Оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення умов та охорони праці

Оцінювати економічні аспекти охорони праці треба за допомогою методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів по створенню безпечних умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці. При цьому, у першу чергу, ефективність заходів оцінюється за показниками соціальної ефективності.

Для соціальної ефективності враховуються такі показники:

1. Скорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці:

, (1.9)

де К₁, К₂ – кількість робочих місць, що не відповідають санітарно- гігієнічним вимогам до та після проведення заходів;

К_з – загальна кількість робочих місць.

2. Скорочення чисельності працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам:

, (1.10)

де Ч₁, Ч₂ – чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до та після проведення заходів, осіб;

Ч_з – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

3. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці:

, (1.11)

де Ч_П1, Ч_П2 - кількість працівників, що звільнились за власним бажанням через несприятливі умови праці до та після проведення заходу, осіб;

4. Збільшення кількості машин та виробничих приміщень, що не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці :

, (1.12)

де М₁, М₂ – кількість машин або механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до та після проведення заходів, шт.;

М_З – загальна кількість машин або механізмів, шт.

Аналогічним чином можна визначити кількість виробничих приміщень, що не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці.

5. Зменшення виробничого травматизму:

, (1.13)

де N₁ , N₂ – кількість випадків травматизму до та після проведення заходів;

Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травматизм до та після проведення заходів.

6. Зменшення профзахворювання:

, , (1.14)

де N_З1, N_З2 – кількість випадків профзахворювання до та після проведення заходів;

Д_З1, Д_З2 – кількість днів непрацездатності через профзахворювання до та після проведення заходів.

7. Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму (профзахворювань):

, (1.15)

де Ч_і1, Ч_і2 – чисельність працівників, що стали інвалідами до та після проведення заходів, осіб.

Економічна оцінка заходів з охорони праці проводиться за результатами річної економії підприємства від поліпшення умов праці, яка складається з наступних показників:

Е_р = Е_РТ + Е_РЗ+ Е_ПК + Е_РПК, (1.16)

де Е_РТ – річна економія від зменшення рівня травматизму (1.17);

Е_РЗ – річна економія від зменшення рівня профзахворюваності (1.17);

Е_ПК – річна економія від зниження плинності кадрів (розраховується за необхідністю) (1.23);

Е_РПК – річна економія від скорочення пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах (1.24).

1. Річна економія від зменшення рівня травматизму Е_РТ (захворюваності Е_РЗ) розраховується за формулою:

Е_РТ(Е_РЗ) = Е_З + Е_С + Е_СС , (1.17)

де Е_З – річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня травматизму (захворюваності) (1.18);

Е_С – річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат (1.21);

Е_СС – економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (1.22).

Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня травматизму (захворюваності) розраховується за формулою:

Е_З = ΔW∙З_Р∙Ч_ср / 100, (1.18)

де ΔW – зростання продуктивності праці (1.19);

З_р – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування;

Ч_ср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу.

Зростання продуктивності праці розраховується за формулою:

ΔW = ΔД∙З_В /Р_П,, (1.19)

де ΔД – скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня травматизму (захворюваності) за певний час (1.20);

З_в – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

Р_П, – вартість річної товарної продукції підприємства.

Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня травматизму (захворюваності) за певний час розраховується за формулою:

ΔД = (Д₁ – Д₂)∙Ч_З / 100 , (1.20)

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травматизм (захворюваність), що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;

Ч_З – річна середньооблікова чисельність працівників.

Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат розраховується за формулою:

Е_С = У ∙ ΔД ∙ З_В / Р_П , (1.21)

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:

Е_СС = ΔД ∙ П_д , (1.22)

де П_д – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

2. Економія від зменшення плинності кадрів розраховується за формулою:

Е_ПК = (Ч_З1 – Ч_З2) ∙ Д_П ∙ З_В , (1.23)

де Ч_З1 ,Ч_З2 – кількість працівників, що звільнились за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до та після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

Д_П – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства та ін.;

З_В – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

3. Річна (загальна) економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах враховує:

- економію фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня Е_СД,

- економію фонду заробітної плати в зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки Е_ДВ,

- економію фонду заробітної плати в зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких та особливо важких, шкідливих та особливо шкідливих умовах праці Е_ТС,

- економію витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування Е_ЛП,

- економію витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів Е_СХ.

Тобто

Е_РПК = Е_СД + Е_ДВ + Е_ТС + Е_ЛП + Е_СХ. (1.24)