МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський радіоприладобудівний коледж

Затверджую

Заступник директора

з навчальної роботи

       І.В. Гордієнко

«_____» _________2008 р.

ПРОГРАМУВАННЯ ТА АЛГОРИТМІЧНІ МОВИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

для студентів денної форми навчання

за спеціальністю 5.091504

«Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних

систем і мереж»

Розроблено

викладачем Вороніною С.В.

Розглянуто та затверджено

на засіданні ЦК мікропроцесорної

та обчислювальної техніки

Протокол № від «     »         2008

ГЦК /С.В. Вороніна/

Дніпропетровськ

2008

1 Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

• пояснювальну записку (складається у відповідності до даних вказівок);

• дискові файли(отримані при виконанні курсової роботи результати та перегляд текстів програм).

Пояснювальна записка до курсової роботи виконується державною мовою. Повинна відповідати загальним вимогам щодо оформлення програмних документів за ГОСТ 19.105-78. Складається з таких частин: титульної, інформаційної, основної. Правила оформлення титульної частини(аркуша) повністю визначені ГОСТ 19.104-78 інформаційної частини - ГОСТ 19.105-78 (розділ 3; склад та структура основної частини відповідно до ГОСТ 19.404-79.

Інформаційна частина курсової роботи повинна містити анотацію та зміст.

Основна частина включає в себе такі розділи:

1. Вступ

2. Постановка задачі (з визначенням її призначення та галузі застосування).

3. Опис обраного методу розв’язку задачі (обґрунтування вибору, опис методу з наведенням необхідних математичних формул, співвідношень, таблиць, графічних ілюстрацій, опис припущень та обмежень, пов’язаних з обраним математичним апаратом, наприклад умов і швидкості збіжності методу, оцінка та аналіз похибки розв’язку тощо)

4. Опис алгоритму з обґрунтуванням вибору схеми алгоритму розв’язку задачі( з обов’язковим наведенням блок-схеми алгоритму)

5. Вибір мови та середовища програмування

6. Опис розробленої програми з підрозділами:

6.1. Загальні відомості і функціональне призначення програми

6.2. Опис логічної структури програми ( з посиланням на схему алгоритму)

6.3. Технічні засоби, що використовуються

6.4. Виклик та завантаження програми

6.5. Організація вхідних та вихідних даних (для основної програми та кожної з підпрограм)

6.6. Вибір достатнього набору тестів

7. Аналіз одержаних результатів (порівняння результатів тестування та (або) застосування розробленої програми з результатами, що відомі з літературних джерел), які обґрунтовують перевагу чи недоліки обраного варіанта розв’язування задачі

8. Висновки

9. Список використаної літератури

10. Додатки

11. Перелік умовних скорочень

Загальний обсяг курсової роботи - 40-50 сторінок друкованого тексту.

2 Оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка до курсової роботи оформлюється на аркушах формату А4(210х297мм) з одного боку аркуша і зшивається.

З лівого боку сторінки залишається поле 20мм, зверху - 25мм, праворуч -10мм, знизу -15мм.

Обкладинка звіту - з листа цупкого паперу формату АЗ, який зшивається вздовж короткої сторони. Титульний аркуш розміщується на лицьовому боці обкладинки(зразок наведений у додатку 5).

Текст пояснювальної записки друкується на листах формату А4(додаток 1) через 1,5 чи 2 інтервали (1 інтервал дорівнює 1/6 inch); довжина рядка – 60-66 символів; абзацний відступ – 5 символів.

Схеми алгоритмів кресляться чорною тушшю або чорними чорнилами у відповідності з ГОСТ 19.002-80 на аркушах формату А4 або АЗ.

Текст програми і результати тестування наводяться на окремих аркушах формату А4.

Матеріали курсової роботи розмішують так:

• Титульна частина:

- Титульний аркуш.

• Інформаційна частина:

- анотація;

- сторінка змісту;

- сторінка із завданням до курсової роботи.

• Основна частина:

- вступ;

- текст роботи(з рисунками, таблицями тощо);

- висновок;

- список використаної літератури;

- додатки ;

- перелік умовних скорочень.

Сторінки пояснювальної записки повинні мати наскрізну нумерацію до останньої сторінки останнього додатка включно. Титульний аркуш включається у нумерацію, але номер на ньому не проставляється.

2.1 Побудова тексту курсової роботи

2.1.1 Інформаційна частина

Анотацію подають окремою (пронумерованою) сторінкою під заголовком АНОТАЦІЯ, не нумерують як розділ. У ній коротко викладають призначення та головний зміст курсової роботи. Зміст роботи на окремій (пронумерованій) сторінці (сторінках) після анотації, не нумерують як розділ, включають у загальну кількість сторінок.

У змісті вказують номери розділів, їхні найменування і номери сторінок; номери й найменування (при наявності) додатків та номери сторінок.

Найменування, що ввійшли до змісту, записують маленькими літерами, а великими – заголовні літери та абревіатури.

2.1.2 Основна частина

Вступ розкриває суть курсової роботи та її значущість, підстави й вихідні дані щодо її виконання. Далі подаються загальна характеристика роботи, де формулюється її мета, а також задачі, котрі необхідно розв’язати для досягнення поставленої мети; коротко подається викладення отриманих результатів а їхнє порівняння з відомими результатами, а також відомості відносно практичного застосування одержаних результатів або рекомендації до їх використання . Текст курсової роботи має такі структурні елементи:

- Розділ - перший ступінь поділу тексту, позначений номером і наділений заголовком.

