hбl^ffpuЪHсmo 179 конвенцїїГПГ84рекомендаціїрїкі охоплюють практично всі аспекти трудового права і права у сфері соціального забезпечення. 50 конвенцій було ратифіковано СРСР, Україною (зо стоном но 2007p.) ратифіковано 62 Конвенції МОП

• Конвенція (франц. convention (лат. conventio -договір, погодження) МОП - це міжнародний договір на рівні урядів держав в питаннях трудових стосунків (включаючи охорону праці), передбачливе дотримання загальновизнаних, погоджених правил, який приймається щорічно на Міжнародній конференції праці.

• Рекомендація МОП - міжнародний документ, який розроблений і прийнятий МОП і розширює зміст тієї чи іншої Конвенції.

Згідно ЗУ «Про охорону праці»

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою. Один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше 3-х днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця

^{Порядок}

проведення розслідування то ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Розслідування та облік нещасних випадк,

рофесійних захворювань і аварій на виробництві роботодавець організовує відповідно до:

«Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 лі лі року № 2132

^{ПОРЯДОК}

розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

9999999999999999�

Про кожний нещасний випадок потерпілий або свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:

•терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

•повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не е членом профспілки;

•зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії зі спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, а також вжити заходів до недопущення подібних випадків

Роботодавець одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний :

і) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:

• робочий орган Фонду соціального страхування від нещасних випадків за місцезнаходженням підприємства;

• підприємство де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

• органи державної пожежної охорони (у разі пожежі);

• установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (при отруєнні).

2) Протягом доби утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати проведення розслідування.

Склад комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві (затверджується наказом роботодавця)

• Голова комісії - керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;

• Представник Фонду за місцезнаходженням підприємства;

• Представник первинної організації профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

• _{Інші особи.}

_{До складу комісії не включають}

• Керівника робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

• Потерпілого або особу, яка представляє його інтереси.

У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання

• розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш, як три особи;

• До складу комісії входять: представники Фонду, рай держадміністрації та профспілки.

Комісія зобов'язана протягом 3-х робочих днів з моменту

Утворення:

• обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

• визначити чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти у 5~ти примірниках акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5; акт за формою Н-і;

• при виявленні гострого отруєння, пов'язаного із виробництвом, крім акта форми Н-і складається у 6-х примірниках картка обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

• Виконання трудових (посадових) обов'язків за режимам роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

• Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, для виконання потерпілим трудових обов'язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

• Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

• Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем...;

• Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

• Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий...

• Прямування до чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.... та ін.

^{Jteec«iTH^ здоров'я (вооз)}

створена у 1946 році на Міжнародній конференції з охорони здоров'я у Нью-Йорку. Статут набув чинності 7 квітня 1948 р.

Головною метою є сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу.

Бюро ВООЗ в Україні створене у 1994 році, має такі цілі:

• координація використання технічної допомоги ВООЗ в Україні;

• розвиток міжнародного співробітництва в сфері охорони здоров я із широким залученням міжнародного співтовариства, мобілізація ресурсів і оптимізація їх використання;

• обмін необхідною інформацією;

• ознайомлення громадськості з проблемами охорони здоров'я.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

• Під час використання в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

• У разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння не зумовленого виробничим процесом, яке стало причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

• Під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком

суду;

• У разі природної смерті, смерті від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи або слідчих органів.

Акти форми Н-5 та Н-1 підписуються головою і всіма членами комісії

У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину

Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 протягом 3-х діб надсилаються роботодавцем:

Керівникові (спеціалісту) служби охорони праці або посадовій особі, на

яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці

підприємства, працівником якого є потерпілий;

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

Фонду соціального страхування за місцем знаходження підприємства.

Територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням

підприємства;

Первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Органу, до сфери управління якого належить підприємство або місцевій держадміністрації.

при гострих отруєннях копія акту Н-і надсилається закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство

Примірники актів Н-5 і H-О та примірник карти /7-5 підлягають зберіганню:

• На підприємстві де стався нещасний випадок (разом із матеріалами розслідування) - протягом 45 років (у разі реорганізації підприємства - передаються правонаступ­никові, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву);

• У робочому органі виконавчої дирекції Фонду - протягом 45 років.

