Тема 11 ціна, якість і конкурентноздатність продукції

1. Поняття, функції, елементні складові ціни одиниці продукції;

2. Основні види цін;

3. Загальні чинники, які встановлюють рівень цін на промислову продукцію;

4. Методи ціноутворення.

Ціна – грошовий вираз вартості.

Ціна – це вартість при повній збалансованості попиту і пропозиції. Залежить від кількості вкладеної в товар праці і визначається корисністю товару для даного споживача.

Функції цін:

1. Обліковий вимірник – використовується в процесі обліку, вимірювання, витрат, окремих видів продукції. Як інформаційна база ціни використовується, в основному, споживач, який порівнює рівень цін і корисний ефект від використання даного товару, і ухвалює рішення: вибрати товар або відмовитися від нього.

2. Розподільна. Ціни повинні відхилятися від витрат. Вони беруть участь в розподілі доходу між виробником даної продукції, а також державою через систему оподаткування.

3. Стимулююча. Використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання.

Елементи ціни (підприємства)

1. Розрахункова ціна підприємства: повна собівартість + сума прибутку від реалізованої продукції. Цей показник діє тільки в межах даного підприємства і використовується для розрахунку ТП, РП, ВП.

2. Відпускна ціна підприємства (оптова ціна реалізації): визначається збільшенням до розрахункової ціни підприємства ПДВ і акцизного збору. ПДВ – частина знов створеного продукту, яка цілеспрямовано прямує до бюджету. Акцизні податки встановлюються на високорентабельні види продукції (продукція, що випускається одним підприємством – монополістом), а також йде до бюджету держави. ОЦ=0 ціна франка станції відправлення, тобто включає тільки ту частину транспортних витрат по доставці продукції даного підприємства, яка пов'язана з доставкою до станції відправлення.

3. Ціна відпускна франка – станція призначення: потрібне до відпускної ціни додати витрати, прибуток і податки транспортних організацій.

4. Оптова ціна промисловості (реалізації) розраховується в тому випадку, якщо процес реалізації продукції ведеться через посередника, тобто збутову організацію. В цьому випадку до відпускної ціни додаються витрати, прибуток і податки, які вони платитимуть державі.

5. Роздрібні ціни: відпускна ціна підприємства + витрати, прибуток і податки торгуючих уроздріб організацій.

Основні види цін

1. Централізовано-регульовані ціни. Їх встановлює держава на ресурси, які істотно впливають на рівень і динаміку цін всієї продукції, всіх послуг. Це в першу чергу енергоресурси. Встановлюються на товари і послуги соціального призначення, і втручається в ціни продукції підприємств монополістів.

2. Договірні: закріплюються в документі і при цьому обмовляються обов'язково: об'єм, терміни постачання і якість продукції, що випускається.

3. Вільні ціни, які встановлюються самостійно підприємством.

4. Світові – для визначення міжнародної вартості продукції.

Тарифи:

• на користування енергоресурсами;

• транспортні витрати;

• регульовані державою;

• договірні.

Загальні чинники, які встановлюють рівень цін на промислову продукцію

1. Рівень попиту;

2. Високі технічні параметри і технічна собівартість експлуатації;

3. Достатньо високий рівень прибутку при реалізації продукції;

Специфічні чинники

4. Витрати на сировині, яка легше обробляється, має менші витрати при транспортуванні і відповідає вимогам стандарту;

5. Ціни на придбання устаткування, агрегатів;

При встановленні ціни необхідно орієнтуватися на відповідність ціни і споживчих властивостей.

Методи ціноутворення

1. Розрахунок ціни, орієнтуючись на середні витрати + середній прибуток;

2. Метод визначення ціни на основі фіксованого прибутку;

3. На підставі реальної цінності товару;

4. Метод встановлення цін в місці виробництва товару. Продукція передається за цінами підприємства організації, яка займається її транспортуванням. Після цього всі права і відповідальність за доставку переходять до покупця даної продукції.

5. Встановлення єдиної ціни на даний вид товару або продукту, з включенням в неї витрат на доставку + витрати, що фіксуються, на доставку незалежно від місця знаходження покупця;

6. Метод встановлення зональних цін. Платня, що фіксується, за транспортні витрати.

7. У прив'язці до базисного пункту. Як базове – пункт доставки;

8. Встановлення цін, при якому підприємство виготівник повністю оплачує доставку товару. Використовується, якщо хочуть розширити круг споживачів;

9. Встановлення ціни із зниженням.