Словесный

имеет универсальный характер.

Словом педагог :

-организует внимание,

-дает различные сведения,

-разъясняет специфику музыкального искусства.

Разновидности метода:

-беседа,

-рассказ,

-пояснения,

-разъяснения

Особенности словесного метода - образная речь.

В.А.Сухомлинский «Слово должно настроить чуткие струны сердца…

Объяснение должно нести в себе что-то поэтическое, что приближало бы слово к музыке»

Значит педагог должен обладать речевой культурой. владеть грамотной. выразительной,образной речью.(поэтические сравнения с картинами природы, метафоры, эпитеты, позволяющие охарактеризовать связизвуковых образов с жизнью).

В беседе

-определить характер, настроения, какие средства выразительности создают образ.

-слова-образы. Характеристика эмоционально-образного содержания музыки: чувств, настроений, выраженных в произведении;

-слова-качества.Характеристики музыки: нежная, веселая, тревожная, взволнованная .

Задача - сформировать «словарь эмоций»

ДМЛ

Цілі і завдання.

Найкраща мета музики -

розкривати сутність універсума.

(Р.Шанкар)

Музика, мелодія,краса музичних звуків - важливий засіб морального та розумового виховання людини,джерело благородства серця і чистота душі.

(В.Сухомлинський)

Зміст музики - це пощзитивне «гармонізуюче» ставлення до людини у найважливіших моментах її взаємодії зі світом і самим собою.

(В Холопова)

Традіційно мета музичної освіти та музично-естетичного виховання видзначалася в дусі суто просвітницьких освітніх ідеалів - «формування есетичної культури учнів», під якою на практиці розумілося що найперше опанування знань і набуття вмінь. Це твердження в сучасних умовах аж ніяк не спростовується, але потребує суттєвого уточнення і доповнення.

Термін «формування» відбиває односторонній рух від учителя до учнів і не акцентує важливі аспекти педагогіки співробітництва (суб’єкт - суб’єктну взаємодію та синергетики (самоорганізації та саморозвитку учнів).

Поняття культури в сучасних умовах набуває іншого,багатограннішого тлумачення і розглядається в контексті феномену культуротворчості.

Мистецтво стимулює не тільки загальноестетичний розвиток, а й творчі здібності та мислення, здатність до художнього спмовираження, рефлексії, що є не менш важливим,ніж загальна художня ерудиція.

Таким чином, визначення мети музично-естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи набуває нового гуманістичного (особистісно зорієнтованого) звучання: у процесі сприймання музики й практичної музичної діяльності виховувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до музичного мистецтва, розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне мислення,стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу і здатність до художньо- творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, розвивальні й виховні аспекти художньо-естетичного виховання.