
- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
Потрібно знати:
1) в чому полягає активація та інгібування ферментів;
2) визначення (в ензимології) понять “ефектор”, “активатор”, “інгібітор”, „каталітичний центр”, “алостеричний центр”;
3) види інгібування активності ферментів (конкурентне і неконкурентне; зворотне і незворотне);
4) кінетичні параметри, які характеризують активацію та інгібування ферментів (константи К50, І50 тощо);
5) сутність регуляції активності ферменту шляхом фосфорилювання/дефосфорилюваня, метилювання/деметилювання, нітрозилювання та глікозилювання.
Потрібно вміти:
1) написати рівняння реакції, яку каталізує фосфофруктокіназа.
На активність ферментів впливають ефектори – активатори та інгібітори. Вони зв’язуються з алостеричними центрами, що призводить до зміни конформації чи блокування активного центру і, як наслідок, до зміни спорідненості ферменту до субстрату.
Лінійне інгібування характеризується константою половинного інгібування (І50), яка відповідає концентрації інгібітора, за якої швидкість реакції зменшується наполовину від максимальної. Для олігомерних ферментів відоме явище кооперативності, коли зв’язування інгібітора з однією субодиницею впливає на його зв’язування з іншими субодиницями. Форма кривої в цих випадках підбирається емпірично. Якщо не спостерігається повного інгібування, то константа половинного інгібування К50 відповідає концентрації інгібітора, за якої
,
де V0 і Vmin – відповідно початкова (без інгібітора), або максимальна, і мінімальна зареєстрована швидкості реакції.
Хід роботи.
Для виконання цієї роботи використати оригінальні дані, отримані в біохімічній лабораторії щодо впливу ефекторів та субстратів на активність фосфофруктокінази (ФФК).
Інгібування ФФК субстратом реакції – АТФ
мМ АТФ |
Швидкість реакції (ум.од.) |
1,0 2,0 3,5 5,0 6,5 8,0 10,0 |
67 64 57 51 42 37 30 |
Провести комп’ютерну обробку (програма “KINETICS”) отриманих даних і підібрати криву інгібування, яка найкраще описує експериментальні точки. Розрахувати константу К50 і nH, який при відмінності від одиниці свідчить про наявність кінетичної кооперативності для АТФ.
2) Інгібування ФФК цитратом
мкМ цитрату |
Швидкість реакції (ум.од.) |
0 30 60 250 500 750 1000 1500 3500 |
56 51 47 37 27 22 17 14 8 |
За допомогою комп’ютерної програми підібрати криву інгібування і розрахувати константу І50 (лінійне інгібування).
3) Активація ФФК специфічним метаболітом фруктозо-2,6-дифосфатом (Фр-2,6-Ф2)
мкМ Фр-2,6-Ф2 |
Швидкість реакції (ум.од.) |
0 0,10 0,20 0,35 0,50 0,75 2,00 |
34 43 47 49 51 52 53 |
Провести розрахунки константи активації (Ка) для Фр-2,6-Ф2 за допомогою комп’ютерної програми.