
- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
Потрібно знати:
1) принципи методів, які вивчаються;
2) роль ДНКаз у клітині та спектр їхнього застосування у генетичній інженерії.
Потрібно вміти:
1) написати рівняння реакції, яку каталізує ДНКаза.
Нуклеази каталізують гідроліз фосфодиефірних зв’язків у високополімерних молекулах нуклеїнових кислот. В результаті реакції утворюється суміш оліго- та мононуклеотидів.
1) Спектрофотометричне визначення активності дезоксирибонуклеаз
Реактиви.
Розчин натрієвої солі ДНК (2 мг/мл), 50 мМ розчин сульфату магнію, 0,1 М ацетатний буфер, препарат дезоксирибонуклеази.
Хід роботи.
Активність визначають в середовищі, склад якого наведений в таблиці. Об’єми реактивів потрібно обчислити самостійно, враховуючи те, що загальний об’єм проби в кюветі становить 2 мл.
Таблиця. Склад середовища для визначення активності дезоксирибонуклеази
Компоненти |
Кінцева концентрація |
Вихідна концентрація |
На одну пробу (2 мл), мкл |
На п’ять проб (10 мл), мкл |
Розчин Na–ДНК |
0,04 мг/мл |
2 мг/мл |
|
|
Ацетатний буфер |
0,05 М |
0,1 М |
|
|
MgSO4 |
5 мМ |
50 мМ |
|
|
Вода |
– |
– |
|
|
Препарат |
– |
– |
100 |
|
В кварцову кювету внести по 1,9 мл середовища для визначення активності (температура дорівнює 25°С), і за даною сумішшю обнулити спектрофотометр при довжині хвилі 260 нм. Додати в кювету 100 мкл препарату, який містить 20–30 мкг дезоксирибонуклеази, і знімати покази оптичної густини протягом п’яти хвилин. За одну одиницю активності приймають кількість ферменту, яка здатна за 1 хв призводити до збільшення оптичної густини при 260 нм на одну одиницю. Визначити концентрацію білка у препараті (див. роботу № 8) і розрахувати питому активність (робота № 32) дезоксирибонуклеази.
2) Метод Олфрі та Мірського
Реактиви.
Субстратний розчин: до 1 мл розчину натрієвої солі ДНК (2 мг/мл) додати 1 мл розчину Na2SO4 і 0,4 мл розчину фенолового червоного (фенолсульфофталеїну), довести рН до 7,5 додаванням 0,01 н. розчину NaOH і розвести дистильованою водою до об’єму 3 мл.
Розчин фенолового червоного: у мірній колбі на 100 мл змішати 10 мг фенолсульфофталеїну, 0,28 мл 0,1 н. розчину NaOH, 3 мл етанолу (96% об.), 40 мл 70 мМ калій-фосфатного буферу з рН 7,5, після чого довести водою до мітки.
Хід роботи.
15 мг тканини швидко розтерти в 10 мл охолодженого фізіологічного розчину та центрифугувати при 10000 g протягом 15 хв. В кювету спектрофотометра додати 0,5 мл надосадової рідини (супернатанту), яка містить ДНКазу, і 1,5 мл субстратного розчину. Визначати оптичну густину на спектрофотометрі в циклічному режимі протягом трьох хвилин при 558 нм. За одну одиницю активності приймають таку кількість ферменту, яка призводить до зниження оптичної густини на 1,0 за хвилину. Для розрахунку питомої активності обчислене значення активності ділять на значення концентрації білка в супернатанті.