Тема 13 економічна безпека підприємства

Під економічною безпекою підприємства розуміється такий стан об'єкту, при якому небажана зміна яких-небудь якостей (внутрішнього середовища) самого об'єкту, параметрів майна, що належить суб'єкту, і що зачіпає його зовнішній середовища невеликі (менше певної межі).

Відчуття небезпеки або спонукає об'єкт до пошуку шляхів підвищення безпеки, досягнення її прийнятного рівня, або ж дозволяє перемкнути його активність і ресурси на інші цілі, якщо оцінки безпеки великі, тобто низький рівень небезпеки.

Безпека може бути конкретизована в трьох напрямах: по типах суб'єктів, по середовищах їх життєдіяльності, по їх конкретних предметах безпеки, тобто структурним частинам і підсистемам відповідних сфер життєдіяльності суб'єктів.

Обмежимо предмет безпеки шляхом виділення різних об'єктів безпеки. Ними можуть бути:

- ті або інші частини підприємства: підрозділи, групи працівників або власників акцій підприємства;

- ті або інші види ресурсів або майна, наприклад інформація, основні і оборотні фонди підприємства;

- якісні характеристики ресурсів або майна, наприклад зростання основних фондів, формування портфеля інвестиційних проектів, диверсифікація виробничої програми і т.п.;

- якісні характеристики згаданих видів діяльності, такі як, наприклад швидкість оновлення основних фондів або темпи технічного розвитку.

Загрозою називають такі зміни у внутрішньому або зовнішньому середовищі суб'єкта господарювання, які приводять до небажаних змін предмету безпеки. У свою чергу саму небажану зміну якостей предмету безпеки, зниження його цінності для суб'єкта або повну його втрату прийнято називати збитком. Ґрунтуючись на цих поняттях, стратегію економічної безпеки суб'єкта господарювання можна визначити як сукупність найбільш значущих рішень (заходів), направлених на забезпечення прийнятного рівня безпеки його функціонування і розвитку.

Ґрунтуючись на відмінностях в спрямованості, в загальному випадку можна визначити наступні типи стратегій економічної безпеки: орієнтовані на усунення тих, що існують або запобігання можливим погрозам; націлені на запобігання дії існуючих або можливих погроз на предмет (об'єкт) безпеки; направлені на відновлення (компенсацію) збитку, що завдається.

Управління економічною безпекою суб'єктів господарювання включає отруту етапів:

- свідомість і фіксацію наявності проблемної ситуації в даній області діяльності підприємства;

- формулювання конкретної проблеми, визначення бажаного стану підприємства, яке оцінюється як загрозливе;

- виявлення складу (переліку) погроз і їх конкретних адресатів;

- оцінку погроз по їх пріоритетності;

- визначення очікуваних збитків і їх кількісну оцінку;

- формування і вибір варіанту стратегії забезпечення економічної безпеки;

- формування і вибір варіанту стратегії забезпечення економічної безпеки;

- формування заходів, що реалізовують вибрану стратегію, і відповідно включення їх в програму забезпечення економічної безпеки підприємства.

Ринкові відносини, що передбачають різноманітність форм власності, право підприємств на повну господарську самостійність і розпорядження результатами праці і що виявляються у формуванні і виробничому споживанні інформаційних, трудових, енергетичних, фінансових і природних ресурсів, розподілі прибутку, виході на зовнішні ринки створюють об'єктивні економічні умови і викликають необхідність застосування інших, ринкових методів управління і раніше всього дослідження потенціалу сучасної науки управління (менеджменту) в діяльності підприємства.

Ринкова економіка орієнтує підприємства на задоволення попиту потреб ринку, на запити конкретних споживачів і організації виробництва тільки тих видів продукції, які мають платіжний попит і здатні принести необхідну для виживання і розвитку прибуток.

Абсолютна більшість підприємств України випробовують величезні фінансові утруднення. На сучасному етапі переходу до ринкових відносин у частини з них простежується прагнення до зміцнення свого положення на ринку, доданню своєму бізнесу стабільного положення. Ця вимога продиктована здоровим глуздом і прагненням вижити в умовах конкуренції, що загострилася, і обтяжило законодавчо-податкового тягаря, спонукає до пошуку адекватних відповідей на гострі питання вітчизняної економічної дійсності, такі як:

- зміна функціонування господарських механізмів;

- трансформація критеріїв ухвалення планових і інших управлінських рішень;

- розробка і реалізація стратегій і тактики підприємства в нових умовах;

- активне використання нових можливостей в управлінні;

- застосування всіх легальних методів господарського маневрування, що не суперечать законодавству.

Умови і принципи економічної безпеки функціонування підприємств, результати їх діяльності тепер прямо залежать від попиту і конкурентоспроможності їх продукції на ринку. У пристосуванні, адаптації до ринку важливим є передбачення, оцінка рівня якості, техніко-економічних параметрів продукції, її ціни, термінів постачання. Причому це абсолютно необхідно робити наперед, ще на стадії розробки нових, модернізації і вдосконалення виробів, що випускаються, до почала виробництва. У зв'язку з цим, особливого значення набуває інформаційна безпека, тобто недопущення небажаного просочування закритої інформації до конкурентів.

Величезну роль в механізмі забезпечення стійкої економічної безпеки має його фінансовий стан і фінансові відносини. Вони невід'ємна частина ринкових відносин, їх слідство і інструмент господарської політики підприємства. От чому як ніколи важливо глибоко знати природу фінансів підприємства і розбиратися в особливостях їх функціонування, уміти якнайповніші використовувати їх на користь власного виживання і розвитку. Фінансова безпека підприємства – явище складне, що комплексне, таке, що свідчить про стабільність грошового капіталу, при якому створюються можливості для розвитку, зростання прибутку, підтримка платоспроможності, ліквідності, кредитоспроможності і рентабельності при допустимо рівні ризику.

Література: [9, с. 17-32; 12, т. 1, с. 43-70; 13, с. 22-32; 14, с. 304-330].