18.1.4. Можливі загрози для економічної безпеки суб'єкта господарювання

Загрозу економічній безпеці господарюючого суб'єкта можуть становити як внутрішні, так і зовнішні фактори. До внутрішніх факторів зараховують такі: недостатньо кваліфіковане обслуговування наявного технологічного устатку­вання, що може спричинити його поломку, аварію; порушення технологічного процесу, що може спричинити випуск неякісної продукції; допущення її бра­ку; недотримання внутрішнього розпорядку і режиму роботи підприємства, що може вплинути на нестабільність діяльності; негарантовану технічну без­пеку на всіх основних і допоміжних дільницях, що може призвести до нещас­них випадків; ненадійне забезпечення робітничими кваліфікованими кадра­ми, спеціалістами підприємства; не створені нормальні умови праці робітників у виробничих цехах і на робочих місцях, що може призвести до збоїв у вироб­ництві, нещасних випадків; не поставлена на належному рівні система орга­нізації й управління виробництвом, що може призвести до банкрутства суб'єкта господарювання; не передбачені достатні заходи з охорони матеріальних цінно­стей, надійність складських приміщень, охорона в цілому підприємства, засо­би інформації і сигналізації.

Можуть бути й інші внутрішні загрози економічної безпеки підприємства (резервні джерела забезпечення електроенергією, теплом, водою тощо).

Не менш важливими є можливі зовнішні загрози економічної безпеки су­б'єкта господарювання: забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, деталями, напівфабрикатами з перебоями; ненадійні партнери з кооперації виробництва; часті перебої в постачанні виробництва електроенергії, тепла, палива, води, що призводять до простоїв і нанесення збитків підприємству; можливі стихійні явища: пожежа, паводки, форс-мажорні явища (землетруси, воєнні конфлікти та ін.).

Негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховуються в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Ефективність діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства оцінюється використанням даних про витрати на запобігання можливих нега­тивних впливів на економічну безпеку та розмірами відверненої і можливо заподіяної шкоди. Конкретне оцінювання ефективної роботи структурних підрозділів суб'єктів господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників: витрати на здійснення заходів; можливий розмір відверненої шкоди; розмір заподіяної шкоди; ефективність вжитих за­ходів (різниця між розмірами відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати, що спрямовані на здійснення заходів).

Як правило, для зручності користування зазначені показники подаються у формі таблиць, які дають можливість проаналізувати ефективність зазначе­них витрат і можливий отриманий економічний ефект.

18.2. Рівень економічної безпеки і кризовий стан підприємства

18.2.1. Основні ознаки достатнього рівня економічної безпеки за умов ринкової системи господарювання

У ринкових умовах господарювання найбільш високою гарантією безпеки діяльності підприємства є гарантований ринок збуту продукції, її конкурен­тоспроможність і надійність. Відповідна ніша на ринку, стабільні споживачі продукції, доступні ціни на товари сприяють довготерміновим угодам на по­ставку продукції на взаємовигідних умовах.

Важливими факторами економічної безпеки в ринкових умовах є купівель на спроможність клієнтів і попит на певну продукцію. Вона визначається відповідними гарантіями в процесі споживання певної продукції, її якісними показниками, гарантіями обслуговування, терміном використання.

Важливою ознакою економічної безпеки є надійність внутрішніх і зовнішніх факторів виробничої діяльності підприємства, які забезпечують його стабіль­ну роботу і гарантію поставок товарів у визначених обсягах, і строки поставки.

Не менш важливе значення має достатня інформаційно-рекламна діяльність на продукцію, на її якісні та кількісні показники, дизайнове оформлення то­вару, його зовнішній вигляд.

Оперативна реалізація заходів щодо розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням повного комплексу робіт, зокрема: збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється за допомогою офіційних контактів з різноманітними джерелами відкритої інформації; одержання неофіційних носіїв інформації за допомогою спеціальних технічних заходів; аналізу одержуваної інформації з дотриман­ням загальноприйнятих принципів організації робіт (систематизації, безперерв­ності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (ло­кальних із специфічних проблем, загальнокорпоративних); прогнозування тенденцій розвитку науково-технічних, технологічних, економічних і політич­них процесів на підприємстві та за його межами, у країні, світі стосовно кон'юн­ктури ринку. Слід спрогнозувати показники, які необхідно досягти суб'єкту господарювання (об'єкти виробництва, технічного розвитку, фінансового за­безпечення); оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробки рекомендацій з метою підвищення цього рівня на конкретно­му суб'єкті господарювання.