19.2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації суб'єктів господарювання

19.2.1. Розробка і реалізація програми реструктуризації різних організаційних утворень

Від характеру й структури споживчого ринку, здатності й можливості його прогнозування, реакції на зміни, що відбуваються, великою мірою залежить існування підприємства, яке виробляє товари, надає послуги. Нерівномірний розвиток економіки, а тим більше його окремих частин дестабілізує ринкові взаємовідносини. Спад виробництва і реалізації продукції викликає кризову ситуацію, і це загальна закономірність, яка властива ринковій економіці.

При проведенні реструктуризації у кожного суб'єкта господарювання має бути індивідуальний підхід до розв'язання завдання виходу його з кризового стану. Реструктуризація підприємств здійснюється після занесення їх до Реє­стру неплатоспроможних підприємств та проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності спеціалістами, які роблять висновки щодо шляхів оздоровлення і пропонують відповідну програму господарської діяль­ності підприємства. Програму розробляють залежно від умов виробничої і гос­подарської діяльності за такими напрямками: організаційними, виробничи­ми, інвестиційними, економічними, зовнішньоекономічної діяльності, управ­ління персоналом, соціальними й екологічними. Розробка програми ґрунту­ється на чітко визначеній і сформульованій меті реструктуризації підприємства.

Незалежно від різних організаційних утворень розробка і реалізація про­грами базується на таких основних положеннях.

1. Якщо підприємство неплатоспроможне, попередньо здійснюється аналіз стану підприємства.

2. Наступним етапом є занесення підприємства до Реєстру неплатоспромож­них підприємств (організацій).

3. Здійснюється поглиблений аналіз техніко-економічного та фінансового стану підприємства.

4. Розробляється обґрунтування необхідності реструктуризації підприєм­ства.

5. Здійснюється розробка програми реструктуризації, розробка бізнес-планів нових реорганізованих підприємств.

6. Вживаються організаційно-економічні, правові, технічні заходи з реструк­туризації.

7. Визначається економічна ефективність реорганізації підприємства.

8. Визначається оцінка результатів створення і функціонування нових організаційно-правових структур.

При розробці програми реструктуризації підприємства і виходу його із кри­зового стану розробляється система заходів, які мають сприяти узгодженню структури виробництва з реальним попитом на його продукцію.

Для досягнення цієї мети, як показує світова практика, необхідно дотриму­ватися таких принципів і головних організаційних заходів з віднайдення необ­хідних коштів для виходу з кризової ситуації.

1. Встановлення єдиної стабільної і надійної для всіх суб'єктів господарю­вання системи комерційних взаємовідносин, прав і зобов'язань у ситуації не­спроможності проводити нормальну діяльність.

2. Створення умов боржникам, що виконують свої зобов'язання, відновити свою діяльність.

3. Створення механізму регулювання фінансових справ фірм-боржників, які виконують свої зобов'язання, з метою їх оздоровлення без скорочення бізнесу.

4. Створення комерційної і правової системи для заохочення роботи чесних і надійних партнерів і формування сприятливих умов з вирішення фінансових справ.

5. Збереження правової і адміністративної структури від можливого при­скорення розвалу підприємства і виникнення спорів та непорозумінь.

6. Збереження, де це можливо й економічно доцільно, перспективних підприємств, які мають фінансові труднощі.

7. Створення механізмів управління, які надійно захищатимуть інтереси товаровиробника (надання кредитів, зміцнення управлінського персоналу й інше).

Це лише короткий перелік принципів функціонування системи, направле­ної на збереження підприємств, які иакф, можливість виживання і пристосу­вання до потреб ринку.