Тема 5: Прийоми принципу доказовості в бухгалтерському обліку

1. Види доказу

2. Виправлення помилок в документах

1. Види доказу

Види доказу:

1. Первинні докази – первинні документи

2. Вторинні докази – облікові реєстри

3. Третинні докази – звітні форми

Первинний документ – це письмове або електронне свідоцтво, що складене за встановленою формулою, містить дані про господарську операцію, підтверджує її здійснення, або дає право на її здійснення.

Первинний документ повинен бути складеним в процесі господарської операції або, якщо це не можливо, то одразу після її завершення.

Типові форми первинних документів розробило і затвердило Міністерство статистики України за погодженням з Міністерством фінансів України у 1995-1996 рр.

Основні реквізити, які повинен мати кожен документ:

- назва (накладна, ордер)

- місце складання (склад, цех)

- дата складання

- зміст операції і її підстава

- кількісно-цінові вимірники

- підписи осіб, відповідальних за здійснення операції і за правильністю їх оформлення

До документів ставляться такі вимоги:

- своєчасність складання

- достовірність показників

- правильність оформлення

За достовірність показників, правильність оформлення відповідають особи, які складали той чи інший первинний документ.

Класифікація бухгалтерських (первинних) документів:

1. За характером оформлення:

- бухгалтерське оформлення (видатковий касовий ордер)

- не бухгалтерське оформлення (прибуткова накладна)

- комбіноване оформлення (накладна на випуск продукції)

2. За призначенням:

- розпорядчі (наказ, касовий ордер)

- виконавчі (підтверджують факт здійснення операції)

3. За місцем складання

- внутрішні

- зовнішні (надходження від інших господарських суб’єктів)

4. За ступенем узагальнення господарських фактів

- первинні

- зведені – складають на підставі кількох первинних документів

5. За способом охоплення операцій

- разові (касові документи)

- нагромаджувальні (лімітно-резервна картка видається в двох екземплярах)

6. За способом заповнення

- ручним способом

- машинним способом

Бухгалтерська обробка документів полягає у виконанні таких робіт:

- перевірка (юридична і математична)

- розцінка (таксування)

- контирування – визначення рахунків, на яких буде зроблено запис

- групування

З’ясування юридичної суті полягає в перевірці достовірності підписів

Таксування полягає в проставленні цінової оцінки у показників оцінки показників.

Групування – це об’єднання первинних документів у групи за однорідними ознаками.

Вторинні докази – облікові регістри

Обліковий регістр – це таблиці певної форми, які побудовані у відповідності до вимог економічного групування даних про господарські операції.

Це рахунки бухгалтерського обліку, подвійні рахунки, оборотно-сальдова відомість.

Облікові регістри призначенні для накопичення, узагальнення і зберігання інформації з первинних документів.

Класифікація облікових регістрів:

1. За зовнішнім виглядом

- зброшуровані листи (книги, журнали)

- окремі листи (відомості, картки)

- машинні посібники (машинограми)

2. За характером змісту (за обсягом)

- синтетичні

- аналітичні

- для синтетичного та аналітичного обліку.

3. За побудовою (формою)

- однобічні

- двобічні

- багатогранні

- шахові

4. За способом розміщення записів

- хронологічні

- системні (журнали-ордери, відомості)

- комбіновані

Інформація про рахунок бухгалтерського обліку відображається у журналі-ордері і відомості.

Третинні докази – звітні форми

Форми бухгалтерської звітності – це таблиці з системою показників, які згруповані в певні форми і характеризують окремі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний період.

Вимоги до документів:

- записи здійснюють чорним або синім чорнилом чи пастою

- вільні рядки підлягають обов’язковому підкресленню.