Тема 15. Релігійна ситуація в сучасній Україні (4 год.).

Лексичний мінімум: Брестська унія, уніати (греко-католики), УГКЦ, УПЦ-МП, УПЦ-КП, УАПЦ, Рідна віра, РУНВіра

Релігійна політика в Україні грунтується на таких правових документах, як Конституція України та Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». Конституцією України гарантується рівність прав незалежно від релігійної приналежності (ст. 24), свобода віросповідання (ст. 35) та підтримка релігійної самобутності (ст. 11). Разом з тим церква в Україні відділена від держави, а релігійні переконання не звільняють від необхідності виконання громадянських обов’язків. Допускається лише заміна військової служби альтернативною) та дотримання законів (ст. 35). Розпалювання релігійної ворожнечі забороняється. Закон «Про свободу совісті та релігійні організації», окрім констатації рівності вірян усіх конфесій, вказує на те, що школа в Україні відділена від церкви, а також визначає юридичний статус релігійних організацій та їх права згідно цивільного законодавства України. Державний контроль за діяльністю релігійних організацій здійснюється «Державним комітетом України у справах релігій».

На території України діє автономна з 1990 р Українська православна церква, що підлягає Московському патріархату (УПЦ-МП). Її очолює митрополит Київський і усієї України. У 1990 р. виникла Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), очолювана патріархом.

1992 року внаслідок об’єднання частини парафій УПЦ-МП та УАПЦ постала Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ-КП), що має свого патріарха (Патріарх Київський та усієї України-Руси). Вона ні від кого не залежить і позиціонує себе як національна та державна.

Таким чином, нині в Україні діє незалежно одна від одної три православні церкви зі своїми патріархами та очільником. Їх догматика і культова практика не відрізняється від інших православних церков, окрім мови богослужінь - в УПЦ-КП та УАПЦ вона українська, в УПЦ-МП - церковнослов’янська.

Брестська унія 1596 року поклала початок уніатській, або греко-католицькій церкві (нині - УГКЦ), котра прийняла католицькі догмати. Зокрема, було визнано, що Дух Святий надходить і від Бога-Отця, і від Бога-Сина, визнано культ Діви Марії. І визнано верховенство Папи Римського. Але зберегла православну обрядність та мову богослужінь. Важливою поступкою був дозвіл уніатській церкві здійснювати богослужіння слов’янською мовою (нині вона - українська). Також не розповсюдження на уніатських священників целібату. В умовах розділу України між різними країнами греко-католицька церква відігравала роль національної церкви, приналежність до якої ототожнювалася з національним самовизначенням. В 1946 році під тиском радянської влади Брестська унія була ліквідована, а уніати насильно повернуті у лоно православ’я. Однак церква продовжувала діяти підпільно. Нині вона відновлена у правах. Підкоряється УГКЦ безпосередньо Ватикану. Очолює її митрополит.

В Україні діє також і римо-католицька церква.

Досить широко представлені в Україні різноманітні деномінації та секти, віровчення яких грунтуються на основі протестантизму: євангельські християни-баптисти, п’ятидесятники, адвентисти сьомого дня, єговісти, керівні центри яких знаходяться за межами України.

Спостерігається також спроба відродження язичницьких дохристиянських вірувань Давньої Русі - так звана Рідна Віра. Рідна українська народна віра (РУНВіра), що постала на основі Рідної Віри, формується як монотеїстична релігія, що пропонує визнати в якості єдиного українського бога Дажбога, який неначебто є суто українським розумінням бога. Дажбог – свідомість світу, вічна енергія свідомого і несвідомого буття, свята правда. Він встановлює для українців окреме місце в релігійному житті людства, унезалежнює від іноземних релігійних авторитетів, догм, канонів, закликає до національної самобутності. Символом його є зображення Тризуба на фоні сонячного диску.

В Україні досить багато вірян, що сповідають іслам та іудаїзм, а в Криму чимало караїмів.