Класифікація груп

Ознака класифікації	Групи
Причини виникнення (утворення)	• орієнтовані на досягнення певної мети; • орієнтовані на задоволення інтересу, який поділяється усіма (собаководи, шахісти, автолюбителі рибалки тощо); • орієнтовані на спілкування.
Механізм формування	•стихійно утворені (студентські групи), * свідомо організовані колективи (викладачі), * скомплектовані цілеспрямовано (відповідно до критеріїв), * скомплектовані випадково (у алфавітному порядку)
Строки існування	* тимчасові колективи, * постійні колективи
Ступінь свободи	*• ступінь добровільності входження в колектив членів (армія, товариство охорони природи), * свобода особистої у часті: а) обов'язкова участь (відвідування лекцій); б) добровільна участь.
Спосіб регулювання діяльності	• ті, що управляються, • самокеровані.
Функції	• колектив управлінців, колектив викладачів, колектив спортсменів.

У той же час, розвиток міжособистісних стосунків у групі являє собою діалектичне поєднання процесів інтеграції і диференціації, що призводить до виникнення груп високого рівня розвитку -колективів.

Колектив - це спільнота, в якій міжособистісні стосунки опосередковані спільною діяльністю, а зміст цієї діяльності носить соціально-схвальний характер, і відповідає загальнолюдським цінностям.

Однак група, утворившись, не зразу стає колективом. Для досягнення статусу колективу група повинна задовольняти таким основним умовам:

поява у членів групи спільного мислення і спільної свідомості, коли вони добре розуміють не тільки спільність своїх інтересів І мети, але й відмінність їх від інтересів і цілей інших груп, а у відповідних випадках -необхідність їхнього захисту.

наявність загальної мети, яка в колективі існує не як однакова, а як спільна;

спільність в інтересах, ідеалах, нарешті, темпераменті, хоча переоцінювати цей момент не варто;

відносини членів груп між собою е досить стабільними протягом всього часу її Існування, в результаті чого вони впливають один на одного певним чином;

п рактична взаємодія людей, спрямована на досягнення цілей;

Рис. 107. Основні умови, яким повинна задовольняти група, щоб стати колективом

- 4 -

У колективах спостерігається низка феноменів, які є наслідком процесу групової інтеграції, а саме:

1. Колективіське самовизначення - це вибіркове реагування на вплив групи, прийняття думок, що відповідають груповим цілям і відхилення думок, що цим цілям не відповідають.

2. Подібність функціонально-рольових очікувань - співпадання думок І дій з приводу розподілу ролей І характеру поведінки відповідно до цих ролей серед учасників групи.

3. ЦІннісно-орієнтаційна єдність - подібність думок, оцінок, позицій членів групи з приводу важливих для спільної діяльності подій, фактів, людей тощо.

4. Дієва групова емоційна ідентифікація - радість чи смуток одного члена групи активно поділяється іншими, які у випадку необхідності здатні подавати допомогу, підтримку в певній ситуації.

5. Адекватність покладання і прийняття відповідальності за успіхи і невдачі.

Інтеграція групи - це процес наростання змістовної єдності і орієнтованості спільноти людей.

Диференціація групи - це процес виділення з групи окремих особистостей та угрупувань, які переслідують власні цілі:

1. Ділове лідерство - здатність учасників групи брати на себе відповідальність і керувати групою при реалізації спільної діяльності.

2. "Професійне домінування" - лідерство, що визначається внеском учасника в реалізацію спільної діяльності.

3. Референтність - думка певної особи відіграє провідну роль для більшості її членів, особливо з приводу значущих для спільної діяльності подій, фактів тощо.

4. Емоційне лідерство - здатність учасника групи притягувати до себе інших людей, бути особою, якій надають перевагу у спілкуванні.

Питання 3 . Структура і розвиток трудового колективу.

Трудовий колектив не просто механічне об'єднання людей, які спільно працюють. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контрактної угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Він являє собою об'єднання на основі складної системи постійно діючих і таких, що змінюються, розвиваються, економічних, виробничо-технічних, організаційних, моральних, побутових взаємозв'язків між окремими працівниками та їхніми групами. Взаємовідносини і взаємозв'язки відображаються у формальній і неформальній структурах трудового колективу.

Під структурою колективу підприємства розуміють створення стабільного складу і підпорядкованості членів групи, розподіл функцій управління між членами групи, визначення рольової структури, що передбачає розподіл ролей між членами групи в процесі прий-

няття колективних рішень. У формальному колективі ці процеси регулюються затвердженими організаційними документами (схемою організаційної структури, штатним розкладом, посадовими інструкціями). У неформальному - всі структурні зрушення здійснюються лідером за погодженням з групою.

В табл. 6. представлено класифікацію первинних трудових колективів, залежно від їх розміру, та подані особливості таких груп.