Взаємовідносини в колективі.

Міжособистісні стосунки – це сукупність об’єктивних зв’язків і взаємодій між особами, які належать до певної групи. Вони завжди мають емоційне забарвлення. Їх сталість і неповторність забезпечує особиста привабливість людей, що ґрунтується на почутті симпатії. (Як зазначають українські психологи, у середньому індивід знайомий зі 150 – 500, приятелює із 70 – 150, дружить із 2 – 3 особами)

Дослідження стосунків у групі виявили явище конформізму – тенденція людини змінювати свою поведінку під впливом довколишніх так, щоб вона відповідала їхнім правилам і нормам. Ставати подібним, відповідним, пристосовуватися, погоджуватися. Конформізм залежить від характеру цінностей і норм групи, статусу і ролі її члена, його інтелекту, таких рис темпераменту, як тривожність, навіюваність. Має значення й вік. Приклад: сюжет казки Г. – Х. Андерсена «Нове плаття короля». В ній розповідається про правителя, який дуже любив наряджатися. Цим скористалися шахраї: видали себе за ткачів і «зіткали» для нього тканину, яка має дивовижну властивість бути невидимою для людини, що посідає не своє місце і до того ж неймовірно дурна. Кожен хто дивився на короля, не хотів зажити дурної слави і тому на всі лади розхвалював неіснуючий одяг. Лише маленький хлопчик закричав: «Та ж, король голий!»

Конформізм являє собою соціально-психологічну позицію особистості, що виявляється у схильності уникати самостійних рішень та в пасивній, пристосовницькій орієнтації на прийняття певних стандартів поведінки, оцінок тощо. Конформізм слід відрізняти від позицій індивідуалізму, коли йдеться про відкриту демонстрацію своїх власних переконань, норм поведінки без урахування групових норм, а також від негативізму – протиставлення своєї позиції груповим нормам при одночасній нездатності сформулювати свої власні погляди. Явищем, протилежним за змістом конформізму, є нонконформізм.

Нонконформізм виступає як спростування людиною точки зору більшості, як удавана незалежність особистості від колективної думки. У своєму крайньому виразі нонконформізм може мати вигляд підкорення одним або декількома членами соціальної групи більшості її членів. Наприклад, такою може бути поведінка ватажка злодійського угрупування.

У системі міжособистісних стосунків кожен член колективу має певний статус, що зумовлює його офіційно не регламентовані права, обов’язки, привілеї. Найвищий статус має лідер за яким визнається право приймати відповідні рішення і впливати на поведінку членів спільності. Виникнувши, як результат спілкування і взаємодії людей у складі групи, лідерство є складним соціально – психологічним явищем, в якому поєднується і виявляються найважливіші характеристики групового розвитку, що мають соціальну природу і сутність. Лідер – особистість, за якою всі інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення, що стосуються їх інтересів і визначають напрям та характер діяльності всієї групи. За своєю природою лідерство пов’язане з регулюванням неформальних міжособистісних стосунків. Лідерство – процес внутрішньої самоорганізації та самоуправління взаємовідносинами і діяльністю групи на основі індивідуальної ініціативи учасників. Особистість, здібна здійснювати вплив засобами свого авторитету як на окрему людину, так і на соціальну групу в цілому, спрямовуючи їх зусилля на досягнення конкретної соціально значущої мети.

Керівник – особа, що управляє трудовою діяльністю групи на основі адміністративно – правових повноважень і узвичаєних норм співжиття. Керівник пов'язаний із офіційною структурою групи. Керівник несе юридичну відповідальність за діяльність групи (колективу) перед вищими інстанціями. Керівник призначається офіційно, наділяється формально регламентованими правами і обов’язками, несе відповідальність за стан справ у групі перед законом, а також представляє групу в інших організаціях, в зовнішній сфері стосунків, має можливості покарання і заохочування підлеглих з метою впливу на їх трудову діяльність.

Менеджер – керівник структурного підрозділу, людина, яка організовує роботу певного числа працівників, керуючись сучасними методами. Менеджери працюють на всіх рівнях управління фірмою, де створені структурні підрозділи.