Склад комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві (затверджується наказом роботодавця)

• Голова комісії - керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;

• Керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;

• Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою);

• Представник первинної організації профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

• Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (у разі виявлення гострого отруєння);

• Інші особи.

До складу комісії не включають:

• Керівника робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

• Потерпілого або особу, яка представляє його інтереси.

^{Комісія зобов'язана протягом 3-х діб:}

• обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

• визначити чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

с

⁷ за фо -і (у

рмою 6-ти

класти акт розслідування нещасного випадку Н~5 (з примірника); акт за формою Н примірниках) або НПВ;

при виявленні гострого отруєння, пов'язаного із виробництвом, крім акта форми Н-і складається у 4-х примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що ста/іися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівників на підприємство до його відбуття, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

• Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

• Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

• Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

• Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий...

• Прямування до чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.... та ін.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

• Під час використання в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

• У разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння не зумовленого виробничим процесом, яке стало причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

• Під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

• У разі самогубства.

• Нещасні випадки зі смертельними наслідками;

• Групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

• Випадки смерті працівників на підприємстві;

• випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обовязків;

• Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого)

jyiiuttta po д|іаїгенція~з^атом н ої єн ер гіг МАГАТЕ

(International Atomic Energy Agency — IAEA)

Міжурядова організація в галузі використання атомної енергії. Створена за рішенням ООН на міжнародній конференції у Нью-Йорку. Статут Агенства прийнятий 26 жовтня 1956 року і набув чинності 29 червня 1957 року. Штаб-квартира знаходиться у Відні (Австрія). В організацію входять 150 держав, в тому числі й Україна

о ботодавець зобов'язаний негайно передати з використанням засобів зв'язку повідомлення про такі випадки:

• Територіальному органу Держнаглядохоронпраці знаходження підприємства;

• Органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

• Робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем знаходження підприємства;

• Органу, до сфери управління якого належить підприємство (або місцевій держадміністрації);

• Установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (при гострих отруєннях чи профзахворюваннях);

• Первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;

• Органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам у разі потреби.

р

Спеціальне розслідування проводиться комісією зі спеціального

озслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства (за місцем настання нещасного випадку)

До складу спеціальної комісії включаються:

•Голова комісії - посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці;

•Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку;

•Представник органу, до сфери управління якого належить підприємство (або місцевій держадміністрації);

•Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;

•Представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

•ІНШІ

За результатами спеціального розслідування, яке проводиться протягом 10 робочих днів, складаються:

• Акти за формою Н-5 і Н-і;

• Картка за формою П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);

• Інші матеріали (протокол огляду та ескіз місця, де стався нещасний випадок,медичний висновок про ступінь тяжкості травми тощо) .

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим

Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу

^Спеціалізованими лікувально-профілактй^ними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за

формою П-3

Протягом 3-х діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається:

• керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання;

• Закладові державної санітарної епідеміологічної служби, який обслуговує це підприємство;

• робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства

• Профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу

Головний державний санітарний лікар області або міста, республіки Крим:

Протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 утворює комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання;

Комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання

_н

ч ч

_ч

Голова комісії — представник державної санітарно-епідеміологічної служби

Представник лікуватно-профілактичного закладу

Представник підприємства

Представник первинної організації профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці |

_ч

Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування |

^{Рис. 1. Склад комісії з розслідування професійного захворювання}

Роботодавець зобов'язаний подати комісії:

• Відомості про професійні обов'язки працівника;

• Документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці;

• Необхідні матеріали експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

• Матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці;

• Копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

• Результати медичних оглядів працівника;

• Інші матеріали

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу

Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за

формою П-3

Протягом 3-х діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається:

• роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання;

• установі державної санітарної епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство;

• робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства

Агентство ставить своєю метою

сприяти розвитку міжнародного

співробітництва в галузі світового використання атомної енергії і забезпечувати, аби запропонована МАГАТЕ допомога не використовувалася у військових цілях.

