3. Основні критерії та показники оцінки ефективності управління в системах закритого та відкритого типів

Будь-яка організація, що прагне до ефективного функціонування повинна обов’язково розробляти методологію і систему критеріїв та показників, що відображають пріоритети (переваги) тієї чи іншої моделі.

Методологічні підходи до вибору показників оцінки ефективності управління організацій доцільно розглядати окремо за моделями закритого та відкритого типу.

У системах закритого типу (І і ІІ моделі) методологія виміру та оцінки ефективності управління організації базується на аналізі та розрахунку показників, що відображають використання лише внут­рішніх ресурсів, котрі використовуються у виробничих цілях (виго­товлення продукції, надання послуг):

• –    у І моделі увага зосереджена на випуску продукції (так званих виходах організації);

• –    у ІІ моделі – на внутрішніх процесах, що відбуваються в організації і обумовлюють її ефективність.

Цілі організації, що функціонує в I і II моделях, виражаються в обсягах виробництва, реалізації продукції, послуг, прибутках. Такі показники розраховуються і визначаються у порівнянні з минулими періодами або з конкуруючими підприємствами.

У системах відкритого типу (ІІІ і ІV моделі) ефективність управ­ління організації повинна вимірюватися з урахуванням чинників зовнішнього середовища, які прямо чи опосередковано впливають на розвиток підприємства.

Оцінка ефективності управління в ІІІ моделі характеризується тим, що головна увага повинна приділятися спроможності організації одержати всі необхідні ресурси з навколишнього середовища. Оцінка ефективності управління в такій організації потребує: виміру кількості всіх ресурсів, придбаних із зовнішнього середовища; оцінки вірогід­ності торгових угод із постачальниками.

Оцінка ефективності управління в ІV моделі потребує: урахування складу та думки всіх зацікавлених груп, їх пріоритетів та суспільних цінностей. Ефективність організації в цій моделі вимірюється сту­пенем задоволених сподівань і потреб усіх груп: працівників орга­нізації та споживачів продукції.

Першу групу критеріїв і показників оцінки ефективності управ­ління складають методи оцінки ефективності управління, обумовлені об’єктивними чинниками і цілями організації, котрі сформовані вищим керівництвом. Тобто, ефективність управління характери­зується ступенем реалізації визначеної мети, що була поставлена перед організацією.

Другу групу складають методи оцінки ефективності управління, в основу яких покладено критерії економії ресурсів, тобто їхня суть полягає в реальному порівнянні отриманих результатів із ресурсним потенціалом (витратами) керованого об’єкта з метою виявлення рівня реалізації його можливостей.

Отже, при розрахунку показників ефективності управління керів­ництво організацій повинно мати дві мети:

• –    оцінка та узагальнення ефективності управління окремими ви­робництвами і функціонуючими підрозділами з наступним визна­ченням пріоритетних напрямів розвитку підприємства;

• –    порівняння рівнів ефективності управління, досягнутих організа­цією з аналогічними здобутками конкурентів, щоб запобігти зни­женню престижу та підвищити конкурентоспроможність організації на ринку.

Оцінювання ефективності управління повинно охоплювати такі компоненти: визначення змісту ключових понять, вибір критеріїв оцінювання і розробка методології оцінювання.

Ключовими поняттями при оцінці ефективності управління діяль­ності є ефект, результат, критерії ефективності, показники ефектив­ності. Поняття ефективність і результат ідентичні. Проте доціль­но виокремити поняття ефективності, оскільки воно пов’язане з вимірюванням ефективності.

Щодо виміру та оцінки ефекту і аналізу існують різні точки зору.

Перша полягає в тому, що загальна ефективність чи ефект вира­жаються через показники організації в цілому (загалом).

Прихильники другої точки зору намагаються дати перевагу тим показникам ефективності менеджменту, коли загального ефекту до­сягнуто саме через ефективність системи управління.

Третя позиція синтезує обидва погляди. Її автори вважають, що процес менеджменту можна розбити на окремі етапи, виокремлюючи при цьому взаємопов’язані проміжні (локальні) та остаточні ре­зультати управління загалом і його окремих ланок. Проміжними результатами ефективності підприємства є узагальнення втілення в рішеннях, планах нових ідей, концепцій. Остаточні (узагальнюючі) результати управління збігаються з остаточними результатами керованого об’єкта.

