- •Перелік абревіатур
- •Лабораторна робота № 1 Якісні реакції на білки
- •Лабораторна робота № 2 Фізико-хімічні властивості білків
- •Лабораторна робота № 3 Висолювання білків
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ізоелектричної точки білків
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6 Фракціонування білків сульфатом амонію
- •Лабораторна робота № 7 Спектрофотометричний і колориметричний методи визначення концентрації речовин
- •Лабораторна робота № 8 Колориметричне визначення концентрації білка методом Бредфорда
- •Лабораторна робота № 9 Спектрофотометричний метод визначення концентрації білка, який ґрунтується на здатності поглинати ультрафіолетове світло
- •Лабораторна робота № 10 Визначення вмісту сечовини в сечі
- •Лабораторна робота № 11 Електрофорез білків у поліакриламідному гелі
- •Іі. Вуглеводи Лабораторна робота № 12 Якісні реакції на вуглеводи
- •Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
- •Лабораторна робота № 14 Кількісне визначення фруктози на основі реакції Селіванова
- •Лабораторна робота № 15 Кількісне визначення піровиноградної кислоти колориметричним методом
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації лактату ензиматичним методом
- •Лабораторна робота № 17 Вивчення властивостей жирів
- •Лабораторна робота № 18 Визначення йодного числа ліпідів
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення холестеролу (за Блюром)
- •Іv. Нуклеїнові кислоти Лабораторна робота № 20 Визначення сумарного вмісту нуклеїнових кислот
- •Лабораторна робота № 21 Визначення вмісту нуклеїнових кислот з дифеніламіном
- •Лабораторна робота № 22 Визначення активності дезоксирибонуклеаз
- •V. Вітаміни і гормони Лабораторна робота № 23 Кількісне визначення вітаміну с (за Тильманом)
- •Лабораторна робота № 24 Кількісне визначення вітаміну р (катехінів) за Левенталем
- •Лабораторна робота № 25 Реакція вітаміну рр з гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 26 Окислення вітаміну в1 до тіохрому
- •Лабораторна робота № 27 Відновлення рибофлавіну
- •Лабораторна робота № 28 Кількісне визначення вітаміну а
- •Лабораторна робота № 29 Кількісне визначення вітаміну d
- •Лабораторна робота № 30 Кількісне визначення вітаміну е
- •Лабораторна робота № 31 Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну
- •VI. Ферменти Лабораторна робота № 32 Визначення активності ферментів спектрофотометричним методом
- •Лабораторна робота № 33 Вплив різних чинників на активність α-амілази слини
- •Лабораторна робота № 34 Визначення кінетичних характеристик ферментів на прикладі лактатдегідрогенази
- •Лабораторна робота № 35 Активація та інгібування ферментів (на прикладі фосфофруктокінази)
- •Лабораторна робота № 36 Інгібування лактатдегідрогенази надлишком субстрату
- •Лабораторна робота № 37 Визначення активності амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 38 Очистка амф-дезамінази
- •Лабораторна робота № 39 Очистка лактатдегідрогенази шляхом висолювання сульфатом амонію
- •Vіі. Вільнорадикальні процеси Лабораторна робота № 40 Визначення активності супероксиддисмутази (сод)
- •Лабораторна робота № 41 Визначення активності глутатіонпероксидази
- •Лабораторна робота № 42 Визначення активності глутатіонредуктази
- •Лабораторна робота № 43 Визначення активності глутатіон-s-трансферази
- •Лабораторна робота № 44 Визначення вмісту карбонільних груп у білках
- •Лабораторна робота № 45 Визначення вмісту пероксидів ліпідів
- •Лабораторна робота № 46 Визначення вмісту тбк-активних продуктів
- •Лабораторна робота № 47 Визначення вмісту тіолових груп
- •Лабораторна робота № 48 Визначення вмісту глутатіону
- •Питання контролю рівня знань на підсумкових заняттях
- •Програмові вимоги до куpсу “Біохімія”
- •Рекомендована література Теоретичний курс
- •Практичний курс
Лабораторна робота № 13 Кількісне визначення глюкози і глікогену
Потрібно знати:
1) будову найрозповсюдженіших у живому світі полісахаридів – целюлози, крохмалю, глікогену, хітину, інуліну, агар-агару;
2) суть методів, на яких ґрунтується якісне і кількісне визначення глікогену та крохмалю;
3) роль глікогену в організмі тварин і грибів; шляхи його утворення та використання.
Потрібно вміти:
1) написати реакції, в результаті яких з глюкози і лактату утворюється глікоген (глюконеогенез);
2) написати хімічні реакції, які лежать в основі кількісного визначення глюкози.
