2 Напрями розвитку підприємницької діяльності

Перспективний розвиток підприємництва орієнтується на два основні напрями:

1. Створення значних організаційно-господарських структур, які повинні надати економіці стабільність і керованість, можливість для широкомасштабної реалізації науково-технічних новацій;

2. Розвиток малого бізнесу, що створює конкурентне середовище, забезпечує виробництву гнучкість і індивідуалізацію.

У рамках першого напряму виникають великі організаційно-господарські структури нового типу – державні, змішані і приватні корпорації, концерни, а також фінансово-промислові групи, які мають можливість успішно діяти на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Консорціум – тимчасове об'єднання (асоціація) незалежних фірм, підприємств, банків з метою координації і реалізації великомасштабних програм (проектів) в умовах конкурентної боротьби.

Корпорація – юридично незалежне підприємство, в якому власність і ризик поділені на частини, відповідальність кожного співучасника обмежена його внеском у статутний капітал або вартістю його пакета акцій.

Конгломерат – різновид концерну, що виникає в результаті поглинання великої кількості компаній, організаційно не пов'язаних між собою. Відміна конгломерату від звичайного концерну полягає у великих масштабах диверсифікації виробництва і в більшому обсязі фінансових операцій.

Холдинг – корпорація, акціонерна компанія, що контролює декілька юридично самостійних підприємств (компаній) за допомогою контрольного пакету акцій, яким вона володіє.

Альянс стратегічний – довгостроковий союз компаній різних розмірів і форм власності з метою досягнення стратегічних переваг на ринку. В більшості випадків складання альянсу стратегічного призводить до об’єднання компаній і створення на їх основі великого конгломерату фірм.

Афілійована компанія – компанія, яка володіє пакетом акцій основної компанії в розмірі менше контрольного. Така компанія може виступати в якості філії або представництва основний материнської компанії; при цьому материнська компанія бере участь в управлінні справами афілійованої на основі відповідного договору, укладеного сторонами.

Асоціація – добровільне об'єднання фізичних та юридичних осіб з метою взаємного співробітництва, яка дозволяє зберегти самостійність і незалежність членів, що входять в об'єднання. Асоціації являють собою найбільш м'яку форму об'єднання при здійсненні спільних дій, взаємодопомоги економічних суб'єктів.

Корпоративна форма ведення бізнесу вирізняється рядом переваг.

1. Фінансово-промислові групи виникають і зміцнюються під впливом необхідності проведення широкомасштабних наукових досліджень і розробок, виробничої кооперації, щоб ефективно протистояти різким коливанням ринкової кон'юнктури.

2. Національний капітал може витримувати конкуренцію із транснаціональними корпораціями і іноземними фінансово-промисловими групами, якщо сам перетворюється в подібні фінансово-промислові структури і тісно взаємодіє з державними органами.

3. Максимальне усуспільнення капіталу.

4. Можливість швидкого залучення необхідних для діяльності фінансових ресурсів.

5. Обмежена відповідальність і юридична незалежність акціонерів від ризиків і наслідків прийняття ризикових рішень управлінцями корпорацій.

6. Необмеженість масштабів бізнесу, максимально ефективне використання ефектів економії від масштабів виробництва.

7. Можливість активної диверсифікованості і інтеграції на ринках.

Аутсорсинг – передача виконання непрофільних, допоміжних функцій (бухгалтерський облік, розробка ы побудова інформаційних систем, господарське обслуговування) зовнішній організації з метою скорочення операційних витрат компанії.

Аутстаффінг – виведення персоналу за штат компанії. При аутстафінгу персонал компанії укладає трудові договори не з компанією, а з відповідною організацією, яка бере на себе функції з виплати заробітної плати, сплати податків на доходи, виконання трудового законодавства.

На відміну від фінансово-промислових груп, мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідну гнучкість.

Рисунок 1.17 – Організації інфраструктури підтримки малого підприємництва

Основні переваги малого підприємництва полягають у наступному.

1. Реалізація суб'єктами підприємництва (юридичними і фізичними особами) своїх здатностей, ініціативи.

2. Підвищення рівня мотивації праці.

3. Швидка окупність витрат і інвестицій.

4. Створення можливостей для швидкого і повного насичення ринку товарами і послугами.

5. Збільшення кількості робочих місць.

6. Краще використання потенціалу підприємств.

7. Здатність гнучко і швидко перебудовувати виробництво відповідно до вимог ринку.

8. Розширення експортних можливостей України.

9. Спроможність мобілізувати значні фінансові і виробничі ресурси населення, у тому числі трудові і сировинні, що раніш не використовувалися.

10. Сприяння формуванню конкурентного середовища.

11. Є основою формування середнього класу.