5.Особливе місце і значення трудового, інформаційного та інфраструктурного потенціалів в структурі потенціалу підприємства.
На особливу увагу в структурі пот.під-ва заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформац.пот. Усі вони не підляг.під зазначену класифікацію складових потенціалу під-ва, їх не можна однозначно віднести чи то до суб’єкт, чи то до об’єкт.складових.
Термін «тр.потенціал» увійшов у науковий обіг у період переходу від екст.до інтенс.способу розвитку вир-ва. Це була своєрідна реакція науки на потребу практики забезп.якісне вдоскон.форм-ння і використ.відповідних зд-стей прац.як сукупного суб’єкта вир-ва й упр.
Тр.потенціал — це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних хар-к. Це поняття дає змогу, по-перше, оцінити рівень використання потенц.можл-стей як окремо взятого прац, так і сукупності прац-ків у цілому, що є необх.для активізації люд.фактора, та, по-друге, забезп.якісну (структурну) збалансов.у розвитку особистого й уречевленого факторів вирва.
Інфраструктурний потенціал — збалансовані з вимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб забезпечити необхідні умови для діяльності основних підрозділів під-ва та задоволення соц.потреб його перс.
Інформаційний потенціал є найважливішою складовою техніко-технолог.та управл.бази сучасних під-в. Розвинуті кр.вже перейшли на новий постіндустріальний (інформаційний) рівень сусп.прогресу. Ефективне господарювання підприємств України, раціональне використ.їхнього пот.неможливе без адекватного сучасним вимогам інформац.забезп.
Інформаційний потенціал — це єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку й прийняття управлінських рішень та впливають на характер (специфіку) виробництва через збирання, зберігання (нагромадження), обробку та поширення інформаційних ресурсів. У складі інформаційного потенціалу можна окремо виділити інформаційно-обчислювальний потенціал, до якого належить комплекс технічних, програмно-математичних, організац-екон.засобів і спец.кадрів, призначений для автоматизації процесу виконання завдань управління під-вом у різних галузях людської діяльності.
Крім того, інф-ція і здобуті через неї знання реаліз.в нових засобах праці, технологіях, профес.досвіді роб-ків, рівні організації вир.од, що додатково свідчить про її тісний взаємозв’язок з ін.складовими пот.під-ва.
6.Формування потенціалу
підприємства: сутністна
характеристика, постулати та
загальнотеоретична модель
здійснення.
Формування потенціалу підприємства — це процес ідентифікації та створення спектра підприємн.можл-стей, його структуризації та побудови певних організац.форм задля стаб.розвитку та ефект.відтвор.
При форм-нні ПП слід враховувати, що він представляє собою складну екон.сис-му, яка має певні вл-сті. Ці вл-сті дозвол.виокремити заг.постулати форм-ння ПП:
- пот.під-ва — це складна система пересічних хар-к його ел, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернативними;
- пот.під-ва не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупованням;
- під час формування потенціалу під-ва діє закон синергії його елементів;
- потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;
- елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;
- усі елементи потенціалу об’єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другого — вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;
- складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві.
Спираючись на ці постулати, можна побудувати загальнотеорет.модель форм-ння пот.під-ва
Рис. 2.2. Загальнотеорет.модель формув.потенціалу під-ва
Кожен з показаних на схемі елементів підпорядковується досягненню заг.цілей потенціалу під-ва, тобто, якщо існують засоби вир-ва, кадри, приміщ.з певними хар-ками та ін.ресурси, то пот.під-ва як екон.система здатний задов.постійно мінливі потреби потенц.спож.
Із закону цілісності системи випливає, що внаслідок взаємодії всіх ресурсів, котрі створ.сис-му, з’явл.нові якості, яких не має кожний окремий вид ресурсу.