Процес оцінки ефективності управління складається з 4 рівнів:

• –    I рівень оцінки, коли аналіз проводиться на рівні класифікації підприємств чи явищ і ніякого кількісного порівняння привести не можна (наприклад, більше або менше);

• –    II рівень точності оцінки – упорядкування явищ і процесів, коли можна впевнено говорити: більше або менше, краще чи гірше;

• –    III рівень – рівень установлення пріоритетів, коли можна визначити, наскільки одне підприємство чи явище краще за інше;

• –    IV рівень – шкалування, коли можна встановити межу відліку для цього явища чи суб’єкта.

Критерієм ефективності управління (системи управління) є ступінь відповідності фактичних параметрів системи управління сукупності стандартних вимог до неї. У цьому розумінні критеріями ефективності системи управління є: цілеспрямованість; наявність зв’язку; ціліс­ність; відкритість; динамізм; удосконалення.

Ефективність управління підприємством формує система критеріїв та показників, яку можливо подати на рис. 5.

Існує два підходи до вибору показників ефективності управління:

• –    конструювання єдиного узагальнюючого показника, однак його поки що не визначено і мало ймовірно, що множина параметрів, які відображають досягнення цілей і співвідношення затрат і випуску продукції може буде втілено у єдиному показникові.

• –    визначення системи кількісних та якісних показників ефек­тивності.

До кількісних належать: трудові і фінансові показники (економія часу працівників управління). Якісними показниками вважають: під­вищення науково-технічного рівня процесу менеджменту, кваліфікації виробничого персоналу і працівників апарату управління, поліпшення умов праці; рівень обґрунтування управлінських рішень, культура менеджменту, надійність системи менеджменту, достатність і повнота інформації, своєчасність виконання функцій управління тощо.

Проте така система показників становить швидше теоретичний, ніж практичний інтерес, і збігається із загальним розумінням ефек­тивності управління.

Показники оцінки можуть бути абсолютні і відносні. До відносних належать синтетичні (комплексні і узагальнюючі) показники, засно­вані на нормативному підході, що дають можливість більш повно оцінити ефективність функціонування об’єктів; показники, засновані на основі використання експертних і якісних оцінок; показники, засновані на побудові емпіричних формул та кореляційно-регресивної залежності. Наприклад, синтетичні показники оцінки ефективності управління підприємством:

де З_у – затрати на управління;

Ф_об. – оборотні кошти;

Ф_ос. – основні фонди;

Р – чисельність робітників;

К₁ – кооперація виробництва;

К₂ – коефіцієнт концентрації виробництва;

П_ч – умовно чиста продукція.

Ефективність системи менеджменту (Е_у) можна оцінити за узагаль­нюючим показником, інші визначаються як відношення ефекту до витрат, які забезпечують його досягнення:

де К_е – коефіцієнт ефективності.

 

 

Рис. 5. Система критеріїв та показників ефективності управління

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ЛЕКЦІЯ 3

Економічна ефективність

управління підприємством

 

План

1. 1.  Системний підхід до сутності та оцінки економічної ефек­тивності управління підприємством.

2. 2.  Узагальнюючі показники економічної ефективності управління підприємством та методика їх розрахунку.

3. 3.  Основні показники ефективності управління підприємством.

 

1. Системний підхід до сутності та оцінки

економічної ефективності управління підприємством

Системний підхід до сутності та оцінки ефективності управління підприємством двоякий:

– підприємство являє собою сукупність внутрішніх складових ви­робництва, які, взаємодіючи, створюють систему, функціонування якої у значній мірі залежить від ефективності управління кожною із цих складових. Тому до визначення ефективності управління підпри­ємством потрібно підходити із точки зору системності при оцінці ефективності управління його складових: цілей, матеріальних, фінан­сових, трудових ресурсів. Тобто при визначенні економічної ефектив­ності управління потрібно використовувати, окрім узагальнюючих, і часткові показники ефективності управління працею, виробничими фондами, фінансовими ресурсами;

– ефективність системи управління в цілому повинна оцінюватись у двох аспектах: економічному і соціальному. У системах відкритого типу ефективність підприємства вимірюється з урахуванням чинників зовнішнього середовища, які прямо або побічно впливають на функ­ціонування та розвиток підприємства. Системний підхід до виміру ефективності управління характеризується тим, що головна увага приділяється спроможності підприємства одержувати всі необхідні для виробництва продукції й послуг ресурси навколишнього середо­вища. Нездатність до такої діяльності асоціюється з низькою ефек­тивністю, тому що будь-яке підприємство перед тим, як почати свою діяльність, повинно придбати всі необхідні для цього ресурси.

