2. Економіко-правова характеристика і облік статутного капіталу

Статутний капітал – зафіксований у статутних документах, є реєстровим капіталом (підлягає державній реєстрації)

Внесок кожного засновника у статутний капітал становить його частку у статутному капіталі. Сума статутного капіталу підлягає обов’язковій реєстрації, внесення вкладів засновниками є обов’язковим.

Внески у статутний капітал може здійснюватись до:

- основних засобів

- МШП

- нематеріальних активів

- матеріалів

- товарів

- грошових коштів

- цінних паперів та ін.

При відсутності первинних документів вартість матеріальних цінностей визначається засновниками самостійно.

У випадку неузгодженості запрошують експертів (аудиторів) для визначення справедливої вартості матеріальних цінностей.

Для внесків грошових коштів на банківський рахунок підтверджується випискою банку з поточного рахунку. За кредитом рахунку 40 відображено розмір статутного капіталу згідно з зареєстрованих установчих документів, а також відображено збільшення статутного капіталу при його реєстрації. За дебетом 40 відображається зменшення статутного капіталу та підлягає обов’язковій перереєстрації.

Не вся сума засновниками вноситься одразу – виникає неоплачений капітал, для цього призначений рахунок 46, що відображає заборгованість засновників по внескам до статутного капіталу.

3. Особливості обліку, формування та змін статутного капіталу у товаристві з обмеженою відповідальністю.

Статутний капітал акціонерного товариства:

1. збільшення:

- додаткова емісія акцій

Дт 46 Кт 40

- підвищення номінальної вартості акцій

Дт 46 Кт 40

- обмін раніше випущених облігацій та акцій

Дт 46 Кт 40 перереєстрація статутного фонду

Дт 52 Кт 46

2. зменшення:

- зменшення номінальної вартості акцій

Дт 40 Кт 67

- зменшення вартості акцій шляхом їх випуску

Дт 40 Кт 45

Кожен із засновників повинен одразу в момент реєстрації внести 30% внеску у статутний капітал, якщо не вносить, сплачує штраф у розмірі 10%

Інші 70% у процесі функціонування підприємства вносяться у статутний капітал.

Списання збитків підприємства може здійснювати за рахунок їх засновників внесками до статутного капіталу у випадку, якщо відсутні всі інші капітали (резервний)

Дт 40 Кт 442 (непокриті збитки)

Тема 10. Облік основних засобів

1. Визнання і оцінка основних засобів

2. Первинний облік основних засобів

3. Аналітичний облік основних засобів

4. Облік надходжень основних засобів

5). Визнання і оцінка основних засобів

Основні засоби – це матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою використання в процесі виробництва продукції, послуг, продажу товарів, здавання в оренду, для виконання адміністративних і соціальних функцій: передбачений строк використання більше одного року або більше операційного циклу, якщо він більше одного року.

Визнання основних засобів як активів, якщо існує впевненість в тому, що вони принесуть економічну вигоду і оцінка їх може бути достовірно визначена.

Для оцінки придбання основних засобів застосовують три види оцінок:

- первісна вартість

- залишкова вартість

- справедлива вартість.

Первинна вартість, при придбанні основних засобів за грошову компенсацію включає групу витрат:

- капітальні витрати, що пов’язані з придбанням

- суми, що сплачуються згідно договору з постачальником

- непрямі податки, які не відшкодовуються

- витрати на доставку, ранжування, установку

- інші витрати, пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні до використання.

Первісна вартість у випадку самостійного виготовлення об’єкту основних засобів включає:

- прямі матеріальні витрати

- прямі витрати на оплату праці

- накладні витрати (пов’язані з організацією і управлінням виробництвом)

- суми, які сплачуються відповідно договору з субпідрядником.

Отримання основних засобів в якості інвестицій до статутного капіталу – первісна вартість дорівнює справедливій вартості такого об’єкту, погодженої учасниками.

Збільшення первісної вартості – може бути на суму витрат по поліпшенню основних засобів (модернізація, реконструкція), а також на суму дооцінки.

Залишкова вартість основних засобів=Первісна вартість – Знос

Залишкова вартість є балансовою вартістю, тобто в підсумок балансу включається саме залишкова вартість.

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу або сплата зобов’язань в результаті операції між обізнаними зацікавленими сторонами.

Основні засоби за справедливою вартістю оцінюється при отриманні основних засобів як внесків у статутний капітал при безкоштовному і безповоротному отриманні основних засобів

Рух основних засобів:

1. Надходження основних засобів:

- в результаті капітальних вкладень

- в результаті безповоротної передачі від інших підприємств

- в порядку покупки готових об’єктів

- в результаті вкладень в статутний капітал

2. Вибуття основних засобів:

- у випадку реалізації

- у випадку ліквідації

- при безповоротній передачі

- при виявленні нестач

- при передачі у фінансову оренду

- при фінансових вкладеннях (внески у статутний фонд інших підприємств)

Типові форми для первинного обліку об’єктів основних засобів:

- форма № 09-1 Акт приймання-передачі основних засобів

- Форма № 03-2 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів

- форма № 03-3 Акт на списання основних засобів

- форма № 03-4 Акт на списання автотранспортних засобів

- форма № 03-5 Акт про установку, пуск та демонтаж будівельних машин

- форма № 03-5-6 Інвентарна картка основних засобів.