- •3. Повноваження Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України за Конституцією України у розробці й прийнятті нормативних актів з податків
- •4. Механізм структурної побудови нормативних актів з податків
- •Основні функції податку:
- •Додаткові функції податку утворюють підсистему, що охоплює такі види функцій:
- •Ознаками податку є:
- •Конкретизація податкових правовідносин передбачає два елементи:
- •14. Характерні особливості нарахування амортизації основних фондів і нематеріальних активів.
- •Амортизація основних фондів та нематеріальних активів має наступні особливості:
- •Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:
- •157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •19. Характеристика податку на додану вартість
- •28. Плата за землю за діючим законодавством
- •29. Фіксований сільськогосподарський податок
- •30. Характеристика податку на промисел
- •31. Порядок оподаткування єдиним податком з малого підприємництва
- •Спрощена система оподаткування (єдиний податок) може застосовуватися:
- •Певні категорії осіб не можуть бути платниками єдиного податку. До них відносяться:
- •Суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, яка використовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
- •32. Плата за торговий патент за діючим законодавством
- •33. Платежі за використання природних ресурсів
- •34. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів і використання земельними ділянками лісового фонду
- •35. Плата за використання надр для видобутку корисних копалин
- •36. Збір за спеціальне водокористування і порядок його стягнення
- •37. Збір за геологорозвідувальні роботи
- •1. Здійснення авансових платежів у строки:
- •38. Збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмельоводства
- •39. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •40. Місцеві податки і збори. Характеристика і правова природа
- •До місцевих зборів належать:
- •41. Комунальний податок і порядок його нарахування
- •42. Мито. Його види і порядок нарахування
- •В основі обчислення мита лежить митна вартість товару й транспортного засобу. Визначення митної вартості здійснюється декількома методами:
- •1. Метод оцінки за ціною угоди із увезеними товарами - митна вартість визначається як ціна угоди, фактично сплачена або підлягаюча сплаті за ввезений товар на момент перетинання ним митного кордону.
- •43. Порядок стягнення митних зборів
- •Так, збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
- •44. Поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, примусового стягнення
- •45. Податкове повідомлення і податкова вимога (поняття і механізм застосування)
- •46. Порядок розв’язання конфліктних інтересів та податкові роз’яснення
- •Права контролюючих органів можна класифікувати в такий спосіб:
- •48. Податкова застава. Виникнення права податкової застави; реєстрація; узгодження операцій із податковими активами; призупинення податкової застави згідно Закону України від 21 грудня 2000 р.
- •49. Адміністративний арешт. Поняття і обставини застосування адміністративного арешту. Порядок застосування адміністративного арешту
- •50. Підстави застосування штрафних санкцій за Законом України від 21 грудня 2000 р.
- •Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
- •51. Види юридичної відповідальності, які застосовуються до суб’єктів - платників податків за податкові правопорушення
- •52. Порядок узгодження сум податкових зобов’язань, визначення податкового боргу оскарження рішень контролюючих органів за Законом України від 21 грудня 2000 р.
- •53. Порядок продажу активів і забезпечення інтересів кредиторів
- •54. Термін позивної давності та граничні терміни позивної давності
- •56. Відповідальність банків за порушення строків зарахування податків, зборів та обов’язкових платежів.
53. Порядок продажу активів і забезпечення інтересів кредиторів
Згідно з
Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку: майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах; цінні папери — на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок”; інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного органу державної податкової служби на зазначених біржах.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість та/або перебуває у лістингу товарних бірж.
Платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, орган державної податкової служби самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.
Платник податків або будь-яка інша особа, яка здійснює управління майном платника податків або контроль за їх використанням, зобов’язані забезпечити за першою вимогою безперешкодний доступ податкового керуючого та учасників публічних торгів до огляду та оцінки майна, що пропонується для продажу, а також безперешкодне набуття прав власності на таке майно особою, яка придбала їх на публічних торгах. Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його майна повністю погашає суму податкового боргу, орган державної податкової служби скасовує рішення про проведення його продажу та вживає заходів щодо зупинення торгів. Операції з продажу визначеного у цій статті майна на біржовому ринку не підлягають нотаріальному посвідченню.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.
