133. Основні ідеї представлені у роботах г. С. Костюка.

КОСТЮК ГРИГОРІЙ СИЛОВИЧ (1899–1982) – УКРАЇНСЬКИЙ ПСИХОЛОГ, ДОКТОР ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР, ДІЙСНИЙ ЧЛЕН АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК СРСР. ЗАСНОВНИК І ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ ПСИХОЛОГІЇ УКРАЇНИ (1945-1972). ВІДОМИЙ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА СВІТОВІЙ ПСИХОЛОГІЇ СВОЇМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ПСИХОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ МИСЛЕННЯ ТА РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ, РОЗРОБКОЮ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПЕДАГОГІЧНОГО КЕРІВНИЦТВА ПСИХІЧНИМ РОЗВИТКОМ ОСОБИСТОСТІ, ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ, ПИТАНЬ ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ. ЗА РЕДАКЦІЄЮ Г.С. КОСТЮКА В 1939 Р. ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ БУВ ВИДАНИЙ ПІДРУЧНИК ІЗ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ІЗ 20 РОЗДІЛІВ ЯКОГО 16 ВІН НАПИСАВ САМ. БАГАТО УВАГИ ВЧЕНИЙ ПРИДІЛИВ АНАЛІЗУ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ, ЗОКРЕМА, ВІКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ. ЗНАЧНЕ МІСЦЕ В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ВЧЕНОГО ПОСІДАЮТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ. У ПРАЦЯХ Г. С. КОСТЮКА РОЗКРИВАЄТЬСЯ ДІАЛЕКТИЧНИЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК НАВЧАННЯ І ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ, З’ЯСОВУЄТЬСЯ, ЯК КОЖНИЙ З ЦИХ ПРОЦЕСІВ СТВОРЮЄ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УСПІШНОГО ПЕРЕБІГУ ІНШОГО. СТАВЛЯЧИ ПЕРЕД ШКОЛЯРАМИ НОВІ ПІЗНАВАЛЬНІ Й ПРАКТИЧНІ ЗАДАЧІ, ОЗБРОЮЮЧИ ЇХ ЗАСОБАМИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЦИХ ЗАДАЧ, НАВЧАННЯ ЙДЕ ПОПЕРЕДУ РОЗВИТКУ. РАЗОМ З ТИМ ВОНО СПИРАЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ НА ТЕ, ЩО ВЖЕ ДОСЯГНУТО ДИТИНОЮ В ХОДІ ЇЇ РОЗВИТКУ, А Й НА ЇЇ ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ, ЯКІ, ПІДКРЕСЛЮВАВ Г.С.КОСТЮК, ЗАВЖДИ ШИРШІ ВІД ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ. РОЗВИВАЮЧА ФУНКЦІЯ НАВЧАННЯ, ПИСАВ КОСТЮК, РЕАЛІЗУЄТЬСЯ УСПІШНО ТІЛЬКИ ЗА ПЕВНИХ УМОВ. ЗОКРЕМА, ПОТРІБНО ПРИДІЛЯТИ НАЛЕЖНУ УВАГУ НЕ ТІЛЬКИ ЗМІСТУ, ЩО МАЄ БУТИ ЗАСВОЄНИЙ, А Й СПОСОБАМ РОБОТИ УЧНІВ, ФОРМАМ ЇХНЬОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, МОТИВАМ УЧІННЯ. У ЦЕНТРІ НАУКОВИХ ІНТЕРЕСІВ Г.С.КОСТЮКА ЗАВЖДИ ЗАЛИШАЛАСЬ ПРОБЛЕМА ЗДІБНОСТЕЙ, ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ У ПСИХІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. РОЗВИВАЮЧА ДІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ВПЛИВІВ, ПІДКРЕСЛЮВАВ ВІН, ОПОСЕРЕДКОВУЄТЬСЯ ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХІКИ УЧНІВ.  ЗАВДАННЯ ПОЛЯГАЄ “У ТОМУ, ЩОБ ШИРШЕ Й ПОВНІШЕ РОЗВИВАТИ РОЗУМОВІ СИЛИ, ЗДІБНОСТІ КОЖНОГО ШКОЛЯРА ВІДПОВІДНО ДО ЙОГО МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ІДЕАЛІВ НАШОГО СУСПІЛЬСТВА”. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ МОЖНА Й ТРЕБА БУДУВАТИ ТАК, КАЗАВ Г.С.КОСТЮК, ЩОБ УСІ УЧНІ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНІХ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ, УСПІШНО ОВОЛОДІВАЛИ ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПРОГРАМНИМ МАТЕРІАЛОМ, АЛЕ ЩОБ ВОДНОЧАС МОГЛА РОЗКРИТИСЯ ІНДИВІДУАЛЬНА СВОЄРІДНІСТЬ КОЖНОЇ ДИТИНИ, НАЙПОВНІШЕ РЕАЛІЗУВАЛИСЯ ЇЇ МОЖЛИВОСТІ.

