- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
Потрібно знати:
1) принцип ензиматичного визначення концентрації лактату;
2) особливості будови та роль лактатдегідрогенази в організмі людини та діагностичне значення цього ферменту.
Метод ґрунтується на ензиматичному окисленні молочної кислоти до піровиноградної ферментом лактадегідрогеназою при одночасному відновленні NAD+ до NADH:
Лактат
+ NAD+
Піруват + NADH + Н+
Рівновага реакції зсунута в бік утворення молочної кислоти. Проте, якщо утворену піровиноградну кислоту зв’язувати гідразином або семікарбазидом у вигляді гідразонів або семікарбазонів і реакцію проводити в лужному середовищі, то молочну кислоту можна повністю перевести в піровиноградну. Кількість молочної кислоти розраховують за NADH, який утворюється в результаті реакції, визначаючи зміну оптичної густини при 340 нм.
Реактиви.
Гліцин-гідразиновий буфер, рН 9,0 (0,1 М гліцин, 0,1 М гідразин); 30 мМ NAD+, рН 6,0; 100 мМ калій-фосфатний буфер, рН 7,4; ЛДГ – 2 мг/мл (комерційний препарат) або екстрат м’язів у розведенні 1:25 (як джерело ферменту); 2 н. NaOH; 0,5 М розчин HСlO4.
Хід роботи.
Приготування гліцин-гідразинового буферу
Розчинити необхідні наважки гліцину і гідразину в невеликій кількості дистильованої води, перенести в мірну колбу на 100 мл, довести значення рН суміші 2 н. NaOH до 9,0 і долити дистильовану воду до мітки.
Отримання екстракту м’язів 1:25 (джерела ЛДГ)
Приготувати гомогенат м’язів на 100 мМ калій-фосфатному буфері і центрифугувати 10 хв при 15000 g і 4С. Супернатант є екстрактом без ядер, мітохондрій і уламків клітин. Він використовується як джерело ЛДГ. Екстракт можна довго зберігати в замороженому стані. Для визначення молочної кислоти використовують екстракт у розведенні 1:25.
Визначення лактату
Наважку тканини гомогенізувати в охолодженому 0,5 М розчині надхлорної кислоти HСlO4 (співвідношення тканини і кислоти 1:5, маса:об’єм) і екстрагувати на холоді 30 хв. Осаджені білки відділити центрифугуванням протягом 15 хв при 15000 g. Супернатант нейтралізувати 5 н. розчином КОН і залишити на льоді не менш, ніж на годину (можна на ніч). Осад перхлорату калію KClO4 відділити центрифугуванням при 4°С. В отриманому супернатанті визначити вміст лактату.
Приготувати проби для визначення концентрації молочної кислоти згідно з таблицею.
Склад проби |
Об’єм, мл |
|
Контрольна |
Дослідна |
|
Гліцин-гідразиновий буфер 30 мМ NAD+ Розчин ЛДГ або екстракт м’язів Н2О Досліджуваний розчин
|
2,6 0,2 0,1 0,1 |
2,6 0,2 0,1 0,1 |
Ретельно перемішати вміст пробірок і помістити їх у термостат при 25°С на 60 хв. Після інкубації проби охолодити і визначити оптичну густину проти контрольної проби. Кількість молочної кислоти в пробі розрахувати, враховуючи всі розведення.
де: С – концентрація лактату, нмоль/г тканини;
D – різниця між оптичними густинами дослідної і контрольної проб;
Vпр – об’єм проби (в даному випадку 3 мл);
Р – розведення, використане при приготуванні гомогенату (в даному випадку 6);
– коефіцієнт молярного поглинання NADH, М–1см–1;
l – довжина оптичного шляху променя світла;
nгом – об’єм препарату (в мл), який додається в пробу.
ІІІ. Ліпіди