2. Нещасні випадки з непрацюючими

особами

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

1 Комісія з розслідування нещасного випадку Термін: 1	^ 1 Акт про нещасний
Протягом 1	Ш випадок за формою
л. доби	Г| НТ

Відповідно до НПА" Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 270

^{Динаміка кількості професійних захворювань}

Кількість профзахворювань

□20СК В2005 О2006 О2007 И2003 02009 И2010 И2011

Псфядо"к"роз сл іду ванн я та~обл і ку-н ещаснихвйпадків, що сталися з учнями, вихованцями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами під час навчально-виховного процесу здійснюється відповідно до:

" Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах затвердженого наказом МОН України № біб від 31.08.2001р.

Т ема 7: Соціальнехгграхування від нещасно випадку та професійного захворювання на виробництві

План:

1. Суб'єкти та об'єкти страхування. Види страхування.

2. Фонд соціального страхування від нещасних випадків (правління Фонду, Виконавча дирекція та страхові експерти з ОП; джерела фінансування).

3. Страховий ризик та страховий випадок.

4. Страхові тарифи та страхові виплати.

5. Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.

Рекомендована література до теми: Закон України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є:

•Застраховані громадяни • Страхувальники •страховик

Застрахована особа - це фізична особа. На користь якої здійснюється страхування

• Страхувальник - це роботодавець, а в окремих випадках - застрахована особа (при добровільному страхуванні)

• Страховик - фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

BиJДl4Й=0|ЯⁱaнlVIAГ/П^!l^^^:eнepaлbнa конференція

яка здійснює загальне керівництво політикою й програмами МАГАТЕ .

Складається з представників усіх держав-членів, які збираються щорічно на чергові сесії

Оперативне керівництво діяльністю МАГАТЕ здійснює Рада управляючих. До її складу входять 35 держав, з яких 22 вибираються Генеральною конференцією, а 13 обираються Радою з числа найбільш розвинутих країн в галузі технології атомної енергії, включаючи виробництво сировинних матеріалів

• в

  ^{Основні напрямдія льності МАГАТЕ:}

  становлення стандартів ядерної безпеки і захисту довкілля;

• організація й координація досліджень і розробок у галузі ядерної енергетики, радіаційної безпеки;

• надання технічної допомоги державам-членам Агенства;

• здійснення контролю (гарантій) за світовим використанням атомної енергії;

• заохочення обміну науковою і технічною інформацією щодо ядерної енергії.

хнічна допомога^тажливии напрям діяльності МАГАТЕ

Вона призначена для становлення й розвитку національних систем ядерної енергетики для мирних цілей. Технічна допомога включає:

• надання послуг експертів;

• підготовку національних кадрів в галузі атомної енергетики;

• поставку обладнання для АЕС та наукових лабораторій.

^{європейський союз -}

е кономічна асоціація країн Європи.

Початково ЄС був заснований по Римському Договору 1957 року, як спільний ринок 6 європейських держав.

Остаточне створення Європейського Союзу затверджено Трактатом 7 ЛЮТОГ01992 року в Маастрих (Нідерланди).

Виконавчи м о р ганом^СІГЄвропейська Комісія, яка складається з 20 членів

(призначаються на 5 років національними урядами, але повністю незалежні у виконанні своїх обов'язків).

Склад комісії затверджується Європарламентом.

Європарламент - це зібрання із 626 депутатів, які напряму вибираються громадянами країн -членів ЄС терміном на 5 років

Законодавство Євросоюзу в

сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи:

• директиви ЄС щодо захисту працівників;

• директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок, включаючи обладнання, устаткування, машини, засоби колективного та індивідуального захисту, які використовують працівники на робочому місці.

Мета вивчення дисципліни

• Формування умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжродного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професіійної діяльності з обовШязковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі

Законодавство Євросоюзу про охорону праці згруповане таким чином:

• загальні принципи профілактики та основи охорони праці;

вимоги ОП для робочого місця;

• вимоги ОП під час використання обладнання;

• вимоги ОП під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами;

• захист на робочому місці певних груп робітників;

• положення про робочий час;

• вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском тощо.