132. Психологія на Україні в XX столітті.

У XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ УКРАЇНА МАЛА НИЗКУ НАУКОВИХ ЦЕНТРІВ (КИЇВ, ОДЕСА, ХАРКІВ ТА ІН.), В ЯКИХ РОЗВИВАЛАСЯ ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА. ОДНИМ З ТАКИХ ЦЕНТРІВ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ СТАВ ЛЬВІВ, ДЕ БУЛО ЗАПОЧАТКОВАНО ПРОВЕДЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО ПІЗНІШЕ, ПЕВНОЮ МІРОЮ, ВИЗНАЧИЛИ РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ПСИХОЛОГІЇ.. У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПСИХОЛОГІЇ XX СТОЛІТТЯ БУЛИ ТРИ НАПРЯМИ ЯКІ  ТІСНО ПОВ'ЯЗАНІ З ІДЕОЛОГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПОДІЙ.  КЛАСИЧНО-ІНТРОСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ВИЧЕРПАВ СЕБЕ ВЖЕ У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ СТОЛІТТЯ, ЗАЛИШИВШИ, ВТІМ, ЗНАЧНІ НАУКОВІ НАДБАННЯ. ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИЙ, СПИРАЮЧИСЬ НА ДОСЯГНЕННЯ ФІЗІОЛОГІЇ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (РЕФЛЕКСОЛОГІЯ ТА ІН.), ПРОЙШОВ 20-ТІ РОКИ; У ФОРМІ ВЧЕННЯ ПРО УМОВНІ РЕФЛЕКСИ (ПРИХИЛЬНИКИ ШКОЛИ І.П.ПАВЛОВА) ВІН ВИЗНАЧИВ ПЕРІОД ДО КІНЦЯ 50-Х РОКІВ. КУЛЬТУРНО-ГУМАНІСТИЧНЕ СПРЯМУВАННЯ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ СТОЛІТТЯ ЦЕ СПРЯМУВАННЯ ПОВОЛІ ВИЗНАЧАЄ СУЧАСНИЙ СТАН СВІТОВОЇ ТА ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ. У 1922 РОЦІ В ХАРКОВІ БУВ ВІДКРИТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ, ДИРЕКТОРОМ ЯКОГО СТАВ ВІДОМИЙ НЕВРОПАТОЛОГ А.И.ГЕЙМАНОВИЧ. ПІСЛЯ ВІЙНИ СФЕРИ НАУКОВИХ ІНТЕРЕСІВ ЦИХ ДОСЛІДНИКІВ ТРОХИ РОЗДІЛИЛИСЯ, ПРАКТИЧНО КОЖНИЙ З НИХ СТАВ ЗАЙМАТИСЯ ВЛАСНОЮ ПРОБЛЕМАТИКОЮ І СТАВ ЗАСНОВНИКОМ СВОГО НАПРЯМКУ В ПСИХОЛОГІЇ: А.Н.ЛЕОНТЬЄВ - ТЕОРІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, О.В.ЗАПОРОЖЕЦЬ - ТЕОРІЇ СПРИЙНЯТТЯ, П.І.ЗІНЧЕНКО - ТЕОРІЇ ПАМ'ЯТІ, П.Я.ГАЛЬПЕРИН - ТЕОРІЇ ПОЕТАПНОГО ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВИХ ДІЙ, Л.І.БОЖОВИЧ - ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ. ОДНАК УСІ ЦІ НАПРЯМКИ МАЛИ ЗАГАЛЬНУ ПІДСТАВУ - ТЕОРІЮ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО РОЗРОБЛЯЛАСЯ СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ. ЯК ВІДЗНАЧАВ А.А.ЛЕОНТЬЄВ, А.Н.ЛЕОНТЬЕВ БУВ, "БЕЗ СУМНІВУ, ЛІДЕРОМ ХАРКІВСЬКОЇ ГРУПИ, ОДНАК ЇЇ КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЮВАЛАСЯ КОЛЕКТИВНИМ РОЗУМОМ". ДО ЦЬОГО ВАРТО ДОДАТИ І ЩЕ ОДНЕ: УСІ ВОНИ, ЯК БИ МИ ЗАРАЗ НЕ ОЦІНЮВАЛИ ЇХНІ ПОГЛЯДИ, ВВАЖАЛИ СЕБЕ УЧНЯМИ___Л.С.ВИГОТСЬКОГО.