2. Інноваційна політика Німеччини

Сприяння інноваційному та технологічному розвитку країни, як через формування ефективної системи державної підтримки наукової та інно­ваційної діяльності, так і шляхом заохочення недержавних інвестицій, належить до пріоритетних напрямів економічної політики ФРН. При цьому Німеччина орієнтується на виконання цілей Лісабонського саміту ЄС щодо забезпечення зростання національних та загальноєвропейської економік за рахунок дотримання високої інноваційної динаміки та вихо­ду на рівень передових світових технологій. Лише таким чином, на думку німецьких фахівців, Німеччина зможе успішно протистояти викликам, які несе в собі глобалізація, домогтися успішного переходу до економіки та суспільства знань, зберігши за собою передові позиції у світі у еко­номічній, науковій, технологічній та соціальній сферах.

Проте більшість галузей економіки та німецьких підприємств са­мостійно вкладає значні інвестиції в наукову та інноваційну діяльність, працюючи на цьому напрямку системно і результативно. Передусім це стосується провідних німецьких корпорацій, інвестиції яких в розвиток науки та інновації перевищують загальноєвропейську практику щодо спрямування 10 % інвестицій в інноваційну сферу. Так, сумарні витрати німецьких компаній на НДДКР у 2009 р. становили 45,7 млрд. євро (по­над 70 % загальних видатків в країні).

Німецькі науково-дослідні заходи та компанії широко використову­ють й можливості щодо фінансування НДДКР за рахунок відповідних програм і фондів ЄС. Так, понад 20 % асигнувань за Сьомою рамковою програмою досліджень ЄС спрямовуються до німецьких наукових зак­ладів і компаній.

Важливим кроком у напрямку вдосконалення нормативне-правового забезпечення, організації та функціонування національної інноваційної системи стало ухвалення урядом у серпні 2006 р. Стратегії розвитку Німеччини у сфері високих технологій, яка визначає пріоритети та впер­ше комплексно охоплює всі заходи щодо сприяння інноваційному та технологічному розвитку країни на період діяльності нинішньої урядової коаліції.

Стратегія визначає 17 пріоритетних сфер інноваційного та техно­логічного розвитку країни, які відповідають визначним національним інтересам та несуть в собі значний науковий та економічний потенціал. Зокрема, йдеться про НДДКР у сферах енергетики (насамперед енергоз­береження, відновлювальних видів енергії), захисту довкілля, охорони здоров'я, біо- та нанотехнологій, новітніх матеріалів для виробництва тощо. Для кожної з пріоритетних сфер підготовлено графік реалізації заходів з покращення рамкових умов діяльності та надання необхідної фінансової підтримки з боку держави. У цілому на реалізацію заходів в рамках Стратегії уряд запланував видатки обсягом понад І5 млрд. євро.

Головними координаторами реалізації Стратегії на федеральному рівні є Міністерство освіти і досліджень та Міністерство економіки і технологій.

Складовою частиною загальнодержавної системи підтримки наукової та інноваційної діяльності є широко розгалужена мережа державних і публічно-правових науково-дослідних закладів різного спрямування, що фінансуються за рахунок федерального та земельних бюджетів. До них належать інститути, об'єднані у наукові товариства ім. Гельмгольца, Макс-Планка, Лейбница, Фраунгофера, орієнтовані, насамперед, на прикладні дослідження на замовлення державного і приватного секторів економіки.