4 Діяльність - основа формування особистості.

Діяльність - це сукупність дій, підпорядкованих проміжними завданнями, відокремленим із загальної мети.

Дії - це процес, підпорядкований уяві про той результат, якого необхідно досягнути, тобто процес, підпорядкований осмисленій меті.

Діяльність відповідає певним потребам, прагне до предмета цієї потреби,згасає в результаті її задоволення, відтворюється в нових умовах.

Класифікація видів діяльності здійснюється:

* за формою

* за способами їх здійснення

* за емоційною напругою

* за часовими характеристиками

* за предметом діяльності

Діяльність як освітня цінність є основною частиною змісту навчання.

Вона складається з системи взаємопов’язаних дій і здійснюється в процесі сприймання, осмислення, запам’ятовування, оволодіння знаннями та засобами діяльності.

Музичне мистецтво впливає на людину комплексно, воно одночасно впливає на емоційно-почуттєву сферу, на ціннісні орієнтації, розвиває та спонукає до діяльності.

Діяльна особистість так само реалізується в мистецтві комплексно: через співпереживання, усвідомлення себе та мистецтва, через діяльність і творчість.

Отже, формування діяльної особистості (виховання в дії) є не лише метою, а й засобом музично-естетичного виховання школярів.

В основі концепції музичного виховання лежить передусім нова модель організації діяльності учнів на уроках музики , за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових та практичних дій кожного учня. Така діяльність втягує в свою сферу різноманітні органи людського організму, різноманітні сторони особистості ( інтелектуальна, емоційно-вольова, діяльнісна), дозволяють розвивати всі якості та властивості особистості: психічні процеси ( сприйняття, відчуття, уяву, увагу, пам'ять, мислення, мовлення), спрямованість особистості ( потреби, інтереси, переконання, світогляд), здібності, характер.

Формування діяльної особистості на загальноосвітньому етапі музично-естетичного виховання базується на її образному мисленні, прагненні до самопізнання ( своїх емоцій, почуттів), самовираження через голос ( спів), тіло ( музично-ритмічні рухи), музичний інструмент(музикування), через творчість.

Відомо, що для кожної дитини властиве певне поєднання музичних здібностей, які розвиваються нерівномірно. Кожний з видів музичної діяльності сприяє удосконаленню тих або інших музичних здібностей. Різні види діяльності, об’єднані в комплекс, ефективніше впливають на формування й розвиток музичних здібностей.

*** Треба мати на увазі, що музичні здібності дітей розвиваються за принципом компенсації.

За теорією Б. Теплова, відносна слабкість будь-якої здібності може бути компенсована іншою, розвиненішою в дитини.

Отже, залучення учнів до різноманітних видів діяльності доцільно розглядати як умову, що сприяє формуванню й розвитку музичних здібностей.

Зрозуміла умовність виділення окремих музичних здібностей, оскільки вони не існують один без одного. У людини не може розвинутися одна музична здібність при повній відсутності інших. Усі вони виникають і розвиваються в музичній діяльності, доповнюють або компенсують один одного, по-різному проступаючи у процесі музичного розвитку дитини.

Музичне сприймання музики - основа формування музичної культури.

У сучасній психології ствердився погляд на сприймання як на активну діяльність суб’єкта по відображенню об’єктивної дійсності, опосередковану мовними значеннями, в яких представлена «згорнута в матерії мови ідеальна форма існування предметного світу, його властивостей, зв'язків і відношень».

«Сприймання, - зазначив відомий американський психолог Дж. Брунер,-це процес категорізації, у ході якого людина за допомогою характерних властивостей сприйнятого здійснює відбір і відносення об’єкта, який сприймається.

Музичне сприйняття є одним з провідних видів діяльності, який має використовуваться на кожному уроці музики.

Формування у школярів навички музичного сприймання - актуальне завдання музичної педагогіки.Вміння сприймати музику не виникне само по собі. Його необхідно розвивати за допомогою активного музикування і систематичного прослуховування музичних творів. Слід поступово розширювати уявлення учнів про використання засобів музичної виразності.

«Справжнє, пережите і продумане сприймання - основа всіх форм залучення до музики, бо при цьому активізується внутрішній, духовний світ учнів,їх почуття і думки», - писав видатний музикант і педагог Дмитро Кабалевський.

Музичне сприйняття як складний вид взаємодії, комунікації людини з музикою не лише зумовлює у своєму розвитку декілька ступенів, а й є основою для розвитку музичних здібностей.

