3. Поняття сертифікації

Сертифікація, згідно Закону України "Про підтвердження відповідності" - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган доку­ментально засвідчує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Сертифікація проводиться з метою: 1) створення умов для діяльності підприємств, установ і підприємців на єдиному товарному ринку України, а також для участі у міжнародній співпраці і міжнародній торгівлі; 2) сприяння споживачам у компетентному виборі продукції; 3) захисту споживача від недопропорядного виробника (продавца, виконавця); 4) контролю безпеки продукції для навколишнього середовища, життя, здоров’я і власності громадян; 5) підтвердження показників якості продукції, заявлених виробником.

Отже, сертифікація спрямована на підтвердження того факту, що дана компа­нія може задовольнити встановлені до неї вимоги. Результатом сертифікації є свідоцтво про відповідність – сертифікат встановленої форми. В останнє десятиліття сертифікація стала одним із важливих механізмів забезпечення якості, яка переросла в норму торгових відносин будь-якого рівня.

Сертифікація може мати обов’язковий або добровільний характер. Обов’язкова сертифікація проводиться на відповідність вимогам нормативної документації, що регламентовані Декретом Ка­бінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" по відношенню до безпеки продукції для життя, здоров’я громадян; її сумісності і взаємозамінності, охорони навколишнього середовища; метрологічних норми і правил тощо. Отже, обов’язкова сертифікація проводиться в сфері, регульованій законодавством, тобто сфері, у якій рух матеріальної і нематеріальної продукції регулюється національними законами і постановами.

Добровільна сертифікація проводиться на відповідність усім необхідним споживчим вимогам в нерегульованій законом сфері і свідчить про виконання підвищених вимог до якості у порівнянні з обов’язковими вимогами, завдяки чому має підвищену ринкову вартість. Даний вид сертифікації може здійснюватись як державними, так і приватними органами по сертифікації.

В Україні роботи з сертифікації здійснюються в системі УкрСЕПРО, діяльність якої координує Держспоживстандарт України. Система створена у відповідності до міжнародних нормативних документів ISO\IEC і передбачає здійснення таких взаємопов’язаних видів діяльності:

• сертифікацію продукції (процесів, послуг);

• атестацію виробництв;

• сертифікацію систем якості;

• акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);

• акредитацію органів з сертифікації продукції;

• акредитацію органів з сертифікації систем якості;

• атестацію експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності;

В залежності від об’єкту сертифікації розрізняють:

• Сертифікацію продукції, що встановлює відповідність продукції тільки тим вимогам, які присутні у стандарті або іншому нормативному документі.

• Атестацію виробництва, що проводиться з метою забезпечення стабільного рівня якості випуску продукції. При її проведенні вивчається організація виробництва, технологія виготовлення виробів, перевіряється стан обладнання та оснащення, метрологічне забезпечення, система управління якістю, кваліфікація виробників, укомплектованість служб контролю якості і т.д.

• Сертифікацію системи якості, яка здіснюється для підтвердження її відповідності вимогам одного з міжнародних стандартів ІSО серії 9000. Сертифікація системи якості проводиться з метою забезпе­чення впевненості органу з сертифікації продукції в тому, що про­дукція, яка випускається підприємством, відповідає обов'язко­вим вимогам нормативних документів, а всі технічні, адміністра­тивні і людські чинники, що впливають на якість продукції, знаходяться під контролем. Продукція незадовільної якості своє­часно виявляється, а підприємство вживає заходів по запобі­ганню виготовлення такої продукції на постійній основі.

Сертифікат на систему якості – це документ, який видається підприємству органом по сертифікації систем якості і засвідчує відповідність створеної СМЯ вимогам нормативного документу (стандарту), а також підтверджує спроможність підприємства забезпечувати і підтримувати якість своєї продукції на відповідному рівні.

Так як сертифікація СМЯ є добровільною, то, згідно з статтею 22 декрету Ка­бінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію", вона може прово­дитися з ініціативи виробника, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій та окремих громадян на договірних умовах між за­явником та органом з сертифікації.

