Державний нагляд і громадський контроль в області охорони праці

Державний нагляд за охороною праці здійснюють наступні організації:

1) спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд), основними функціями якого є контроль за дотриманням законодавства з охорони праці, виявлення порушень законодавства;

2) спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

3) спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

4) спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів охорони праці здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Громадський контроль за охороною праці здійснюється:

1) трудовими колективами через уповноважених представників;

2) профспілками;

3) добровільними суспільними об'єднаннями працівників і фахівців з охорони праці, інших категорій населення (суспільства, асоціації, фонди, партії).

Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці

За порушення норм і правил охорони праці передбачено 4 види відповідальності:

1) дисциплінарна - накладається на винного працівника дисциплінарне стягнення і полягає в наступному: зауваження, догана, звільнення з роботи;

дисциплінарна відповідальність наступає у разі, коли працівник допустив порушення, яке не привело до нещасного випадку, але була створена травмонебезпечна ситуація, що свідчить про низький рівень трудової і виконавської дисципліни;

дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням провини, але не пізніше одного місяця від дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці;

дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців від дня здійснення провини;

перед дисциплінарним стягненням роботодавець повинен отримати письмове пояснення від винного працівника; за кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду дисциплінарного стягнення враховується, у першу чергу, ступінь тяжкості провини, заподіяна шкода, обставини та ін.; стягнення оголошується в наказі та повідомляється працівнику під розпис;

2) адміністративна - накладається інспекцією органів держнагляду на посадову особу, яка винна у порушенні; адміністративна відповідальність наступає у разі, коли посадова особа допускає порушення, що не привели до нещасних випадків, але були створені умови праці, що загрожували життю і здоров'ю людей та здатні привести до вибухів, пожеж, аварій, отруєнь, надзвичайних ситуацій;

адміністративна відповідальність полягає в стягненні штрафів у розмірі до 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю (при несплаті штрафу нараховується на суму штрафу пеня у розмірі 2% за кожний день прострочення);

іншими видами адміністративних стягнень також є попередження; оплатне вилучення чи конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права (права керування транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт;

адміністративній відповідальності підлягають тільки особи, що досягли шістнадцятирічного віку;

3) матеріальна - накладається судом, якщо порушення привели до травматизму, аварій, пожеж, матеріальним збиткам; при наявності ознак кримінального злочину – наступає повна матеріальна відповідальність, при відсутності таких ознак – в межах середнього місячного заробітку;

підставою для накладання матеріальної відповідальності є наступні умови:

- наявність прямої дійсної шкоди;

- вина працівника (у формі наміру або необережності);

- протиправні дії (бездіяльність);

- наявність причинного зв'язку між винними і протиправними діями (бездіяльністю) та завданою шкодою;

відсутність хоча б однієї з перелічених умов виключає матеріальну відповідальність;

4) кримінальна - накладається судом на посадову особу або працівника, якщо порушення привели до тяжчих наслідків і полягає в різних термінах позбавлення волі або виправних роботах.