
- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
Потрібно знати:
1) вітаміни, які належать до групи жиророзчинних;
2) функції ретинолу в організмі людини та β-каротину в рослинах;
3) добову потребу у вітаміні А та його поширення в природі;
4) наслідки надлишку та нестачі вітаміну А в організмі.
Потрібно вміти:
1) написати структурні формули вітаміну А та β-каротину; цикл перетворень родопсину.
Вітамін А (ретинол, антиксерофтальмічний вітамін) з хімічної точки зору є циклічним ненасиченим одноатомним спиртом, який складається зі шестичленного кільця (β-іонон), двох залишків ізопрену та первинної спиртової групи. Вітаміни групи А добре розчинні у жирах та розчинниках жирів – бензолі, хлороформі, ефірі, ацетоні тощо. Характерними симптомами нестачі вітаміну А у людини і тварин є гальмування росту, зниження маси тіла, загальне виснаження організму, ороговіння епітелію шкіри, а також слизових оболонок.
Найбільше вітаміну А міститься у свинячій та коров’ячій печінці, яєчному жовтку, молоці, маслі, сметані, вершках. Особливо багато його в жирах печінки морського окуня, тріски, палтуса. Серед рослинних продуктів джерелами вітаміну А є морква, томати, перець, у яких вітамін А знаходиться вигляді провітамінів – каротинів.
Нижче подано формулу β-каротину – найважливішого попередника вітаміну А:
Метод кількісного визначення вітаміну А ґрунтується на його здатності взаємодіяти з трихлористим стибієм (SbCl3) у присутності оцтового ангідриду, в результаті чого розвивається синє забарвлення. Інтенсивність забарвлення, яка прямо пропорційна кількості вітаміну А в пробі, визначають за допомогою ФЕКа.
Реактиви.
Риб’ячий жир, хлороформ, оцтовий ангідрид, хлороформний розчин хлориду стибію (SbCl3). Для приготування останнього розчину порошок хлориду стибію (III) промивають хлороформом, доки не почне стікати прозорий безбарвний розчин; промитий реактив висушують в ексикаторі над сірчаною кислотою 1-2 доби. Потім готують насичений розчин хлориду стибію (III), розчиняючи його в хлороформі. На дні склянки повинно бути кілька кришталиків хлориду стибію, який не розчинився.
Хід роботи.
Роботу проводити у витяжній шафі!
1) Побудова калібрувального графіка
Калібрувальний графік будують за допомогою стандартного високоактивного концентрату вітаміну А в риб’ячому жирі. Якщо вміст вітаміну А в 1 мл концентрату становить 500 МО (міжнародні одиниці), то для виготовлення вихідного розчину взяти 10 мл риб’ячого жиру і розчинити в 50 мл хлороформу. В 1 мл цього розчину міститься 100 МО вітаміну А. З цього розчину приготувати ще 5-6 розведень з таким розрахунком, щоб у 0,4 мл одержаних розчинів містилось від 20 до 70 МО вітаміну А. До цієї кількості (0,4 мл) стандартних розчинів додати 4 мл розчину трихлористого стибію, і через 10 сек визначити оптичну густину проб при 620 нм проти кювети, наповненої тільки розчином трихлористого стибію. Отримані дані використати для побудови калібрувального графіка: на осі ординат нанести знайдені результати оптичної густини для кожного розведення розчину, а на осі абсцис – вміст вітаміну А в тих же розчинах (в МО).
2) Визначення вмісту вітаміну А
Риб’ячий жир у кількості 2,5 мл розчинити в 25 мл хлороформу в мірній колбі. В одну з кювет ФЕКа помістити 0,4 мл хлороформного розчину риб’ячого жиру, додати 1-2 краплі оцтового ангідриду (для попередження появи каламутності) і 4 мл розчину трихлористого стибію. Через 10 сек фотометрувати, як вказано вище. Вміст вітаміну А в досліджуваному розчині визначити за калібрувальним графіком.
Вміст вітаміну А в 1 мл риб’ячого жиру розрахувати за формулою:
де: х – вміст вітаміну А в 1 мл риб’ячого жиру, МО;
а – кількість вітаміну А в 1 мл досліджуваного розчину (щоб отримати цю величину, необхідно знайдену за графіком кількість вітаміну А в 0,4 мл розчину розділити на 0,4);
g – кількість риб’ячого жиру, мл;
V – загальний об’єм досліджуваного хлороформного розчину риб’ячого жиру, мл.