Сертифікація (оцінка) систем якості в Україні проводиться орга­нами по сертифікації систем якості (ОС), акредитованими в Системі УкрСЕПРО на право проведення цих робіт. Порядок проведення цих робіт встановлений у ДСТУ 3419-96. “Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення”.Проведення робіт із сертифікації систем якості здійснює штатний персонал експертів органа з сертифікації, здатних проводити такі роботи по відповідних сфе­рах діяльності органа.

Організація робіт із сертифікації включає три етапи

I - передсертифіка­ціний етап (попередня оцінка системи якості);

II - перевірка й оцінка системи якості в організації;

III - інспекційний контроль за сертифікованою системою якості.

Попередня оцінка здійснюється на основі аналізу даних, що містяться в таких вихідних документах, представлених заявником в орган по сертифікації, як:

• декларація-заявка на проведення сертифікації;

• політика організації (заявника) в сфері якості;

• перелік внутрішньофірмових документів системи якості;

• організаційно-структурні схеми заявника і його служби якості;

• анкета проведення попереднього обстеження системи якості;

• вихідні дані для попередньої оцінки стану виробництв.

При підготовці до перевірки й оцінки системи якості (етап II) складається програма перевірки, розподіляються обов'язки між членами комісії, готуються ро­бочі документи. Програми перевірки розробляє головний експерт і затверджує кері­вник органу з сертифікації. Програма узгоджується з організацією, що перевіря­ється.

Перевірка включає наступні основні процедури:

• попередня нарада;

• обстеження організації, що перевіряється;

• складання акта перевірки;

• заключна нарада.

Рішення про рекомендацію системи якості до сертифікації (відмовленні в сер­тифікації системи якості) приймає головний експерт за узгодженням з керівництвом органу з сертифікації на підставі акту про результати перевірки й оцінки системи якості. Остаточне рішення про реєстрацію сертифіката відповідності системи якості в Реєстрі Системи УкрСЕПРО і видачу дозволу (ліцензії) на право застосування знака відповідності приймає Держспоживстандарт України. Термін дії сертифіката відпові­дності системи якості, як правило, не перевищує 3 років. По закінченні його дії проводиться ресертифікація системи якості. Після проведення процедури сертифікації СМЯ орган з сертифікації повинен проводити інспекційний контроль за сертифікованою системою якості (підтвер­дження, призупинення й анулювання сертифіката відповідності).

Сертифікація СМЯ може здійснюватись, як зазначалось вище, органами по сертифікації, які акредитовані в системі сертифікації, тобто мають усі необхідні умови підтверджені авторитетним органом для здійснення даного виду діяльності. Розглянутий вище порядок сертифікації СМЯ здійснюється державним органом акредитованим в системі УкрСЕПРО. Слід звернути особливу уваги на те, що сертифікація СМЯ може здійснюватись і недержавними органами. При чому ринкова вартість сертифікату визначається рівнем довіри торгівельних партнерів до органу з сертифікації. Виходячи з того, що даний вид сертифікації належить до добровільної, підприємство особисто здійснює вибір органу з сертифікації, виходячи з тих завдань, які перед ним поставлені у зв’язку з проходженням процедури сертифікації. Для підприємств, що бажають вийти на світовий ринок або розширити свій ринковий сегмент, сертифікат на СМЯ, виданий незалежною міжнародною визнаною організацією по сертифікації, має високу ринкову вартість. Головним критерієм при здійсненні вибору органу по сертифікації є визнання його нашими замовниками. Тобто, якщо підприємство бажає вийти на німецький ринок, то сертифікат має бути отриманий у німецькому органу по сертифікації TUV або іншому міжнародному органу, який визнається споживачами. Серед представництв закордонних органів по сертифікації в Україні успішно працюють концерн TUV (Німеччина), SGS (Швейцария), Lloyd’s Register (Англия), TNO (Голландия), Бюро Веритас (BVQI - Франция), Російський морський регістр судноплавства (Росія). Авторитетним вітчизняним органом по сертифікації СМЯ, що працює в недержавній сері, є МЦ “Прирост”.