- Підрозділ - частина розділу, позначена номером (також обов’язково має заголовок).

- Пункт - частина розділу чи підрозділу, позначена номером (може мати заголовок).

- Підпункт - частина пункту, позначена номером (може мати заголовок).

- Абзац - логічно виділена частина тексту (не має номера).

Допускається поділяти текст курсової роботи на частини; при цьому поділ на частини виконується на рівні не нижче розділу.

За відсутністю розділів у тексті роботи його першим структурним елементом є пункт. У середині підрозділів, пунктів та підпунктів можуть мати місце перелічення, їх рекомендується позначати арабськими цифрами з дужкою : 1), 2) і т.д. Можна виділяти перелічення за допомогою дефіса перед текстом.

Кожний структурний елемент слід починати з абзацного відступу.

Висновки являють собою викладення найбільш важливих результатів, одержаних в курсовій роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюється стан питання. Далі розкриваються методи розв'язування поставленої у роботі задачі та одержані результати з наголосом на їхніх якісних та кількісних показниках. Обґрунтовується вірогідність одержаних результатів та надаються рекомендації щодо їхнього використання.

2.2 3аголовки розділів

Заголовки розділів пишуть великими літерами, розміщуючи симетрично відносно правої і лівої межі тексту.

Заголовки підрозділів пишуть з абзацу маленькими літерами (крім першої великої).

Переноси слів у заголовках недопустимі. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Розділяють крапкою заголовок з двох речень.

Кожний розділ рекомендується починати з нового аркуша.

При виконанні роботи у машинописний спосіб відстань між заголовком і наступним текстом, а також між заголовком розділу й підрозділу має дорівнювати двом інтервалам або не менше ніж трьом висотам шрифту. Відстань між останнім рядком тексту й наступним заголовком має дорівнювати трьом інтервалам або не менше ніж чотирьом висотам шрифту.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумерують арабськими цифрами з крапкою.

Розділи повинні мати порядкові номери (1,2 і т.д.).

У межах розділу роблять наскрізну нумерацію згідно зі всіма підрозділами, пунктами та підпунктами, що входять у даний розділ.

Нумерація підрозділів включає номер розділу і порядковий номер підрозділу. Відокремлюється крапкою (2.1, 2.2 і т.д.).

Якщо в роботі є розділи та підрозділи, то до номера підрозділу після крапки додають порядковий номер пункту й підпункту (2.1.1 ,2.1.1.1 і т.д.).

2.3 Текст роботи

Текст роботи має бути викладений коротко й чітко. Терміни та визначення повинні бути єдиними, мають відповідати встановленим стандартам, а за їхньою відсутністю загальноприйнятим у науково-технічній літературі. З метою виділення окремих понять допустимо змінювати інтервали між словами а також друкувати окремі слова або частини тексту шрифтом, відмінним від основного.

2.4 Ілюстрації

Ілюстрації розміщують у тексті роботи і (або) в додатках. Якщо їх більше однієї, слід нумерувати їх арабськими цифрами.

У додатках ілюстрації нумерують у межах кожного додатка згідно з порядком, установленим для основного тексту.

Посилання на ілюстрації дають так: "рис. 12" або ("рис. 12").

Ілюстрації можуть мати тематичний заголовок та під рисунковий текст, що пояснює зміст ілюстрації.

Тематичний заголовок (найменування) розміщують над ілюстрацією, під рисунковий текст під нею.

Номер дають під пояснювальними даними.

2.5 Формули

Якщо формул у роботі більше однієї, їх нумерують арабськими цифрами. Номер дають з правого боку сторінки в дужках на одному рівні з формулою. У межах усієї роботи формули повинні мати наскрізну нумерацію.

Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у дужках, наприклад, у формулі (3).

Значення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу друкують з нового рядка в тій послідовності у якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифровки повинен починатися зі слова "де" без двокрапки після нього.

Якщо в тексті роботи наведено перелік цих символів та числових коефіцієнтів, значення їх під формулою наводити необов'язково.

Розмірність одного й того ж параметра в межах усієї роботи має бути постійною.

2.6 Посилання

У курсовій роботі можливі посилання на літературні джерела. У цьому разі у квадратних дужках проставляють порядковий номер джерела відповідно до переліку використаної літератури.

2.7 Таблиці

Для досягнення кращої наочності і порівнюваності показників цифровий матеріал слід оформляти у вигляді таблиць, відповідно до вимог ГОСТ 1.5-85 нумерація таблиць наскрізна в межах усього тексту. Номер таблиці розміщується в правому верхньому куті над нею.

Таблиця може мати заголовок. Його пишуть маленькими літерами (великими – заголовні літери та абревіатури).

Табличні виноски розміщують під таблицею.

2.8 Скорочення

Скорочення слів у тексті та в написах під ілюстраціями недопустимі, за винятком:

- скорочень, встановлених у ГОСТ 2.316-68, і загальноприйнятих в українській мові;

- скорочень, що застосовуються для позначення програм, їхніх частин і режимів роботи, в мовах керування завданнями, в засобах налагоджування програми і т. ін., в тому числі й таких, що позначаються літерами латинської абетки.

Якщо в тексті роботи прийнята особлива система скорочень слів чи найменувань, треба привести в кінці роботи перелік прийнятих скорочень.