Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів

Потрібно знати:

1) приклади моно- та поліненасичених жирних кислот;

2) вплив жирнокислотного складу ліпідів на їхні властивості;

3) фізіологічне значення ненасичених жирних кислот.

Потрібно вміти:

1) написати рівняння реакції, яка лежить в основі методу визначення йодного числа ліпідів.

Йодне число є важливою кількісною характеристикою ліпідів, оскільки воно дає уявлення про ступінь ненасиченості жирних кислот, які входять до складу даного препарату ліпідів. Йодним числом називають число грамів йоду, здатне зв’язатися зі 100 г ліпідів. Йод та інші галогени приєднуються до ліпідів по місцях подвійних зв’язків у ланцюзі жирної кислоти. Існує кілька методів визначення йодного числа. У більшості з них як реагент використовують не сам йод (він реагує з ліпідами повільно і нерівномірно), а його сполуки з іншими галогенами. Одним з простих і зручних методів є визначення йодного числа з використанням дибромпіридину. Розчин ліпіду обробляють цим реагентом, а потім для визначення дибромпіридину, який не прореагував, додають йодистий калій. При цьому утворюється еквівалентна кількість йоду, який відтитровують гіпосульфітом.

Реактиви.

Реактив Дома (0,05 н. розчин дибромпіридину). Для приготування реактиву до 5 мл крижаної оцтової кислоти додати 1,85 мл концентрованої H₂SO₄ і 2,06 мл піридину, розчиненого в 5 мл крижаної оцтової кислоти. Суміш охолодити, розчинити у ній 2 г (0,63 мл) брому і довести об’єм крижаною оцтовою кислотою до 500 мл.

Свіжоприготований 10% розчин йодистого калію; 1% розчин розчинного крох­малю; 0,2 н. розчин гіпосульфіту натрію; хлороформний розчин ліпідів.

Хід роботи.

Роботу проводити у витяжній шафі! В колбу з притертим корком помістити 5 мл хлороформного розчину, в якому міститься 2-5 мг ліпідів, і додати 5 мл реактиву Дома. Колбу закрити корком, її вміст струшувати протягом кількох хвилин, а потім залишити при кімнатній температурі на 15 хв. Після цього додати 0,5 мл розчину КІ і 0,5 мл води, перемішати і титрувати розчином гіпосульфіту натрію до солом’яно-жовтого кольору, після чого додати кілька крапель розчину крохмалю і остаточно відтитрувати до зникнення синього забарвлення. Паралельно таким же методом обробити контроль, який містить 5 мл хлороформу.

Проведення розрахунків. Спочатку знайти різницю об’ємів розчинів, які пішли на титрування контрольної та дослідної проб (ΔV = V_к – V_д), а потім визначити йодне число за формулою:

де: x – йодне число, К – поправка титру розчину гіпосульфіту (приймається за 1), ΔV – різниця об’ємів розчинів, які пішли на титрування контрольної та дослідної проб, Р – наважка ліпіду в мг.

Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)

Потрібно знати:

1) хімічну будову та функцію холестеролу і його похідних (вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів) в організмі людини;

2) функцію холестеролу в інших живих організмах;

3) хвороби, пов’язані з порушенням обміну холестеролу, та можливі методи їхньої профілактики і корекції;

4) принцип методу визначення холестеролу за Блюром.

Потрібно вміти:

1) написати структурні формули холестеролу та його похідних;

2) написати рівняння реакцій, на яких ґрунтується визначення холестеролу за Блюром.

Холестерол у кількості 0,3–0,5 г потрапляє з харчовими продуктами, а також синтезується в організмі – в кількості 0,8–2,0 г за добу. Особливо багато холестеролу синтезується в печінці, наднирниках, нирках, стінці артерій.

В основі кількісного визначення холестеролу лежить кольорова реакція холесте­ролу із сірчаною кислотою. Під впливом сірчаної кислоти та оцтового ангідриду холе­стерол перетворюється у вуглеводні із сумарними формулами С₅₄Н₈₆ та С₅₄Н₈₈ – бі­холестадієни. Біхолестадієни, у свою чергу, перетворюються у дієнові кислоти, реагу­ючи з молекулами сірчаної кислоти. При взаємодії з двома молекулами H₂SO₄ утворю­ється продукт червоного кольору, а при взаємодії з однією молекулою H₂SO₄ – продукт зеленого кольору (реакція Лібермана–Бухардта).

Реактиви.

Суміш Блюра (3 частини етанолу і 1 частина медичного (диетилового) ефіру), оцто­вий ангідрид, концентрована сірчана кислота, хлороформ, сироватка крові.

Хід роботи.

Роботу проводити у витяжній шафі!

1) Екстракція холестеролу

В пробірку внести 0,1 мл сироватки крові і 2 мл суміші Блюра, перемішати і помістити на киплячу водяну баню. Коли рідина в пробірці закипить, пробірку вийняти із бані і вміст профільтрувати через паперовий фільтр, знежирений в суміші Блюра. В пробірку додати по 2 мл суміші Блюра, яку злити в той же фільтрат. Фільтрат випарувати на водяній бані.

2) Визначення холестеролу

Отриманий осад розчинити в 2 мл хлороформу, додати 0,5 мл оцтового ангідриду і 4 краплі H₂SO₄, помістити на 20 хв в темне місце для розвитку забарвлення, після чого колориметрувати на ФЕК з червоним світлофільтром (630–690 нм) в кюветі з довжи­ною оптичного шляху 5 мм. Паралельно із дослідною пробою провести обробку (екс­тракцію і визначення) стандартної проби, яка замість сироватки крові містить 0,1 мл розчину холестеролу в суміші Блюра.

Обидві проби колориметрувати проти розчину, який складається із 2 мл хлоро­форму, 0,5 мл оцтового ангідриду і 4 краплі концентрованої H₂SO₄.

Вміст холестеролу визначити за формулою:

де: х – вміст холестеролу в грамах на літр,

D – оптична густина розчинів.