Похідні вуглеводів типу фурфуролів, які утворюються при нагріванні глюкози з концентрованою сірчаною кислотою, дають з антроном забарвлені сполуки. За інтенсивністю забарвлення визначають кількість глюкози. Утворене забарвлення пропорційне кількості глюкози в діапазоні від 10 до 100 мкг глюкози в пробі.
Реактиви.
Антрон – 0,2% розчин, приготовлений на 95% розчині Н2SO4; розчин готують перед визначенням і ставлять на лід; стандартний розчин глюкози (0,5 г/л); 30% розчин КОН.
Хід роботи.
Роботу проводити у витяжній шафі!
1) Визначення глюкози. В широкі пробірки, які стоять у суміші лід-вода, налити по 2 мл досліджуваного розчину, який містить 25–200 мкг глюкози, і при струшуванні додати по 4 мл свіжоприготованого розчину антрону. Проби ретельно перемішати і поставити на водяну баню при 90°С. Через 10 хв проби охолодити до кімнатної температури, і утворене зелене забарвлення зі слабким синім відтінком фотометрувати при 620 нм (забарвлення стабільне при кімнатній температурі протягом кількох годин). Одночасно з досліджуваними розчинами поставити контрольну пробу з дистильованою водою і кілька проб з різними кількостями стандартного розчину глюкози для побудови калібрувального графіка.
Таблиця. Приготування проб для побудови калібрувального графіка
№ пробірки |
Об’єм станд. розчину глюкози, мл |
Об’єм води, мл |
Об’єм розчину антрону, мл |
Вміст глюкози у стандартному розчині, мкг |
Оптична густина, D620 або D590 |
1 2 3 4 5 |
– 0,05 0,10 0,20 0,40 |
2,00 1,95 1,90 1,80 1,60 |
4 4 4 4 4 |
– 25 50 100 200 |
|
2) Визначення глікогену. Досліджувану пробу попередньо обробити лугом для руйнування простих цукрів. При високому вмісті глікогену в пробі визначення проводять “прямим” методом, тобто безпосередньо з розчину. Прямий метод застосовується для визначення глікогену в тканині печінки. Якщо вміст глікогену в пробі невисокий, то перед визначенням його осаджують спиртом – “непрямий метод”. В цьому випадку необхідне попереднє відокремлення глікогену, оскільки забарвлення з антроном дають також і продукти гідролізу білка, і при невеликих кількостях глікогену це впливає на результати визначення.
Прямий метод. В пробірки, які містять 1 мл гомогенату (25–100 мг тканини), додати по 3 мл 30% розчину КОН. Проби закрити корками і кип’ятити на водяній бані 20 хв. Після цього розчин охолодити до кімнатної температури, вміст пробірок кількісно перенести в мірні колбочки на 25–50 мл в залежності від вмісту глікогену в пробах (1 мл отриманого розчину повинен мати від 3 до 30 мкг глікогену) і об’єм довести водою до мітки. В широкі пробірки відібрати по 2 мл отриманого розчину, поставити їх на лід, додати при струшуванні 4 мл розчину антрону, ретельно перемішати, поставити на 10 хв на водяну баню при 90°С, потім охолодити і фотометрувати при 620 нм.
Паралельно з досліджуваними розчинами поставити контрольну пробу з дистильованою водою і проби зі стандартними розчинами глюкози. Для розрахунку вмісту глікогену знайдену по калібрувальному графіку кількість глюкози (калібрувальний графік будується за глюкозою) помножити на коефіцієнт 0,9, оскільки молекулярна маса глюкозного залишку в глікогені дорівнює 162, а молекулярна маса глюкози – 180 (162 : 180 = 0,9).
“Непрямий метод”. В центрифужну пробірку внести 25-100 мг досліджуваної тканини, 1 мл гомогенату або безбілкового фільтрату, додати 3 мл 30% розчину КОН і кип’ятити на водяній бані протягом 20 хв. Потім проби охолодити, додати такий же об’єм (4 мл) спирту, добре перемішати скляною паличкою і кип’ятити на водяній бані. Коли суміш закипить, проби охолодити, і осад глікогену відділити центрифугуванням протягом 15 хв при 3000 об/хв. Супернатант обережно злити, осад глікогену розчинити в 1 мл дистильованої води і знову осадити таким же об’ємом спирту, нагріваючи пробу до кипіння на водяній бані. Осад глікогену відділити центрифугуванням, підсушити на повітрі, розчинити в 2 мл дистильованої води і провести колориметричне визначення, як вказано вище.