Держав - СНД

утворилася в 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. До неї увійшло 12 з 15 колишніх радянських республік: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

В 1992 р. підписано Статут СНД, який визначив цілі й принципи діяльності Співдружності.

У 2008 р. Грузія вийшла зі Співдружності.

ЧЧ0т6вною метоїдТТОД задекларовано

співробітництво в політичній, економічній, гуманітарній, екологічній та культурній областях для всебічного й збалансованого економічного й соціального розвитку держав-членів.

ри Виконавчому комітеті СНД функціонує Консультативна Рада з питань праці, міграції та соціального захисту населення держав-учасників СНД

Мета Консультативної Ради:

• вироблення узгодженої політики шляхом консультацій та обміну думками з проблем, що представляють взаємний інтерес;

• гармонізація законодавства держав - учасників Співдружності і врегулювання питань, пов'язаних із трудовими відносинами, міграцією, зайнятістю, соціальним захистом та ОП.

Основними завданнями Консультативної Ради є:

• сприяння формуванню узгодженої політики та заходів по її здійсненню в сфері трудових відносин і соціального партнерства, ОП, взаємодії в рішенні проблем міграції й зайнятості, соціального захисту населення та охорони здоров'я громадян, які піддалися впливу радіації.

2. Соціальне партнерство і соціальний діалог в Європейському Союзі й Україні

ЧУмТкнародна норматрудових стосунків:

Соціальне партнерство - взаємодія органів державної влади, об'єднань роботодавців і профспілок у визначенні і проведенні в життя узгодженої соціально-економічної політики, політики в галузі трудових стосунків, а також двосторонні стосунки між роботодавцями і профспілками, спрямовані на забезпечення узгодження їхніх інтересів.

Процес досягнення згоди між сторонами трудових стосунків визначається як соціальний діалог

Відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 року

Соціальний діалог - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників,

роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних стосунків.

Соціальний діалог здійснюється

• на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях

• на тристоронній або двосторонній основі.

СубШєктами (сторонами) соціального партнерства (діалогу) є:

• працівники - в особі профспілок;

• роботодавці - в особі обШєднань роботодавців;

• держава - в особі органів державної влади.

оціальна відповідальність - це відповідальність організації за вплив її рішень і діяльності на суспільство і довкілля через прозору і етичну поведінку, яка:

• сприяє стійкому розвитку, здоровШю і добробуту суспільства;

• враховує очікування зацікавлених сторін;

• відповідає діючому законодавству і узгоджується з міжнародними нормами поведінки;

• інтегрована в діяльність всієї організації і реалізується нею на практиці.

ьяутрішня соціальна відповідальність:

• охорона праці і умови праці персоналу;

• забезпечення стабільності заробітної плати, її своєчасна виплата, а також індексація;

• додаткове медичне і соціальне страхування працівників і членів їхніх родин;

• навчальні програми й програми підготовки й підвищення кваліфікації;

• надання допомоги працівникам в критичних ситуаціях;

• підтримка ветеранів, що вийшли на пенсію.

ТЕМА: Міжнародні норми в галузі охорони праці. Правові основи охорони праці в Україні

_План

1. Міжнародні організації в сфері охорони праці (МОП, МАГАТЕ, ВООЗ, СНД, Європейський Союз) і законодавство з охорони праці

2. Соціальне партнерство і соціальний діалог в Європейському Союзі й Україні

3. Міжнародні стандарти SA 8ооо «Соціальна відповідальність» і ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».

4. Правові основи охорони праці в Україні.

5. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці.

зовнішня соціальна відповідальність:

• відповідальність перед споживачами товарів та послуг;

• сприяння охороні довкілля;

• спонсорство й корпоративна добродійність;

• взаємодія з місцевою владою щодо розвитку території;

• готовність брати участь у запобіганні кризових ситуацій.

^{«Соціальна відповідальність»}

опублікований у 1997 році, переглянутий у 2001 році

Мета стандарту - сприяти постійному поліпшенню умов наймання і здійснення трудової діяльності, виконання етичних норм цивілізованого суспільства