
- •19.1. Структурна перебудова економіки і реструктуризація підприємств
- •19.1.1. Об'єктивна необхідність і стратегія структурної перебудови економіки та її базових галузей
- •19.1.2. Сутнісна характеристика реструктуризації підприємств (організацій) та її організаційні форми
- •19.1.3. Види реструктуризації та вплив форм власності на її здійснення
- •19.2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації суб'єктів господарювання
- •19.2.1. Розробка і реалізація програми реструктуризації різних організаційних утворень
- •19.2.2. Конверсія, диверсифікація та розукрупнення виробництва як дієві форми реструктуризації суб'єктів господарювання
- •19.2.3. Холдингові компанії як нові організаційні утворення та економічне обґрунтування їх створення в окремих галузях
- •19.2.4. Методичні підходи до визначення ефективності реструктуризації різних суб'єктів господарювання
- •19.3. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб'єктів
- •19.3.1. Тлумачення механізму санації та цілей її проведення
- •19.3.2. Програма санаційних заходів фінансово-економічного характеру
- •10.3.3. Особливості державної підтримки проведення санації потенційно конкурентоспроможних підприємств
- •19.3.4. Практика, масштаби та ефективність санації суб'єктів господарювання в Україні
- •Запитання і завдання для самоконтролю
19.2.3. Холдингові компанії як нові організаційні утворення та економічне обґрунтування їх створення в окремих галузях
Холдингові компанії — це господарюючі суб'єкти, які володіють контрольними пакетами акцій інших, одного або більше господарюючих суб'єктів. Вони створюються в процесі корпоратизації та приватизації з метою сприяння кооперуванню підприємств і зміцнення виробничих зв'язків між ними.
Згідно з Указом Президента України від 11.05.94 № 224/94 "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації", холдингові компанії можуть створюватись в результаті:
заснування їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або спільно з іншими засновниками способами, передбаченими Положенням, яке міститься у згаданому вище Указі Президента, і поєднання цих способів;
поглинання одного господарюючого суб'єкта іншим (придбання контрольного пакета акцій) у процесі приватизації. При цьому господарюючий суб'єкт, що поглинає, визнається холдинговою компанією, а поглинутий — дочірнім підприємством.
Холдингові компанії можуть бути дочірніми підприємствами інших холдингових компаній. Засновник холдингової компанії повинен одержати згоду Антимонопольного комітету України та Міністерства економіки України на створення холдингової компанії у порядку, який затверджують ці органи.
Рішення про створення холдингової компанії за ініціативою підприємства приймає її засновник (засновники) у місячний термін з дня одержання всіх документів, передбачених п. 7 цього Положення.
Холдингову компанію створюють у формі відкритого акціонерного товариства шляхом об'єднання у статутному фонді контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів.
При заснуванні холдингової компанії шляхом об'єднання контрольних пакетів акцій кількох підприємств, орган, уповноважений управляти державним майном самостійно або з іншими засновниками:
подає Міністерству економіки України пропозицію щодо внесення відповідних змін до графіків корпоратизації підприємств, на базі яких пропонується створити холдингову компанію та її дочірні підприємства;
здійснює корпоратизацію зазначених підприємств. При цьому передбачається передача контрольних пакетів акцій до статутного фонду холдингової компанії, яку засновують;
— розробляє план розміщення акцій холдингової компанії;
— затверджує установчі документи холдингової компанії та надає їх для державної реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.
Управління холдинговою компанією, створеною в процесі корпоратизації, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про корпоратизацію. Обов'язки голови правління холдингової компанії, якщо вона створена шляхом об'єднання контрольних пакетів акцій кількох підприємств, покладаються на особу, яка призначається засновником, а якщо вона створена на базі підприємства, що корпоратизується, — на керівника цього підприємства.
Галузі, в яких можуть створюватись холдингові компанії, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України та Антимонопольного комітету України. Створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галузях: торгівля товарами народного споживання і продукцією виробничо-технічного призначення; виробництво і переробка сільськогосподарської продукції; громадське харчування і побутове обслуговування населення; автомобільний транспорт (крім підприємств, що виконують переважно міжнародні перевезення).
Не допускається створення холдингової компанії, якщо вона та її дочірні підприємства або два і більше дочірніх підприємств реалізують взаємозамінні товари (роботи, послуги) та їхня сукупна частина на відповідному загальнодержавному або регіональному ринку перевищує 35 % .
Холдингова компанія, понад 25 % акцій якої належить державі, не має права: збувати продукцію дочірніх підприємств; передавати дочірнім підприємствам право на збут продукції інших дочірніх підприємств (крім експортних операцій); регулювати у будь-якій формі ціни на товари (роботи, послуги) дочірніх підприємств.
Дочірнє підприємство не може володіти паями, акціями, іншими цінними паперами холдингової компанії у будь-якій формі.
Якщо більше 50 % активів холдингової компанії, що створюється, становлять частки (акції, паї) та інші фінансові активи, то: до її статутного фонду, крім зазначених фінансових активів, може входити виключно майно, яке безпосередньо необхідне для забезпечення функціонування апарату управління цієї компанії; контрольні пакети акцій дочірніх підприємств, що передаються засновниками до статутного фонду компанії, не можуть перевищувати ЗО % відповідних статутних фондів цих підприємств.
Створення холдингових компаній ґрунтується на виживанні в складних фінансових умовах. Окремим підприємствам на межі банкрутства складно вижити. Об'єднавши зусилля з фінансово сильнішими підприємствами, мобілізувавши наявні економічні можливості, разом вони виживають і розвивають виробництво, стають платоспроможними, а з часом — і конкурентноспроможними.
При створенні холдингових компаній промислових підприємств намагаються, як правило, мати в складі директорів представників банків, що позитивно впливає на їх діяльність.