- •Лекція 6-7
- •Загальна характеристика вегетативної нервової системи
- •Підрозділи вегетативної нервової системи
- •2.1. Симпатична нервова система.
- •2.2. Парасимпатична нервова система.
- •2.3. Метасимпатична нервова система.
- •3. Дуга вегетативного рефлексу
- •3.1. Аферентний (чутливий) ланцюг дуги вегетативного рефлексу.
- •3.2. Асоціативний (вставний) ланцюг.
- •3.3. Еферентний ланцюг.
- •4. Вегетативні синапси та їх властивості.
- •5. Взаємозв’язок симпатичної і парасимпатичної системи в регуляції функцій.
- •Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на різні органи
- •6. Вищі центри вегетативної регуляції.
- •7. Вегетативні рефлекси
- •Список рекомендованої літератури
5. Взаємозв’язок симпатичної і парасимпатичної системи в регуляції функцій.
Вплив периферичної вегетативної нервової системи на різні органи можна досліджувати в експериментах з електричним подразненням вегетативних нервів. Багато внутрішніх органів одержують як симпатичну, так і парасимпатичну іннервацію (табл. 5.1).
Впливи цих двох відділів часто носять антагоністичний характер. Так, подразнення симпатичних нервів приводить до збільшення частоти скорочень серця й ударного об’єму серця, зниження рухової активності кишечнику, розслаблення жовчного міхура і бронхів і скорочення сфінктерів шлунково-кишкового тракту.
У той же час в більшості випадків обидва відділи вегетативної нервової системи діють «синергічно». Цю функціональну синергію особливо добре видно на прикладі рефлексів серця від барорецепторів.
Таблиця 5.1
Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на різні органи
Орган або система |
Симпатичні нерви та адренорецептори |
Парасимпатичні нерви |
|
Тракт травлення: продольні та циркулярні м’язи сфінктери Сечовий міхур: детрузор внутрішній сфінктер Бронхіальні м’язи Внутрішньо-очні гладенькі м’язи: м’яз, що розширює зіницю сфінктер зіниці ціліарний м’яз Піломоторні м’язи Статеві органи: сім’яні міхурці сім’явиносний проток матка в залежності від виду гормонального фону Серце: ритм сила скорочення Кровоносні судини: артерії шкіри артерії черевної порожнини артерії скелетних м’язів артерії коронарні судини мозку артерії статевих органів вени |
Послаблення моторики Скорочення
Розслаблення Скорочення Розслаблення
Скорочення – Розслаблення Скорочення
Скорочення Скорочення
Скорочення Розслаблення
Прискорення Збільшення
Звуження
Звуження
Звуження Звуження, розширення Звуження |
альфа, бета
альфа
бета альфа бета
альфа – бета альфа
альфа альфа
альфа бета
бета бета
–
–
– альфа
альфа |
Посилення моторики Розслаблення
Скорочення – Скорочення
– Скорочення Скорочення –
– –
–
Уповільнення Послаблення
–
–
– –
Розширення |
Продовження табл. 5.1
Орган або система |
Симпатичні нерви та адренорецептори |
Парасимпатичні нерви |
|
Екзокринні залози: слинні сльозні
травні
потові
Метаболізм: печінка
жирові клітини
секреція інсуліну |
Звуження Звуження
Секреція – Зниження секреції
Секреція холінергічна Глікогеноліз, глюконеогенез Ліполіз Зниження |
альфа альфа
альфа
альфа
бета бета |
Розширення –
Секреція Секреція Секреція
– – |
Подразнення барорецепторів у результаті підвищення артеріального тиску приводить до зниження частоти і сили скорочень серця. Цей ефект обумовлений як збільшенням активності парасимпатичних серцевих волокон, так і зниженням активності симпатичних волокон.
У багатьох органах, що мають і симпатичну, і парасимпатичну іннервацію, у фізіологічних умовах переважають регуляторні впливи парасимпатичних нервів. До таких органів відносяться сечовий міхур і деякі екзокринні залози. Існують також органи, що іннервуються тільки симпатичними чи тільки парасимпатичними нервами; до них відносяться майже всі кровоносні судини, селезінка, гладкі м'язи ока, деякі екзокринні залози і гладкі м'язи волосяних цибулин.
Під дією симпатичних нервів може підсилюватися глікогеноліз у печінці і ліполіз у жирових клітках, що приводить до збільшення концентрації глюкози і вільних жирних кислот у крові. Парасимпатичні нерви не впливають на ці процеси.