1) Виділення наукового знання з ролі самостійного виду людської діяльності.
2) Подальший процес диференціації і інтеграції науки.
3)
Поява різної форми рефлексії про науку
(>епистемология, методологія науки,
наукознавство).
Особливе
місце у системі наукового знання належить
громадським і гуманітарних наук,
предметом яких стають різні аспекти
життя суспільства і закони їх розвитку.
У цьому вся додаткова цінність гуманітарних
і громадських організацій наук. Бо вони
формують громадські погляди про
суспільстві, і водночас труднощі їх
розвитку, оскільки класові інтереси
можуть спотворити картину соціальної
реальності й загальмувати процес
загалом.
17
