- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
Потрібно знати:
1) хімічну природу вітамінів;
2) класифікацію вітамінів;
3) роль аскорбінової кислоти в організмі та механізм дії цього вітаміну, наслідки авітамінозу;
4) добову потребу у вітаміні С для людини та умови, за яких вона зростає;
5) шляхи синтезу вітаміну С в рослинах; поширення в природі цього вітаміну.
Потрібно вміти:
1) написати структурну формулу аскорбінової кислоти та рівняння реакцій її окислення та відновлення;
2) рівняння реакції, на якій ґрунтується визначення вітаміну С за Тільманом.
Аскорбінова кислота задіяна у багатьох окисно-відновних реакціях завдяки її здатності до зворотного окислення до дегідроаскорбінової кислоти:
Метод ґрунтується на здатності 2,6-дихлорфеноліндофенолу (ДХФІФ) змінювати забарвлення при відновленні. У лужному середовищі окислений ДХФІФ має синє забарвлення, у кислому – рожеве, а при відновленні – знебарвлюється. Досліджуваний розчин титрують у кислому середовищі (для запобігання руйнування вітаміну С) лужним розчином ДХФІФ. Доки аскорбінова кислота присутня в досліджуваному розчині, доти вона відновлює ДХФІФ, який при цьому знебарвлюється. Віддаючи електрони ДХФІФ, аскорбінова кислота окислюється і перетворюється в дегідроаскорбінову:
Після окислення всієї аскорбінової кислоти нові порції барвника, потрапляючи в кисле середовище, зумовлюють появу рожевого забарвлення. Барвник в цьому випадку не знебарвлюється, оскільки відновник (аскорбінова кислота) – відсутній.
Для розрахунку вмісту аскорбінової кислоти в природних джерелах з високим вмістом вітаміну С – капуста, картопля, хвоя, шипшина та ін., використовують формулу:
де: х – вміст аскорбінової кислоти в міліграмах на 100 г продукту;
0,088 – перерахунковий коефіцієнт (1 мл 0,001 н. ДХФІФ відповідає 0,088 мг аскорбінової кислоти);
А – результат титрування 0,001 н. розчином ДХФІФ, мл;
Б – об’єм екстракту, взятий для титрування, мл;
В – кількість продукту, взята для аналізу, г;
Г – загальна кількість екстракту, мл;
100 – перерахунок на 100 г продукту.
Реактиви.
0,001 н. розчин Na-солі 2,6-дихлорфеноліндофенолу, 10% HCl.
Приготування 2,6-дихлорфеноліндофенолу (за Серенсеном). Для приготування розчину барвника використовують 70 мМ фосфатний буфер, оскільки у водному розчині індикатор швидко руйнується. Готують водні розчини солей: 9,078 г/л KH2PO4 і 11,867 г/л Na2HPO42H2O. Розчини зберігають окремо. Їх змішують у співвідношенні 2:3; при цьому рН суміші становитиме 6,9-7,0. Зважують 0,25 г барвника, доливають 700 мл води, збовтують і додають 300 мл буферної суміші. Наступного дня розчин фільтрують. Визначають титр за стандартним розчином солі Мора. Для цього точно відміряють 10 мл індикатора, додають 5 мл насиченого розчину оксалату амонію і титрують з мікробюретки 0,01 н. розчином солі Мора, доки блакитний колір індикатора не зміниться на солом’яно-жовтий. Для отримання 0,01 н. розчину солі Мора 3,92 г солі розчиняють в 1 л 0,02 н. розчину сірчаної кислоти. Титр солі Мора встановлюють за 0,01 н. розчином перманганату калію.
Хід роботи.
Роботу проводити у витяжній шафі!
1) Визначення вмісту вітаміну С в капусті. Зважити 1 г капусти, розтерти у ступці з 2 мл 10% розчину HCl, долити 8 мл води і відфільтрувати. Відміряти для титрування 2 мл фільтрату, додати 0,5 мл 10% розчину HCl і титрувати ДХФІФ до рожевого забарвлення, що зберігається протягом 30 сек. Розрахувати вміст аскорбінової кислоти в 100 г капусти за формулою, наведеною вище.
Відомо, що у 100 г капусти може міститися 25–60 мг аскорбінової кислоти, у 100 г шипшини – 500–1500 мг, а в хвої – 200–400 мг.
2) Визначення вмісту вітаміну С в картоплі. Зважити 5 г картоплі, розтерти у ступці з 1 мл 10% розчину HCl (щоб картопля не темніла). Поступово долити дистильовану воду – до об’єму 15 мл. Отриману масу злити у скляночку, сполокати ступку водою (невеликим, але відомим об’ємом), злити її по скляній паличці в склянку. Відміряти для титрування 2 мл фільтрату і титрувати 0,00l н. розчином ДХФІФ до появи рожевого забарвлення. У 100 г картоплі зазвичай міститься 1–5 мг вітаміну С.
