- •7.0804.02 «Інформаційні технології проектування»
- •Загальні положення
- •Вказівки щодо складу, змісту та методів вирішення питань, що повинні бути висвітлені в розрахунково-пояснювальній записці та послідовність її викладення
- •Обємно-планувальні та конструктивні рішення об’єкта будівництва
- •Нормативний строк будівництва
- •Основні положення з організації будівництва
- •2.1. Вибір та обґрунтування методів виконання основних будівельно-монтажних робіт
- •2.2. Визначення складу та обсягів будівельно-монтажних робіт
- •Відомість обсягів основних будівельно-монтажних робіт
- •2.3. Вибір основних монтажних кранів
- •2.4. Таблиця вихідних даних для сітьового графіка
- •2.5. Проектування сітьового графіка зведення об'єкта
- •2.6. Розрахунок часових параметрів сітьового графіка
- •3.1. Склад будівельного генерального плану
- •3.2. Розрахунок потрібних площ будівель адміністративного та санітарно-побутового призначення
- •3.3. Розрахунок потрібних площ складських приміщень та майданчиків для складування будівельних конструкцій
- •3.4. Розрахунок потреб будівництва у енергоресурсах та воді
- •Список літератури
- •Організація будівництва Методичні вказівки
- •7.0804.02 «Інформаційні технології проектування»
3.4. Розрахунок потреб будівництва у енергоресурсах та воді
Для визначення потреб будівництва у воді та енергоресурсах використовують такі вихідні дані: річний обсяг будівельно-монтажних робіт у грошовому вираженні; галузь промисловості; район будівництва.
Розрахунки виконують за формулами, які використовують при розробці будгенплану у складі ПОБ.
Загальну потребу в електроенергії можна встановити у вигляді потужності трансформаторної підстанції за формулою:
,
де Срічн. – річний обсяг будівельно-монтажних робіт, млн грн; n1 – нормативний показник потреби в електроенергії, КВА на 1 млн грн обсягу будівельно-монтажних робіт [12, дод.7]; K1 – коефіцієнт зміни кошторисної вартості будівництва залежно від району (для більшості областей України K1 = 0,83-0,9);
Необхідні потужності для забезпечення будови стиснутим повітрям, парою, киснем тощо можна обчислити, виходячи з нормативів на 1 млн грн річної вартості будівельно-монтажних робіт аналогічно методиці розрахунку необхідної потреби в електроенергії.
Потребу будівництва у воді визначають залежно від річного обсягу будівельно-монтажних робіт та розмірів території будівельного майданчика за формулою:
Q = Cрічн. n2 k2 + Qпож ,
де n2 – розрахунковий норматив витрат води на 1 млн грн буді-вельно-монтажних робіт, л/с (K2 = 0,97-0,99); Qпож. – витрати води на пожежогасіння залежно від площі будівельного майданчика (якщо площа будівельного майданчика не перевищує 10 га, то Qпож. = 10 л/с).
За прийнятою витратою води визначають діаметр тимчасового водопроводу, мм, за формулою:
,
де Q – сумарна розрахункова витрата води на будівельному майданчику, л/с; V – швидкість руху води у трубопроводах (V = 1,5 – 2 м/с).
На схемі водопостачання показують діаметри трубопроводів, пожежні гідранти, водорозбірні крани, питні фонтанчики.
Пожежні гідранти розташовують на відстані не більш, як 150 м один від одного, від краю проїжджої частини дороги не більше 5 м і не ближче 2,5 м.
Рекомендації щодо розміщення на будгенплані об'єктів будівельного господарства дивись в роботах [12; 15].
Розділ 4. Основні техніко-економічні показники проекту
Якість і економічність прийнятих рішень у курсовому проекті оцінюють, порівнюючи основні техніко-економічні показники.
У пояснювальній записці розраховують такі показники:
– тривалість будівництва – нормативну ТН і розрахункову ТР;
– скорочення тривалості будівництва у відсотках між нормативною та розрахованою у сітьовому графіку;
– нормативну та прийняту трудомісткість будівельно-монтажних робіт визначають підсумовуванням значень відповідних граф таблиці вихідних даних;
– питому трудомісткість – відношенням прийнятої трудо-місткості до об'єма або площі будівлі;
середньозмінний виробіток на одного робітника визначають за формулою:
,
де Взаг.– загальна вартість будівельно-монтажних робіт; QП – сумарна прийнята трудомісткість виконання будівельно-монтажних робіт; K – коефіцієнт, який враховує роботи, що не ввійшли до сітьового графіка (K = 1,4-1,5).
