
- •19.1. Структурна перебудова економіки і реструктуризація підприємств
- •19.1.1. Об'єктивна необхідність і стратегія структурної перебудови економіки та її базових галузей
- •19.1.2. Сутнісна характеристика реструктуризації підприємств (організацій) та її організаційні форми
- •19.1.3. Види реструктуризації та вплив форм власності на її здійснення
- •19.2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації суб'єктів господарювання
- •19.2.1. Розробка і реалізація програми реструктуризації різних організаційних утворень
- •19.2.2. Конверсія, диверсифікація та розукрупнення виробництва як дієві форми реструктуризації суб'єктів господарювання
- •19.2.3. Холдингові компанії як нові організаційні утворення та економічне обґрунтування їх створення в окремих галузях
- •19.2.4. Методичні підходи до визначення ефективності реструктуризації різних суб'єктів господарювання
- •19.3. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб'єктів
- •19.3.1. Тлумачення механізму санації та цілей її проведення
- •19.3.2. Програма санаційних заходів фінансово-економічного характеру
- •10.3.3. Особливості державної підтримки проведення санації потенційно конкурентоспроможних підприємств
- •19.3.4. Практика, масштаби та ефективність санації суб'єктів господарювання в Україні
- •Запитання і завдання для самоконтролю
19.1.2. Сутнісна характеристика реструктуризації підприємств (організацій) та її організаційні форми
Сутнісна характеристика реструктуризації підприємства полягає у здійсненні організаційно-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, зростання обсягу конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва. Тобто реконструкція має сприяти оновленню підприємств, які здатні ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки і виготовляти продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Таким чином, реструктуризація — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення стабільної технічної, економічної та фінансової діяльності підприємства.
Є дві основні форми реструктуризації підприємств: оперативна і стратегічна.
Оперативна форма реструктуризації підприємства передбачає: суттєве поліпшення результатів діяльності підприємства в цілому і забезпечення ліквідності товарів, які виготовляються цим підприємством.
Оперативні зміни на підприємстві потребують вжиття комплексу відповідних заходів протягом нетривалого періоду (3—4 місяці), які швидко можуть дати віддачу. Цими заходами можуть бути:
— певні зміни в організаційній структурі підприємства;
— створення і виокремлення нових структурних підрозділів або зменшення їх кількості;
— оперативні заходи зі зниження дебіторської заборгованості;
приведення до можливого мінімуму величини оборотних фондів за рахунок зниження зайвих запасів, реалізації неліквідів, допоміжних матеріалів та ін.
обмеження себе в пайовій участі інших підприємств або повна відмова, якщо така участь виявляється малоефективною;
скорочення обсягів основних фондів (реалізація зайвого обладнання, транспортних засобів та ін.);
— припинення вкладання інвестицій в об'єкти, які є малоефективними;
— глибокий аналіз собівартості продукції з метою зниження всіх видів витрат на її виробництво і жорсткий контроль за процесом виробництва.
Стратегічна реструктуризація підприємства (організації), на відміну від оперативної, має забезпечити довгострокову його конкурентоспроможність. З цією метою розробляється стратегічна концепція розвитку підприємства, його напрямків та інструментарію реалізації цієї мети.
Цьому має передувати аналіз і відповідна оцінка стану підприємства. Одночасно необхідно сформулювати обґрунтування потреби в реструктуризації підприємства з огляду на те, що підприємство має випускати продукцію, доступну платоспроможним споживачам за ціною, таким чином:
визначається науково-технічна стратегія реструктуризації виробництва чи його підрозділу, яка має відповідати сучасним ринковим умовам господарювання;
визначається стратегія стабільного попиту на товари, що тривалий період будуть ліквідними;
враховуються наявні потенціальні економічні можливості та можливі джерела інвестування стратегічної реструктуризації підприємства.