1. Что это интересная тема. 2. Сленг – это языковое явление, близкое к жаргону, арго. Оно делает речь некрасивой, грубой, засоряя ее. 3. Что сленг использовали и до нас. 4. Мы часто не замечаем сленг.
4. Как применить в жизни полученные сведения	1. Не употреблять сленг в общении. 2. Нужно знать, что, когда и с кем говорить. 3. Можно следить за своей речью и знать точный смысл того, что ты говоришь.
5. Вопросы, возникшие в процессе обсуждения, но неоговоренные	1. Сколько примерно существует сленговых слов? 2. А у взрослых тоже есть сленг, или они разговаривают на молодежном жаргоне? 3. Все вопросы оговорены.

VII. Домашнее задание.

1. Проектная деятельность.

Создание книги «Молодежный сленг». Время работы над проектом – месяц.

Группа № 1 – раздел «Сленг. Что это такое? За и против».

Группа № 2 – раздел «Толковый словарь сленга».

Группа № 3 – раздел «Классические произведения на сленге».

Группа № 4 – раздел «Вредные советы».

Группа № 5 – портрет «сленгиста».

2. Учащиеся, не принимающие участия в создании книги, суммируют аргументы в пользу литературного языка, опираясь на материал дискуссий урока, с записью их в тетрадь.

ПРИМЕЧАНИЕ:

При подготовке к уроку была использована следующая литература: Энциклопедия для детей. Т. 10; Языкознание. Русский язык Ч. 1. / Глав. ред. М.Д.Аксенова. – М., 1998. С. 645, 678, 679; Годкевич Л. Інтерактивні технологи // Завуч – 2004. – № 6; Федорко С «Класна бичка» Горпина. Класики в перекладі на сленг // Українська мова та література. – 2003. – № 24 (328). – С. 13; Газета «Микроскоп». – Харьков. – 2004. – № 14. – С. 13.

Література до заняття:

1. Бабич Н. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.

2. Бортняк А. «Ну що б, здавалося, слова ...». — Вінниця: Редакція газети «Південний Буг», 1992.

3. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. редакцією О.Сербенської: Посібник. — Львів: Світ, 1994.

4. Станіславський К. Робота актора над собою. – К.: Мистецтво, 1953.

Практичне заняття № 2

Тема: Правильність і чистота мовлення

як найважливіші комунікативні ознаки.

ПЛАН

1. Сутність понять «правильність мовлення», «чистота мовлення».

2. Структурно-мовні типи норм.

3. Правила вимови звуків, звукосполучень, наголошення і орфоепічні помилки.

4. Лексичні і граматичні норми літературної мови.

5. Стилістичні норми і мова засобів масової інформації.

Виконати завдання:

1. Прочитайте виразно вірш. Визначте основну думку тексту, перекажіть своїми словами. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання НЕ з різними частинами мови.

Недо — вічний (не)дороба,

(не)доводько до кінця.

Все йому (не) (до)вподоби,

все йому (не) (до)лиця.

«(Не)займай»—(не)дочуває,

«поможи»—(не)добачає.

(Не)доївши хліба-страв,

(не)довзувшись,—геть подався...

Ох, і в кого він удався —

я і сам ще (не)добрав.

З ним і в школі теж морока:

(Не)додума, (не)довтне,

(не)довисидить уроку...

(Не)додому йде по зміні,

(не)до книжки—на пусте...

(Не)доходить до хлопчини,

що (не)доуком росте.

Д.Куровський

2. У поданих реченнях знайдіть мовленнєві помилки, пов'язані з неправильним вживанням слів. Доберіть необхідні слова, обґрунтувавши свою відповідь (користуйтесь книгою: Чак Є.Д.Чи правильно ми говоримо? К.: Освіта, 1997). Які лексичні явища (паронімія, синонімія, омоніми тощо) пояснюють причини зазначених помилок?

Творче завдання: поясніть будь-який вислів (5-6 речень), обравши нестандартну ситуацію.

• Справжній рицар ніколи не робить добро заради вигоди.

• Серед подвижників видатних полководців багато імен залишилося невідомими.

• Моє уявлення змальовує вулиці стародавнього міста.

• Загамувавши подих, ми слухали незвичайний голос співця.

• У старих знайомих нарешті з'явився привид для зустрічі.

• Він пересувався скоро, опираючисьна міцну парасольку.

3. Прочитайте виразно вірш «РІДНА МОВА». Які фонетичні особливості української мови описує автор? Яку роль у цьому відіграють виражальні засоби художнього мовлення? Визначте всі художні засоби.

РІДНА МОВА

О мово рідна! В рідній хаті,

як джерело із глибини,

в голодні дні, у дні багаті,

і на вогнях, і при багатті –

ти від колиски до труни!..

Хоч не чужою чужиною

чужі були і є мені,

немов луною голосною

твої лунають голосні!..

Озвуться чистими тонами

їм приголосних сто рядів –

басами і напівбасами

м’які, сонорні і тверді!..

Не посоромить ні на йоту

йотованих співзвуччя плин

пісень великого народу

з країни сонця і калин!..

Лише у пору листопаду

Шумлять шумні та й у журбі...

Моя заступнице й порадо,

безсмертя суджене тобі,

бо ти—як мати в рідній хаті,

як джерело із глибини,

в голодні дні, у дні багаті

і на вогні і при багатті,

ти – від колиски до труни!..

В.Підпалий

4.Спишіть текст, вставте пропущені розділові знаки. Доведіть учневі Кіндратику, що без знання граматичних норм неможливо висловити будь-яку думку.

ГРАМАТИКА

На братика Кіндратика розгнівалась граматика.

Погані в нього справи (не)знав Кіндратик правил.

Та ще й сказав усім товаришам своїм

Люблю я математику і (не) люблю граматику!

І ось Кіндрат ледачий рішати став задачу.

Він розв'язати вміє і першу й другу дію.

Та як же інтересно це написать словесно?..

(Не)вміє він писати ні речень будувати

і зовсім (не)відомо куди поставить коми?..

(Не)знаючи граматики (не)втнеш і математики!

Г.Бойко