- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
Потрібно знати:
1) функції вітаміну D в організмі людини та ергостерину в рослинах;
2) добову потребу у вітаміні D та його поширення в природі;
3) наслідки надлишку та нестачі вітаміну D в організмі;
4) які активні метаболіти утворюються з холекальциферолу в організмі і яким шляхом.
Потрібно вміти:
1) написати структурні формули вітамінів D1, D2 і D3; реакції перетворення ергостерину в ергокальциферол та 7-дегідрохолестерину – в холекальциферол за дії ультрафіолетового світла.
Вітамін D (кальциферол, антирахічний вітамін) існує у вигляді декількох сполук, які розрізняються за будовою та хімічною активністю. Для людини та тварин активними є вітаміни D2 та D3 – ергокальциферол та холекальциферол відповідно. В природних продуктах містяться провітаміни цих вітамінів – ергостерин та холестерин.
Нестача вітаміну D в раціоні дітей призводить до виникнення рахіту, в основі розвитку якого лежать порушення фосфорно-кальцієвого обміну та відкладання в кістковій тканині фосфату кальцію. При цьому кістки стають м’якими і під вагою тіла набувають потворних форм.
Найбільше вітаміну D3 міститься в продуктах тваринного походження: вершковому маслі, жовтку яєць, печінці та в жирах, зокрема, в риб’ячому жирі. З рослинних продуктів найбільше найбільш багаті на вітамін D2 рослинні олії (соняшникова, оливкове), дріжджі.
Ергостерин Ергокальциферол
Вітамін D визначають за допомогою кольорової реакції з трихлористим стибієм. Інтенсивність утвореного жовтувато-рожевого забарвлення пропорційна концентрації вітаміну D і визначається за допомогою ФЕКа при довжині хвилі 500 нм.
Реактиви.
Хлороформний розчин хлориду стибію (SbCl3) (розчин приготувати, як описано в роботі № 28); ацетилхлорид, стандартний розчин вітаміну D, хлороформ.
Хід роботи.
Роботу проводити у витяжній шафі!
1) Побудова калібрувального графіка
Для побудови калібрувального графіка в чотири пробірки відміряти по 2,5; 5,0; 7,5; 10,0 мл стандартного розчину вітаміну D і додати хлороформ в об’ємі 7,5; 5,0; 2,5; 0 мл відповідно, щоб загальний об’єм кожного розчину становив 10 мл. З кожної пробірки взяти по 1 мл розчину (в кожному з них міститься від 250 до 1000 МО кальциферолу), обробити їх ацетилхлоридом і трихлористим стибієм і фотометрувати на ФЕК. Побудувати калібрувальний графік: на осі абсцис відкласти концентрацію вітаміну D в міжнародних одиницях, а на осі ординат – величину оптичної густини.
2) Визначення вмісту вітаміну D в досліджуваному розчині
В пробірку внести 1 мл хлороформного розчину спиртового концентрату вітаміну D, додати 3 краплі ацетилхлориду і 6 мл розчину трихлористого стибію. Через 4 хв визначити оптичну густину на ФЕК, використовуючи зелений світлофільтр (500 нм), проти розчину трихлористого стибію. Концентрацію вітаміну D в досліджуваному розчині розрахувати за калібрувальним графіком, де кожному значенню знайденої оптичної густини відповідає певний вміст вітаміну D в 1 мл розчину.
Знаючи оптичну густину досліджуваної проби, знайти за графіком кількість вітаміну D в 1 мл хлороформного розчину спиртового концентрату, а потім, враховуючи розведення, кількість вітаміну в спиртовому концентраті.