Розвиток музичного сприйняття відбувається поступово і нескінчено, у процесі накопичення музично-слухового досвіду. Кінцеву позначку цієї шкали намітити неможливо. Поступово сприйняття стає все більше адекватним, набуває цілісності та глибини, спрямованності на розуміння авторського задуму. Виникає здатність оцінювати стилістичні особливості музики та якість її виконання.

Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою.Пізнавально- творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже тільки власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків.

Особлива ефективність впливу музики полягає в тому, що у різних дітей актуалізуються різні, суттеві переживання. Дитина не просто виховується, а розвивається у найзначущому для неї напрямі. Тому виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу кожного школяра.

Воно не є ізольованим процесом, а пов’язується із загальним розвитком учнів, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості.

У процес сприймання музики включається досвід безпосередніх переживань і роздумів учнів, який формується під впливом музичного мистецтва, а також художній досвід, пов'язаний з виконання музики. Це дає змогу розглядати музичне сприймання як основу засвоєння школярами втіленного в музичному мистецтві досвіду емоційно-естетичного ставлення до дійсності.

Особливість сприймання музики пролягає в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути красу звучання, виразність, почути цілісні художні образи, що викликають певні настрої, почуття і думки.

Вікові особливості сприймання музики молодшими школярами визначаються передусім обмежністю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невміння узагальнювати переживанням цілісного сприймання. Зокрема першокласникам властивий сенсомоторний характер музичного сприймання. Вони віддають перевагу музиці веселій, моторній, особливо реагують на масивність і дінамику звучання, темп і регість, темброву палітру музики, запитальний, стверджувальний і розповідальний характер музичного висловлювання, ніжність і різкість, м’якість і твердість, дзвінкість і ліричну наповненість звучання.

Виходячи з цих особливостей, діти розпізнають зміст музики.

Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями. Також у молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не освідомлюють емоційні стани, які нею викликаються.

Аналіз музичних творів є невід’ємною частиною діяльності учнів на уроках музики, допомагаючи їм проникнути в складовий світ художніх образів. Саме на етапі аналізу школяри набувають досвіду творчої діяльності, оволодівають уміннями і знаннями необхідними для повноцінного музичного сприймання.

Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір - ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оаолодіння музичною культурою.

Пошукові ситуації спрямовані на самостійне осягнення музики школярами, мають створюватися у невимушеній атмосфері і мати імпрвізаційний характер. Аналізуючи музичні твори у молодших класах, доцільно використовувати рухи під музику, адже пластичний рух, закладен у самій природі музики - музичних інтонаціях, завжди відчувається зі словом, танцем, мімкою,рухами.

Даючи вихід моторній активності дітей, пластичне інтонування музики спрямовує цю активність до поглибленого сприймання і розвитку слухацької культури ; у дітей розвивається творча уява, прагнення до самовираження у пластичних образах.

Мета і завдання шкільного предмету «Музика »

Урок музики - урок мистецтва.

1 Музика - засіб виховання дитини.

2 Закономірності музичного навчання та виховання школярів.

3 Мета і завдання музичного виховання молодших школярів.

4Урок музики - урок мистецтва.

5 Діяльність - основа формування особистості.

6 Музичне сприймання - основа формування музичної культури.

Музика як засіб виховання молодших школярів.

Мистецтво - спосіб цілісного виховання духовного світу особистості.

Мета і завдання музичного виховання молодших школярів.

Педагогічної концепції Д. Кабалевського.

Основних завдання та їх спрямованість на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний розвиток учнів.

Основні елементи змісту музичного виховання.

Діяльність - основа формування особистості.

Формування діяльної особистості на загальноосвітньому етапі музично-естетичного виховання.

Література.

1 Ростовський О.Я. Програма «Музика» 1-4 клас. - К.; Шкільний світ, 2006 р.

2 Ростовський О.Я. «Методика викладання музики у початкових класах». - К.; 1997р.

3 РостовськийО.Я. «Методика викладання музики в основній школі». - Тернопіль , 2000р.

4 Осенєва М.С., Безбородова Л.А. «Методика музичного виховання молодших школярів». -М.; ACADEMIA, 2001р.

5 Школяр Л.В. «Музичне виховання в школі». - М.; ACADEMIA, 2001р.

6 ХалабузарьП. «Методика музичного виховання» - М.; «Музика»,1990р.

7 Абдулін Е.Б. «Теорія і практика музичного навчання в загальноосвітній школі». -М.; 1893р.

8 Островський В.М., Сидір М.В. «Уроки музики 1-4 класи». - Тернопіль, 2004р.

9 Школяр Л.В. «Теорія і методика музичного виховання дітей». -М.,1999р.