- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
Потрібно знати:
1) хімічну природу флавоноїдних сполук;
2) поширення біофлавоноїдів;
3) роль флавоноїдів у живих організмах;
4) функціональний зв’язок між вітамінами Р і С;
5) наслідки Р-авітамінозу.
Потрібно вміти:
1) написати структурні формули рутину, катехіну, кверцетину, кемпферолу, дельфінідину, цианідину, пеларгонідину тощо;
2) написати рівняння реакцій, на яких ґрунтується визначення вітаміну Р за Левенталем.
Р-вітамінну активність мають більше десятка рослинних сполук, близьких за структурою, в основі якої знаходиться скелет флавону. Препаратами вітаміну Р є: цитрин (гесперидин) з цитрусових, препарат з листя чайного дерева, рутин з листя гречки.
В
основу визначення катехінів покладено
метод окислення флавоноїдів перманганатом
калію. Катехіни екстрагують
з чаю дистильованою водою. Водні розчини
титрують 0,1 н. KMnO4
у присутності
індикатора індигокарміну. Результати
титрування порівнюють зі стандартним
коефіцієнтом титрування за Левенталем,
який дорівнює 6,4, оскільки експериментально
встановлено, що 1 мл 0,1 н. KMnO4
окислює 6,4 мкг рутину.
Реактиви.
0,1 н. розчин перманганату калію (KMnO4), 0,1% розчин індикатору індигокарміну, чай або готовий екстракт.
Хід роботи.
Наважку чаю масою 0,25 г залити нагрітою до кипіння водою об’ємом 100 мл і кип’ятити протягом 5 хв у колбі зі зворотнім холодильником чи лійкою. Отриманий екстракт охолодити, відібрати 2 мл і перенести в іншу колбу, куди налити ще 50 мл дистильованої води і 5 мл розчину індигокарміну. Після доливання індигокарміну вміст колби набуває інтенсивного синього забарвлення.
Ретельно перемішуючи рідину в колбі, вміст титрувати 0,1 н. розчином KMnO4 до появи жовтого забарвлення через перехідні відтінки – від синього до зеленого і зеленувато-жовтого. Для контролю титрують 52 мл води із внесеним до неї 5 мл розчину індигокарміну.
Різниця між дослідним і контрольним титруванням становить собою кількість мілілітрів 0,1 н. KMnO4, які йдуть на окислення катехінів.
Для розрахунку результатів аналізу користуються формулою:
де: х – вміст вітаміну Р у препараті, %;
а – кількість 0,1 н. KMnO4, яка йде на титрування дослідного розчину препарату, мл;
b – кількість 0,1 н. KMnO4, яка йде на титрування контрольної проби, мл;
6,4 – стандартний розрахунковий коефіцієнт титрування;
V1 – об’єм, в якому розчинено наважку чаю, мл;
V2 – об’єм розчину, взятого для титрування, мл;
Р – наважка, мг.
Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
Потрібно знати:
1) до складу яких життєво важливих сполук входить нікотинова кислота і яку функцію вони виконують;
2) біохімічні реакції, в яких беруть участь сполуки, що містять нікотинову кислоту;
3) продукти, в яких міститься нікотинова кислота, та наслідки її нестачі в організмі;
4) добову потребу у вітаміні РР.
Потрібно вміти:
1) написати структурні формули нікотинової кислоти, нікотинаміду, відновлені та окислені форми нікотинамідаденіндинуклеотиду (NAD) та нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату (NADP);
2) написати рівняння реакцій окислення та відновлення NAD.
В
організмі нікотинова кислота, або
вітамін РР, перебуває у вигляді аміду.
Відсутність або нестача нікотинової
кислоти в їжі викликає захворювання на
пелагру (ураження нервової системи,
шлунково-кишкового тракту і шкіри). Амід
нікотинової кислоти є складовою частиною
нікотинамідаденіндинуклеотиду
(NAD+)
та нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату
(NADP+)
– важливих коферментів та простетичних
груп оксидоредуктаз.
Принцип реакції полягає у здатності гідросульфіту натрію відновлювати нікотинову кислоту з утворенням сполуки жовтого кольору.
Реактиви.
10% розчин бікарбонату натрію, 5% розчин гідросульфіту натрію, препарат вітаміну РР.
Хід роботи.
У пробірку помістити 5–10 мг вітаміну РР і додати 1,5 мл 10% розчину бікарбонату натрію, перемішати і додати 1,5 мл свіжоприготованого 5% розчину гідросульфіту натрію. Спостерігати появу жовтого кольору.
