Висновки до розділу:

Підводячи підсумки вищесказаного, можна дійти таких висновків:

– у основi внутрiшнiх майнових вiдносин фермерського господарства нинi лежать двi моделi власностi: елементарна щодо новоутворених господарств та роздiльна в господарствах, утворених до набрання чинностi новою редакцiєю Закону України «Про фермерське господарство».

– майнова відокремленість фермерського господарства формується на основі складеного капіталу, категорію якого внесено новою редакцією Закону України «Про фермерське господарство»;

– граничною межею зменшення складеного капіталу є сукупна номiнальна вартiсть первiсних майнових внескiв, закрiплена у статутних документах, та внескiв нових членiв;

– за обсягом охоплення можна побудувати таке iєрархiчне спiввiдношення, починаючи вiд найменшого значення його складових: складений капiтал – власний майновий комплекс – реальний майновий комплекс – майно фермерського господарства;

– джерела формування майна сiльськогосподарського виробничого кооперативу iнтегруються в єдину систему фондiв: неподiльного, пайового, резервного та спецiального, кожен з яких у грошовому виразi вiдображає загальну вартiсть майна кооперативу;

– необхідно розрізняти поняття «пайовий внесок» i «пай». Пайовий внесок являє собою разову передачу майна чи нематерiальних активiв, що мають майновий характер, до пайового фонду кооперативу. Пай засвiдчує загальну кiлькiсть майна чи нематерiальних активiв, передану до пайового фонду, тобто вiдображає вартiсть майнових прав, якими надiленi члени кооперативу щодо пайового фонду;

– правова природа неподiльного фонду розкривається через потребу гарантувати iншим учасникам майнового обороту виконання власних майнових зобов’язань кооперативу, що виникли внаслiдок забезпечення соцiально–економiчного розвитку останнього, а також – пiдтримку кооперативного руху шляхом надання неподiльного майна iншим кооперативним організаціям;

– за своєю природою складений капiтал надiлений рисами спiльної часткової власностi, хоч загалом i не є таким. Це вiдбувається через те, що складений капiтал, як власнiсть фермерського господарства, мiстить приховану потенцiйну можливiсть на підставі певних юридичних фактів завжди трансформуватися в окремi майновi частки;

– на противагу устояній думці, що пайовий фонд представляє мiнiмальний розмiр майна сільськогосподарського виробничого кооперативу, висувається теза, що тiльки сукупна вартiсть неподiльного та пайового фондiв утворюють мiнiмальний розмiр майна кооперативу;

– необхiднiсть формування резервного фонду полягає в утвореннi певного «запасу мiцностi» кооперативу, резервуваннi вiдповiдної кiлькостi майна для врiвноваження впливу несприятливих факторiв господарювання за рахунок власних джерел, якими є нерозподiлений прибуток, доходи вiд дооцiнки основних фондiв та нематерiальних активiв (додатковий капiтал), а також неподiльного фонду;

– спецiальний фонд створюється за рахунок цiльових внескiв членiв кооперативу та iнших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної дiяльностi i використовується за рiшенням органiв управлiння кооперативу, хоча конкретна мета формування спецiального фонду законодавством не визначена, як i не обґрунтована необхiднiсть додержання такого порядку диференцiацiї фiнансових джерел;

– квалiфiкацiйнiми ознаками цiльового внеску до спеціального фонду є: цiльовий характер, незворотнiсть, неоплатнiсть та неподiльнiсть;

– передане як внески майно стає власнiстю кооперативу, тодi як члени надiляються тiльки майновими правами щодо нього;

– для усунення колізії щодо можливості набувати право власностi на землi сiльськогосподарського призначення загальною площею до 100 га необхiдно для додержання балансу майнових iнтересiв усiх членiв СВК поширити на їхнi земельнi частки режим безоплатного користування;

– чинне корпоративне законодавство ототожнює понять «вклад» i «частка» учасника сiльськогосподарського товариства, проте вклад iстотно вiдрiзняється вiд майнової частки;

– статутний капiтал становить мiнiмальне майно сільськогосподарського товариства, але фiксоване на момент його створення. У процесi функцiонування сільськогосподарського товариства саме сукупнiсть статутного i резервного фондiв сумарно становитиме мiнiмальний розмiр майна товариства;

– необхiдно передбачити норму, яка б закрiпила вимогу перманентного збiльшення статутного фонду вiдповiдно до зростання мiнiмальної заробiтної плати;

– крiм статутного фонду, для сільськогосподарських товариств встановлено необхiднiсть формувати резервний (страховий) фонд. Негативною стороною є не встановлення сутностi та змiсту резервного фонду, що уточнюють особливостi мети його створення та завдань, якi вiн повинен виконувати в господарських товариствах;

– існує крайній ступінь невизначеності правового режиму майна приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємствах. Тому необхідно визначити у законодавстві вимогу до формування достатнього розміру статутного фонду з щорічним його поповненням, а також резервного та фонду розвитку виробництва.