4. Аудит якості

Аудит якості є невід’ємною частиною реалізації системи якості на підприємстві та передумовою проведення сертифікації цієї системи. Згідно стандартів ISO 9000:2000 аудити визначають ступінь виконання вимог до системи ме­неджменту якості. Матеріали аудитів служать для оцінювання діє­вості системи менеджменту якості і встановлення можливостей її удосконалення.

Мета аудиту якості – перевірка ефективності програм управління, що здійснюються керівництвом. Проведення аудиту якості забезпечує керівництво зворотнім зв’язком, заснованим на фактах, даючи йому можливість приймати обґрунтовані рішення .

Аудит якості визначається як систематичне і незалежне випробування та оцінювання відповідності діяльності по забезпеченню якості та її результатів запланованим заходам, ефективності їх впровадження і досягнення ними цілей.

Говорячи про аудит якості треба мати на увазі, що він буває трьох видів: аудит якості продукції, аудит якості процесу, аудит якості системи якості [47].

Аудит якості продукції – кількісна оцінка відповідності встановленим показникам якості продукції. Аудит продукції може проводитись сам по собі і спрямовуватись на один або декілька видів продукції. Цей вид аудиту зорієнтований на споживача (проводиться з його точки зору). Він може проводитись як мінімум одним аудитором, але може вимагати і великої групи аудиторів. Аудит продукції може виконуватись:

- ззовні, тобто, всередині підприємства, коли розглядаються результати технологічного процесу, коли кожний продукт розглядається як вхідний матеріал для наступного процесу (або внутрішнього споживача);

- зсередини, при цьому аудит продукції може проводитись або у постачальника матеріалів, або у замовника, або за участю кінцевого споживача.

Аудит якості процесу – аналіз елементів процесу, оцінка його повноти, правильності вибору умов проведення і можливої ефективності. При проведенні аудиту всього процесу певний час приділяється і аудиту продукції. Такий аудит націлений на результати, що отримуються на виході процесу. Цьому виду аудиту присвячена значна і важлива частина аудиту системи якості. Незалежний аудит процесу – найбільш розповсюджений і зручний, такий, що приносить найбільш швидкі та плідні результати. Причина в тому, що постачальник скоріше погодиться з необхідністю змін в конкретному процесі, ніж з необхідністю займатися глибокими проблемами системи управління, що виявляються в результаті аудиту системи.

Аудити процесу:

• менш обширні, ніж аудити системи;

• звичайно направлені на один або декілька конкретних процесів виробництва продукції;

• вимагають меншого обсягу планування, ніж аудит системи;

• можуть виявитися дуже корисними у вдосконаленні процесу, що розглядається;

• менш формальні, ніж аудити системи;

• їх можна виконати за час від однієї години до двох днів.

Цей вид аудиту засвідчує відповідність стандартам, методам, процедурам або іншим вимогам.

Аудит системи якості – документована діяльність, що здійснюється для отримання шляхом перевірки та оцінювання об’єктивних доказів того, що елементи системи якості, які застосовуються, відповідають їй, що вона розвивається, документується та ефективно використовується у відповідності до конкретних вимог. Аудит системи спрямований на всю систему забезпечення якості як результату діяльності керівництва і, таким чином, включає в себе аудит процесу. Отже, це найбільш трудомісткий вид аудиту. Звичайно він триває від двох до п’яти днів. Проводиться для того, щоб з’ясувати на основі об’єктивних доказів, чи втілюються у життя система управління якістю та плани організації та чи відповідають вони пред’явленому для них набору вимог.

Існують різні види аудитів.

Аудити першою стороною (внутрішній аудит) - це аудити, які проводяться для власних цілей самою організацією чи за її дорученням і можуть бути підставою для самодекларації організації про відповідність.

Аудити другою стороною (зовнішній аудит) - це аудити, які проводяться спо­живачами організації чи іншими особами за їхнім дорученням.

Аудити третьою стороною (зовнішній аудит) - це аудити, які проводяться сторонніми неза­лежними аудиторськими організаціями. Такі організації, як правило, акредитовані, здійснюють сертифікацію чи реєстрацію відповідності вимогам, на­приклад вимогам ISO 9001.

У результаті перевірки аудитором СМЯ складається список невідповідностей, що представляє собою: 1) невідповідності обраним стандартам з серії ISO 9000; 2) потенційні невідповідності (коли ряд заходів знаходиться на межі невідповідно­сті). Доказом невідповідності можуть бути отримані аудитором дані шляхом про­ведення інтерв'ю, перевірки документації, спостереження за діяльністю й умовами в сфері, яка перевіряється. Після проведення аудиту складається рапорт аудиту.

Необхідно також відзначити особливу роль внутрішнього аудиту.

Внутрішні аудити є вищою формою контролю керівництвом системи менеджменту якості підприємства. Результати вну­трішніх пе­ревірок є основою вхідних даних для аналізу з боку керівництва і дозво­ляють організації деклару­вати свою відповідність ISO 9000. Тому важливим є питання, як правильно запланувати, ор­ганізувати і провести перевірки, а потім проаналізувати їхні результати.

Внутрішні перевірки можна будувати по загальносистемних елементах ISO 9000 чи по струк­турних підрозділах. У першому випадку перевіряється виконання вимог документації всіх рівнів, що відповідає визначеному елементу. В другому – перевірці підлягають всі елементи системи якості, властиві тому чи іншому підроз­ділу. Слід зазначити, що на практиці більше половини причин невідповідностей знаходиться в сфері взаємодії між структурними підрозділами.

Результати аналізу використовуються службою якості й інших підрозділів при розробці поточних і перспективних планів, програм по підвищенню якості продукції і послуг. Всі ці моменти є обов’язковими при функціонуванні та розвитку СМЯ. Однак, за умов лише формального підходу до їх використання вони принесуть мало користі, а також інколи можуть і зашкодити.

Коротко підготувати