Слід зазначити, що, окрім системного підходу до визначення ефек­тивності управління підприємством, використовують ще і наступні підходи:

• –    ресурсний (коли економічний результат співвідноситься із вар­тістю основних і оборотних фондів);

• –    затратний (коли економічний результат співвідноситься із по­точними витратами підприємства);

• –    ресурсно-затратний (коли економічний результат співвідносить­ся із вартістю виробничих ресурсів і поточних виробничих витрат).

Ефективність управління – це загальний результат, наслідок дій, реалізованих у процесі управління організацією і тому підвищення результативності управління тісно взаємопов’язані.

Оцінювання ефективності управління повинно охоплювати наступ­ні компоненти:

• –    визначення змісту ключових понять;

• –    вибір критеріїв оцінювання ефективності;

• –    розробка методології (показників) оцінювання ефективності управління.

Ключовими поняттями при оцінці ефективності управління є кри­терії ефективності, показники ефективності, ефект та результат. Щодо впливу та оцінки ефективності менеджменту існують різні точки зору.

Перша полягає в тому, що загальна ефективність управління чи ефект виражається через показники діяльності організації в цілому.

Прихильники другої точки зору намагаються віддати перевагу по­казникам ефективності менеджменту, коли загального ефекту досяг­нуто через ефективність системи управління.

Третя позиція синтезує обидва погляди і її автори вважають, що процес управління можна розбити на окремі етапи, функції, струк­турні підрозділи, відокремлюючи при цьому взаємопов’язані проміжні (локальні) та остаточні результати управління підприємством.

Проміжним результатом про діяльність підприємства є узагаль­нення, втілення в рішеннях, у планах нових ідей та концепцій, які базуються на оцінці експертів.

Остаточні або узагальнюючі результати управління підприємством збігаються із оцінкою результатів діяльності підприємства в цілому.

Процес вимірювання рівня ефективності управління підприємством пов’язаний передусім із визначенням критеріїв і формуванням відпо­відної системи показників.

Критерії ефективності управління – ступінь відповідності фактор­них параметрів системі управління, сукупності стандартних вимог до неї, які дають змогу оцінити якість вирішення проблеми і досягнення поставлених перед системою цілей. Вони є головною відмінною ознакою і мірою пізнання сутності ефективності управління, відпо­відно до якої здійснюється кількісна оцінка рівня її ефективності. Правильно сформульований критерій дозволяє найповніше охаракте­ризувати суть ефективності управління певного суб’єкта господарю­вання чи суспільства в цілому.

У цьому розумінні критеріями ефективності управління можуть бути: цілеспрямованість; відкритість; цілісність; динамічність; постій­ний розвиток; наявність зв’язку.

Кількісна визначеність і зміст критеріїв відображається в конкрет­них показниках ефективності управління підприємства.

Формуючи систему показників оцінки ефективності управління, доцільно дотримуватись наступних принципів:

• –    забезпечення взаємозв’язку критерію та системи показників ефективності управління підприємством;

• –    відображення ефективності використання всіх видів застосо­вуваних ресурсів;

• –    можливості застосування показників ефективності управління до управління різними ланками та рівнями управління підприємством;

• –    виконання показниками стимулюючої функції в процесі вико­ристання наявних резервів зростання ефективності управління.

Система показників ефективності управління підприємством, що побудована на підставі зазначених принципів, повинна включати:

1. Узагальнюючі показники ефективності управління підпри­ємством.

2. Основні показники ефективності використання:

• –    трудових ресурсів;

• –    матеріально-технічних ресурсів (основних і оборотних фондів, обігових коштів та інвестицій).

Кожна з цих груп включає певну кількість абсолютних і відносних показників, що характеризують ефективність системи управління в цілому чи окремих її ресурсів.

Систему критеріїв показників, за якими може оцінюватися ефек­тивність діяльності підприємства, наведено у таблиці 1.

 

Таблиця 1.